На початку липня 1625 року сталася одна з найбільших морських битв на Чорному морі, битва між ескадрами Війська Запорозького та цісарства Османів.
Запорожці, власне, верталися в Україну з Трапезунда (тепер це Трабзон у Туреччині), куди зробили похід на підставі Карай-Тебенського договору про дружбу з Кримським царством, укладеному на початку січня 1625 року. Метою експедиції було надання підтримки османському наміснику Ерзурума Абазі-паші родом з північно-західного Кавказу і друга кримських Гіреїв. Він повстав проти влади Османів, яку мали намір перебрати на себе Гіреї. По дорозі до Трапезунда Запорожці трохи полякали османську столицю Царгород (Стамбул).
Коли Запорожці верталися з експедиції, їх на вході до гирла Дніпра терпляче очікувала османська ескадра, очолювана головнокомандувачем османського флоту Топалом Реджеб-пашею, цісарським зятем.
До ескадри входило 43 галери. Запорожці мали до 400 чайок з 20-ма тисячами козаків на борту. Тож шансів на перемогу у Реджеб-паші не було. Проте битва виявилася запеклою і мало не коштувала життя самому Реджеб-паші. Козацький десант увірвався на його галеру й від нього заледве вдалося відбитися й втікти. За ним подалася й вціліла частина османської ескадри, якій попутний вітер, що піднявся під вечір, дозволив втікти.
Козаки якийсь час гналися за ворогом, але вітрила їхніх чайок не були такими великими, щоб його наздогнати. Тож з такої розпуки, що не наздогнали й не догромили, Запорожці увійшли до гирла Дунаю і там здобули й зруйнували османську твердиню Килію (тепер Одеської обл.), після чого щасливо повернулися у свою Січ. Командував походом, найімовірніше, Гетьман Михайло Дорошенко.
#Нація_воїнів
Запорожці, власне, верталися в Україну з Трапезунда (тепер це Трабзон у Туреччині), куди зробили похід на підставі Карай-Тебенського договору про дружбу з Кримським царством, укладеному на початку січня 1625 року. Метою експедиції було надання підтримки османському наміснику Ерзурума Абазі-паші родом з північно-західного Кавказу і друга кримських Гіреїв. Він повстав проти влади Османів, яку мали намір перебрати на себе Гіреї. По дорозі до Трапезунда Запорожці трохи полякали османську столицю Царгород (Стамбул).
Коли Запорожці верталися з експедиції, їх на вході до гирла Дніпра терпляче очікувала османська ескадра, очолювана головнокомандувачем османського флоту Топалом Реджеб-пашею, цісарським зятем.
До ескадри входило 43 галери. Запорожці мали до 400 чайок з 20-ма тисячами козаків на борту. Тож шансів на перемогу у Реджеб-паші не було. Проте битва виявилася запеклою і мало не коштувала життя самому Реджеб-паші. Козацький десант увірвався на його галеру й від нього заледве вдалося відбитися й втікти. За ним подалася й вціліла частина османської ескадри, якій попутний вітер, що піднявся під вечір, дозволив втікти.
Козаки якийсь час гналися за ворогом, але вітрила їхніх чайок не були такими великими, щоб його наздогнати. Тож з такої розпуки, що не наздогнали й не догромили, Запорожці увійшли до гирла Дунаю і там здобули й зруйнували османську твердиню Килію (тепер Одеської обл.), після чого щасливо повернулися у свою Січ. Командував походом, найімовірніше, Гетьман Михайло Дорошенко.
#Нація_воїнів