Репост из: Сергій Бевз
Вчорашні перипетії в Луцьку відволікли увагу громадськості від жахливої ситуації із загибеллю сержанта ЗСУ Ярослава Журавля. Завдяки пришелепкуватому ліворадикалу в інформаційному просторі вдалось заглушити цю страшну історію.
Нагадаю, що минулого тижня український воїн після підлого нападу ворога був залишений помирати в сірій зоні. Кілька днів поранений сержант на самоті боровся за життя. Кинутий напризволяще, він повільно вмирав у муках. Лише вчора окупанти передали його тіло.
Ця історія надзвичайно показова. Трагічна смерть в сірій зоні пораненого героя засвідчує повну нікчемність влади клоунів, їхню байдужість до захисників України. Одразу після підступного обстрілу окупантами української евакуаційної групи під Зайцевим вищі посадові особи держави розгублено мовчали. Навіть іноземні партнери швидше відреагували на дії ворога, ніж офіційна влада України (!).
Під тиском громадськості із запізненням таки з'явилась офіційна реакція Зеленського. Надзвичайно млява і квола за змістом. Офіс президента наголошував, що глава держави "тримає під особистим контролем" ситуацію із пораненим воїном. На практиці ми побачили, що реальних кроків для порятунку героя не було здійснено. "Особистий контроль" виявився профанацією. Головнокомандувач вчергове продемонстрував повну безпорадність перед ворогом.
Зараз пропагандисти влади ліплять Зеленському образ "людяного президента", для якого на першому місці начебто життя громадян. Але події під Зайцевим яскраво свідчать про протилежне. Глава держави просто заплющив очі на смерть фронтовика-сержанта. Не пролунало навіть жодної особистої заяви Зеленського. Схоже, для нього події на передовій — це щось чуже, незрозуміле і байдуже. Загибель пораненого сержанта на совісті Зеленського. Це прямий результат безхребетності чинної влади.
Для виконання функцій головнокомандувача потрібна рішучість, проникливість, сила волі. Все це не про нинішнього президента. Він скоріше запише 100 ідіотських відео для терористів, ніж прийме рішення завдати удару по ворогу.
Нагадаю, що минулого тижня український воїн після підлого нападу ворога був залишений помирати в сірій зоні. Кілька днів поранений сержант на самоті боровся за життя. Кинутий напризволяще, він повільно вмирав у муках. Лише вчора окупанти передали його тіло.
Ця історія надзвичайно показова. Трагічна смерть в сірій зоні пораненого героя засвідчує повну нікчемність влади клоунів, їхню байдужість до захисників України. Одразу після підступного обстрілу окупантами української евакуаційної групи під Зайцевим вищі посадові особи держави розгублено мовчали. Навіть іноземні партнери швидше відреагували на дії ворога, ніж офіційна влада України (!).
Під тиском громадськості із запізненням таки з'явилась офіційна реакція Зеленського. Надзвичайно млява і квола за змістом. Офіс президента наголошував, що глава держави "тримає під особистим контролем" ситуацію із пораненим воїном. На практиці ми побачили, що реальних кроків для порятунку героя не було здійснено. "Особистий контроль" виявився профанацією. Головнокомандувач вчергове продемонстрував повну безпорадність перед ворогом.
Зараз пропагандисти влади ліплять Зеленському образ "людяного президента", для якого на першому місці начебто життя громадян. Але події під Зайцевим яскраво свідчать про протилежне. Глава держави просто заплющив очі на смерть фронтовика-сержанта. Не пролунало навіть жодної особистої заяви Зеленського. Схоже, для нього події на передовій — це щось чуже, незрозуміле і байдуже. Загибель пораненого сержанта на совісті Зеленського. Це прямий результат безхребетності чинної влади.
Для виконання функцій головнокомандувача потрібна рішучість, проникливість, сила волі. Все це не про нинішнього президента. Він скоріше запише 100 ідіотських відео для терористів, ніж прийме рішення завдати удару по ворогу.