І от знову...
Ми дуже любимо пишатися вихідцями з України, що змінили цей світ, але перед тим вчасно покинули нашу землю.
Мабуть, найпопулярнішим прикладом, що відразу виникає на думці, є Сікорський з його гелікоптерами.
Але б'юся об заклад, що ця історія не менш вражаюча.
Я от не знав, що такий показник, як ВВП - має стосунок до людини, яка дременула за океан з України.
Неймовірно.
Посилання на ефір Олексія тут https://hromadske.radio/podcasts/ekonomichnyy-tyzhden-z-oleksiyem-gerashchenkom/nobelivs-ki-idei-v-ekonomitsi-za-shcho-prysudzhuvaly-premii-ostanni-50-rokiv, а також додам, що у нього є шикарнючий безкоштовний онлайн-курс з Основ економіки, де він, власне, ці основи пояснює на звичайному буханці хліба.
https://edx.prometheus.org.ua/courses/NaUKMA/103/2015_T1/about
Допис Олексія Геращенка https://www.facebook.com/alexey.gerashchenko/posts/2709953415779590:
"Абрам Ісакович Кузнець, головний бухгалтер Азово-Донського банку, в 1909 році перевів належні банку 20 тисяч рублів на свій власний рахунок. Недостача була виявлена, коли Абрам Ісакович вже був далеко від місця подій, просто не з’явившись одного дня на роботу. Також він заборгував заможнім містянам близько 15 тисяч рублів.
Така фінансова спритність справила неабияке враження на формування інтересу до економічних аспектів життя в його восьмирічного сина Семена. Того ж року матір перевозить Семена з його молодшим братом Соломоном до їх бабусі і дідуся до Рівного. Згодом із наближенням прифронтової смуги (йшла перша світова війна) сім’я переїздить до Харкова, де згодом з 1918 до 1921 року Семен навчається у Харківському комерційному інституті, також працює у відділі статистики праці ради профспілок і навіть пише наукову роботу, присвячену дослідженню рівня заробітних плат в різних галузях харківської промисловості. В 1922 році сім’я емігрує до США.
Семен продовжує навчання, закінчує Колумбійський університет й продовжує наукову діяльність в галузі статистики. Очоливши Комітет економічного зростання в Національному бюро економічних досліджень, згодом у 1934 році стає The Father of GDP, запропонувавши найпопулярніший до сьогодні показник оцінки добробуту країни, той самий ВВП, Валовий Внутрішній Продукт.
Серед інших вагомих внесків вченого в економіку, можна відзначити розвиток теорії економічних циклів. А так звана «крива Кузнеця» прогнозує, що для країни, яка знаходиться на низькому рівні економічного розвитку, нерівність доходів спочатку зростатиме із економічним підйомом, але поступово із подальшим розвитком ця нерівність буде скорочуватися.
В 1969 році було засновано Нобелівську премію з економіки, а вже у 1971-му Саймон Сміт Кузнець стає її лауреатом «За емпірично обґрунтоване тлумачення економічного зростання».
В 2013 році іменем Кузнеця названо Харківський національний економічний університет.
Про ідеї економічного світу, які було вшановано Нобелівською премією, говорили в ефірі Громадського радіо. Посилання на запис програми – в першому коментарі"
Ми дуже любимо пишатися вихідцями з України, що змінили цей світ, але перед тим вчасно покинули нашу землю.
Мабуть, найпопулярнішим прикладом, що відразу виникає на думці, є Сікорський з його гелікоптерами.
Але б'юся об заклад, що ця історія не менш вражаюча.
Я от не знав, що такий показник, як ВВП - має стосунок до людини, яка дременула за океан з України.
Неймовірно.
Посилання на ефір Олексія тут https://hromadske.radio/podcasts/ekonomichnyy-tyzhden-z-oleksiyem-gerashchenkom/nobelivs-ki-idei-v-ekonomitsi-za-shcho-prysudzhuvaly-premii-ostanni-50-rokiv, а також додам, що у нього є шикарнючий безкоштовний онлайн-курс з Основ економіки, де він, власне, ці основи пояснює на звичайному буханці хліба.
https://edx.prometheus.org.ua/courses/NaUKMA/103/2015_T1/about
Допис Олексія Геращенка https://www.facebook.com/alexey.gerashchenko/posts/2709953415779590:
"Абрам Ісакович Кузнець, головний бухгалтер Азово-Донського банку, в 1909 році перевів належні банку 20 тисяч рублів на свій власний рахунок. Недостача була виявлена, коли Абрам Ісакович вже був далеко від місця подій, просто не з’явившись одного дня на роботу. Також він заборгував заможнім містянам близько 15 тисяч рублів.
Така фінансова спритність справила неабияке враження на формування інтересу до економічних аспектів життя в його восьмирічного сина Семена. Того ж року матір перевозить Семена з його молодшим братом Соломоном до їх бабусі і дідуся до Рівного. Згодом із наближенням прифронтової смуги (йшла перша світова війна) сім’я переїздить до Харкова, де згодом з 1918 до 1921 року Семен навчається у Харківському комерційному інституті, також працює у відділі статистики праці ради профспілок і навіть пише наукову роботу, присвячену дослідженню рівня заробітних плат в різних галузях харківської промисловості. В 1922 році сім’я емігрує до США.
Семен продовжує навчання, закінчує Колумбійський університет й продовжує наукову діяльність в галузі статистики. Очоливши Комітет економічного зростання в Національному бюро економічних досліджень, згодом у 1934 році стає The Father of GDP, запропонувавши найпопулярніший до сьогодні показник оцінки добробуту країни, той самий ВВП, Валовий Внутрішній Продукт.
Серед інших вагомих внесків вченого в економіку, можна відзначити розвиток теорії економічних циклів. А так звана «крива Кузнеця» прогнозує, що для країни, яка знаходиться на низькому рівні економічного розвитку, нерівність доходів спочатку зростатиме із економічним підйомом, але поступово із подальшим розвитком ця нерівність буде скорочуватися.
В 1969 році було засновано Нобелівську премію з економіки, а вже у 1971-му Саймон Сміт Кузнець стає її лауреатом «За емпірично обґрунтоване тлумачення економічного зростання».
В 2013 році іменем Кузнеця названо Харківський національний економічний університет.
Про ідеї економічного світу, які було вшановано Нобелівською премією, говорили в ефірі Громадського радіо. Посилання на запис програми – в першому коментарі"