Чому Україна не змогла скоротити дефіцит електроенергії
Останні події свідчать про те, що навіть за відсутності критичних руйнувань енергооб’єктів під час російських обстрілів, зниження температури автоматично запускає Графіки аварійних відключень (ГАВ) в Україні.
До останніх обстрілів 18 листопада та 13 грудня межа спроможності системи без відключень була приблизно на рівні мінус 5 градусів Цельсія.
Кожне ураження енергооб’єкту піднімає цю температурну межу, за якої система може працювати без відключень.
До цієї ситуації країна готувалась із березня, коли поновились масовані обстріли енергооб’єктів.
Крім відновлення уражених об’єктів, у влади був план на три треки щодо зниження дефіциту.
Це побудова 1 ГВт невеликих газових електростанцій, збільшення обсягів імпорту електрики та оренда плавучих електростанцій.
Чому нічого з цього не вдалось досягти?
1️⃣ Оренда плавучих електростанцій у турецької компанії Karpowership
Писали про це у вересні.
Суть: була задумка орендувати плавучі електростанції потужністю до 250 МВт в портах Одеси для додавання генерації на півдні.
В Одесі ситуація із забезпеченням електрикою погана через невелику кількість підстанцій для передачі, які росіяни постійно атакують.
Проблема була в інфраструктурі для приєднання: електричні мережі та газогін для подачі палива. Щоб її вирішити, були задіяні 5 компаній.
Держтрейдер Енергетична компанія України (ЕКУ) на чолі з Віталієм Бутенко здійснює загальну координацію проекту.
Оператор магістральних електромереж Укренерго та «ДТЕК Одесаобленерго» Ріната Ахметова вели електричну інфраструктуру.
Оператор ГТС на чолі з Дмитром Липпою та Одесагаз Ігоря Учителя вели газову інфраструктуру.
Інфраструктуру проклали. Але вперлися в дві проблеми.
По-перше, вартість оренди. Виходить близько 0,5 млн євро за МВт встановленої потужності на рік.
Це не набагато менше, ніж вартість будівництва нової генерації.
По-друге, не знайшли на ринку дожимний компресор потрібної конфігурації для подачі газу. Виготовлення на замовлення триватиме від півроку.
Безпекову проблему, нібито, турки взяли на себе.
До кінця цього опалювального сезону кораблів не буде. А потім виявиться, що не раціонально.
2️⃣ Проект польського імпорту
Писали про це в липні.
Суть: Україна хотіла домовитись з ЄС про роботу польських вугільних ТЕС на українську енергосистему.
Тут головною проблемою було домовитись з Єврокомісією про гальмування скорочень викидів СО2 Польщею та про оплату роботи польських ТЕС.
Такий імпорт міг дати 1 ГВт гарантованої потужності протягом зими.
Була ідея укласти угоду між системними операторами – Укренерго та польським PSE. Оформити цей імпорт як надання аварійної допомоги. Тільки дешевше і по фіксованих цінах.
Але знов втрутилась рука офісу.
Придумали, що польські ТЕС продаватимуть ресурс польським трейдерам місцевого олігарха, а ті перепродаватимуть ЕКУ по фіксованій ціні із закладеною в ній маржою.
На таку схему в ЄС прогнозовано грошей не дали.
Щодо комерційного імпорту з ЄС, то напередодні сезону дозволена потужність збільшилась з 1,7 до 2,1 ГВт.
Але комерційний імпорт не вибирає всю цю потужність через зростання цін в ЄС та обмеження цін в Україні – так звані прайс-кепи.
Немає комерційної привабливості імпорту в окремі години.
3️⃣ Будівництво малої розподіленої генерації.
Замість анонсованого 1 ГВт зараз є близько 200 МВт.
Більшість цієї потужності забезпечили державні компанії: Укрнафта, Оператор ГТС, Укразалізниця.
Головна проблема гальмування програми – недовіра приватного бізнесу до існуючих правил.
Ті, хто готовий був почати будівництво, гальмують процеси через загрозу шантажуючих перевірок з боку силових органів (ДБР, БЕБ, Нацпол, СБУ).
Монополіст
На фото одна з ТЕС ДТЕК після останнього обстрілу
Останні події свідчать про те, що навіть за відсутності критичних руйнувань енергооб’єктів під час російських обстрілів, зниження температури автоматично запускає Графіки аварійних відключень (ГАВ) в Україні.
До останніх обстрілів 18 листопада та 13 грудня межа спроможності системи без відключень була приблизно на рівні мінус 5 градусів Цельсія.
Кожне ураження енергооб’єкту піднімає цю температурну межу, за якої система може працювати без відключень.
До цієї ситуації країна готувалась із березня, коли поновились масовані обстріли енергооб’єктів.
Крім відновлення уражених об’єктів, у влади був план на три треки щодо зниження дефіциту.
Це побудова 1 ГВт невеликих газових електростанцій, збільшення обсягів імпорту електрики та оренда плавучих електростанцій.
Чому нічого з цього не вдалось досягти?
1️⃣ Оренда плавучих електростанцій у турецької компанії Karpowership
Писали про це у вересні.
Суть: була задумка орендувати плавучі електростанції потужністю до 250 МВт в портах Одеси для додавання генерації на півдні.
В Одесі ситуація із забезпеченням електрикою погана через невелику кількість підстанцій для передачі, які росіяни постійно атакують.
Проблема була в інфраструктурі для приєднання: електричні мережі та газогін для подачі палива. Щоб її вирішити, були задіяні 5 компаній.
Держтрейдер Енергетична компанія України (ЕКУ) на чолі з Віталієм Бутенко здійснює загальну координацію проекту.
Оператор магістральних електромереж Укренерго та «ДТЕК Одесаобленерго» Ріната Ахметова вели електричну інфраструктуру.
Оператор ГТС на чолі з Дмитром Липпою та Одесагаз Ігоря Учителя вели газову інфраструктуру.
Інфраструктуру проклали. Але вперлися в дві проблеми.
По-перше, вартість оренди. Виходить близько 0,5 млн євро за МВт встановленої потужності на рік.
Це не набагато менше, ніж вартість будівництва нової генерації.
По-друге, не знайшли на ринку дожимний компресор потрібної конфігурації для подачі газу. Виготовлення на замовлення триватиме від півроку.
Безпекову проблему, нібито, турки взяли на себе.
До кінця цього опалювального сезону кораблів не буде. А потім виявиться, що не раціонально.
2️⃣ Проект польського імпорту
Писали про це в липні.
Суть: Україна хотіла домовитись з ЄС про роботу польських вугільних ТЕС на українську енергосистему.
Тут головною проблемою було домовитись з Єврокомісією про гальмування скорочень викидів СО2 Польщею та про оплату роботи польських ТЕС.
Такий імпорт міг дати 1 ГВт гарантованої потужності протягом зими.
Була ідея укласти угоду між системними операторами – Укренерго та польським PSE. Оформити цей імпорт як надання аварійної допомоги. Тільки дешевше і по фіксованих цінах.
Але знов втрутилась рука офісу.
Придумали, що польські ТЕС продаватимуть ресурс польським трейдерам місцевого олігарха, а ті перепродаватимуть ЕКУ по фіксованій ціні із закладеною в ній маржою.
На таку схему в ЄС прогнозовано грошей не дали.
Щодо комерційного імпорту з ЄС, то напередодні сезону дозволена потужність збільшилась з 1,7 до 2,1 ГВт.
Але комерційний імпорт не вибирає всю цю потужність через зростання цін в ЄС та обмеження цін в Україні – так звані прайс-кепи.
Немає комерційної привабливості імпорту в окремі години.
3️⃣ Будівництво малої розподіленої генерації.
Замість анонсованого 1 ГВт зараз є близько 200 МВт.
Більшість цієї потужності забезпечили державні компанії: Укрнафта, Оператор ГТС, Укразалізниця.
Головна проблема гальмування програми – недовіра приватного бізнесу до існуючих правил.
Ті, хто готовий був почати будівництво, гальмують процеси через загрозу шантажуючих перевірок з боку силових органів (ДБР, БЕБ, Нацпол, СБУ).
Монополіст
На фото одна з ТЕС ДТЕК після останнього обстрілу