Репост из: Kus’ Control
Завершуються мої роки студентства в КПІ.
І я сумую, радію, пишаюся одночасно.
Сказати, що КПІ став однією з ключових точок в моєму житті - не сказати нічого. Це не пафос чи гучні слова, це факти. Я здійснила купу власних мрій, подолала безліч страхів, кілька разів змінила напрям розвитку і врешті-решт (здається) визначилася.
Прийшла в 2013му сором‘язливою і зашуганою без бажання вчитися на економіці і з мрією стати журналістом. А врешті-решт виходжу в 2019му, впевнено і цілеспрямовано, бажаючи пов‘язати своє життя з економічною кібернетикою, фінансами і громадською діяльністю.
- КПІ дав чітке визначення понять «ком‘юніті», «команда», «підтримка», «солідарність» і «вдячність».
- КПІ дав визначення поняттям «піу» і «кек» з прикладами і унікальними екземплярами.
- КПІ розказав мені що в будь-якій справі можна знайти однодумців, втіливши найнездійсненніше бажання.
- КПІ дав мені Радіо і Нескафе, і цього всього не було б, якби не фантастично палаючі своєю справою люди, професіонали, аматори і...колишній. (Да, грішно цього не визнати, саме з нього все почалося).
- КПІ дав мені стільки неочікуваних знайомств, що теорія 5 рукостискань в моєму випадку скорочувалася до 1-2 привітань.
- КПІ мене навчив понять справедливості, доброчесті, і... «кодексу честі» 😅
- в КПІ я змогла адмінити впливові джерела інформації, групи, канали, чати, не будучи богом 😂
- КПІ навчив мене швидко надавати допомогу ближнім, незнайомцям і самогубцям з розрізаними шиями.
- КПІ дав мені привілей на співбесідах «О, ви з КПІ? Кпішники у нас в особливій шані».
Я хочу, щоб нові покоління відчували те саме. Саме тому я прагну продовжувати бути частиною КПІ навіть вже не будучи студенткою. Я знаю, що точно зможу бути корисною і робити КПІшечку ще кращою.
Живи. Люби. КПІ.
І я сумую, радію, пишаюся одночасно.
Сказати, що КПІ став однією з ключових точок в моєму житті - не сказати нічого. Це не пафос чи гучні слова, це факти. Я здійснила купу власних мрій, подолала безліч страхів, кілька разів змінила напрям розвитку і врешті-решт (здається) визначилася.
Прийшла в 2013му сором‘язливою і зашуганою без бажання вчитися на економіці і з мрією стати журналістом. А врешті-решт виходжу в 2019му, впевнено і цілеспрямовано, бажаючи пов‘язати своє життя з економічною кібернетикою, фінансами і громадською діяльністю.
- КПІ дав чітке визначення понять «ком‘юніті», «команда», «підтримка», «солідарність» і «вдячність».
- КПІ дав визначення поняттям «піу» і «кек» з прикладами і унікальними екземплярами.
- КПІ розказав мені що в будь-якій справі можна знайти однодумців, втіливши найнездійсненніше бажання.
- КПІ дав мені Радіо і Нескафе, і цього всього не було б, якби не фантастично палаючі своєю справою люди, професіонали, аматори і...колишній. (Да, грішно цього не визнати, саме з нього все почалося).
- КПІ дав мені стільки неочікуваних знайомств, що теорія 5 рукостискань в моєму випадку скорочувалася до 1-2 привітань.
- КПІ мене навчив понять справедливості, доброчесті, і... «кодексу честі» 😅
- в КПІ я змогла адмінити впливові джерела інформації, групи, канали, чати, не будучи богом 😂
- КПІ навчив мене швидко надавати допомогу ближнім, незнайомцям і самогубцям з розрізаними шиями.
- КПІ дав мені привілей на співбесідах «О, ви з КПІ? Кпішники у нас в особливій шані».
Я хочу, щоб нові покоління відчували те саме. Саме тому я прагну продовжувати бути частиною КПІ навіть вже не будучи студенткою. Я знаю, що точно зможу бути корисною і робити КПІшечку ще кращою.
Живи. Люби. КПІ.