НІНА ЮЖАНІНА

✍️ На запит до Мінфіну про те, чи розподілені кошти спецфонду, джерелом яких є 10% ПДФО військових, скільки і які військові частини вже їх отримали, надійшла відповідь.
 
У ній не вказано про розподіл у розрізі військових частин, проте зазначається, що в січні – березні 2024 року п’ятьом головним розпорядникам спрямовано 2 млрд 273 млн грн.
 
☝️Військові ж констатують: після того, як розподіл військового ПДФО став централізованим, можливостей терміново придбати необхідне (матеріально-технічні речі) стало значно менше.
 
Проаналізувавши ситуацію (з врахуванням виявлених протягом останніх пів року численних корупційних правопорушень, що мали місце під час закупівель спеціальної техніки та обладнання Адміністрацією Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України (через які керівництво Держспецзв'язку було звільнено), вирішили терміново реєструвати проєкт закону зі зміною пропорції спрямування коштів спецфонду, який формується за рахунок ПДФО від оподаткування грошового забезпечення військових:

➕ збільшити до 20 відсотків (замість 10) для військових частин;

➖ зменшити до 35 відсотків (замість 45) для Держспецзвязку.
 
Наразі проєкт Закону (в СЕДО №1542196 — ЗП "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" щодо підвищення матеріально-технічного забезпечення військових частин Збройних Сил України") відкритий для підписання всім депутатам парламенту.

У Міжнародному валютному також не надто оптимістичні щодо стабільності курсу нашої національної валюти.

Там припускають, що за 5 років долар може коштувати 54 гривні 😮
(World Economic Outlook, квітень 2024 року).

За даними МВФ, середньорічний курс гривні до долара становитиме:

🔹2024 рік — 41,0 грн/долар;

🔹2025 рік — 45,8 грн/долар;

🔹2026 рік — 48,6 грн/долар;

🔹2027 рік — 50,4 грн/долар;

🔹2028 рік — 52,1 грн/долар;

🔹2029 рік — 54,1 грн/долар.

Нагадаю: у бюджеті на 2024 рік закладено прогнозний курс у 40,7 грн/дол.

☝️ Протягом січня – березня курс долара щодо гривні зріс у середньому на 2,6% (з 38 грн станом на 1 січня до 38,99 грн на 1 квітня), що вже становить майже третину від запланованої річної девальвації.

💳 Виплати пенсіонерам від ООН продовжили на три місяці.

Йдеться про програму додаткової грошової допомоги для пенсіонерів від ООН, які проживають на територіях активних або можливих бойових дій, а саме: пенсіонерів у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях.

Вони отримуватимуть виплати від Всесвітньої продовольчої програми ООН впродовж квітня, травня і червня.

☝️Право на отримання додаткової грошової допомоги в межах реалізації проєкту мають пенсіонери, які відповідають таким умовам:

🔸 отримують пенсію в розмірі меншому за 3250 грн;

🔸 проживають на територіях активних або можливих бойових дій (за переліком, визначеним Мінреінтеграції);

🔸 не отримували додаткових грошових виплат від міжнародних організацій та / або допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Виплата додаткової грошової допомоги припиняється у разі, якщо пенсіонер перестає відповідати хоча б одній із зазначених умов.

🤝 Грошова допомога надаватиметься як доплата до державної соціальної допомоги на суму, якої не вистачає до 3250 грн (але не менше 100 грн).

Тобто, якщо допомога від держави становить, приміром, – 2 361 грн, ВПП ООН спрямує особі додатково ще 889 грн.

💸 Ще один коментар про недоцільність переспрямування коштів з телемарафону на ЗСУ .
Цього разу — від голови податкового комітету ВР.

Виявляється, цих грошей надто мало (від людини, яка постійно говорить про залучення кожної копійки на фінансування нашого війська, звучить дивно 🤔).

🗣 І далі в том ж дусі: «дискусія безглузда», а думка про перерозподіл таких коштів — «супер-ідея мамкиних «геніїв» з соцмереж».

За його словами, забезпечити витрати на війну з російськими окупантами, які зростають, можна лише мобілізацією податків і зборів, усуненням махінацій з бюджетними коштами, а також внутрішніми позиками.

«Є куди рухатись в плані залучення ресурсу, насамперед, банків».

Знов.

А от про гральний бізнес, 🎰 який через поблажливе ставлення влади недоплатив 30 млрд грн податків, керівництво податкового комітету традиційно забуло.

Збіг, як думаєте❓😉

Про відповідь Шмигаля на петицію писала тут.

✅ Нарешті урядом прийнято порядок компенсації у 2024 році зменшення доходів місцевих бюджетів, в тому числі від надання податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів.

За повідомленням Мінфіну, загальний обсяг додаткової дотації на 2024 рік складає 33,4 млрд грн, з яких 19,3 млрд грн вже розподілено між місцевими бюджетами (решта буде розподілена за щоквартальними розрахунками).

🙌 У поточному році розрахунок додаткової дотації місцевим бюджетам з державного бюджету зазнав змін.

Якщо зазвичай її розмір базувався на розмірі доходів місцевих бюджетів від ПДФО, то у 2024 році для бюджетів територіальних громад, що розташовані на територіях активних та можливих бойових дій, додаткова дотація буде залежати від сплати податку на нерухомість, плати за землю та єдиного податку (це передбачено Постановою уряду від 12 квітня 2024 р. №425).

Розрахунок додаткової дотації у 2024 році проводитиметься щоквартально та враховуватиме доходи місцевих бюджетів у відповідному періоді минулого року.

☝️Найголовніше: компенсація поширюватиметься і на суму несплачених місцевих податків, пільги щодо яких надаватимуться органами місцевого самоврядування на територіях активних чи можливих бойових дій, – особливо це актуально для громад, на територіях яких прийнято рішення про обов'язкову евакуацію населення.

Чи буде порядок компенсації працювати так справно, як про нього заявляють урядовці❓ –
Час покаже, особливо у світлі того, як минулого року заднім числом вже забирали кошти від ПДФО з місцевих бюджетів.

✅ Основою децентралізації є фінансова спроможність громад виконувати свої повноваження.

📈 Саме така самодостатність для місцевого самоврядування була закладена майже 7 років тому та стала фундаментом для розвитку територій.

💥 Проте повномасштабна війна росії проти України призвела до значного зменшення доходів місцевих бюджетів на територіях активних та можливих бойових дій через релокацію бізнесу до більш безпечних регіонів.

Для збереження хоч якоїсь економічної активності бізнесу на таких територіях військові адміністрації, які виконують функції органів місцевого самоврядування, мали би приймати певні податкові послаблення (їм надані такі повноваження), але не хочуть цього робити. 🙅‍♀️

У зв'язку з цим до Податкового кодексу були внесені зміни щодо надання податкових пільг зі сплати податку на нерухоме майно, плати за землю та єдиного податку на територіях активних бойових дій, перелік яких визначається Мінреінтеграції.

💸 Покриття фінансових втрат доходів місцевих бюджетів від надання податкових пільг зі сплати місцевих податків має здійснюватися за рахунок коштів державного бюджету.

Але це відбувається не завжди та залежить від рішень уряду. ⤵️

Так знецінити інструмент впливу громадської думки на дії влади міг лише пан Шмигаль. 😮

💭 Його відповідь на петицію на сайті КМУ про те, що він вважає недоцільним переспрямувати кошти з телемарафону на ЗСУ, виглядає як «особлива» думка Премʼєра.

І його банальне:

«Оскільки забезпечення інформаційної безпеки є частиною державної політики у сфері національної безпеки і оборони, а реалізація єдиної інформаційної політики — пріоритетним питанням національної безпеки, то фінансування відповідних заходів є вагомою складовою протидії військовій агресії Російської Федерації проти України, зокрема в інформаційному просторі. Відповідно перерозподіл зазначених у петиції видатків шляхом їх спрямування на потреби інших складових сектору безпеки та оборони не є доцільним».

📺 А тим часом за результатами опитування Київського міжнародного інституту соціології довіра до телемарафону «Єдині новини» продовжує знижуватися: якщо в травні 2022 року вона становила 69%, то вже в грудні 2023 року — 43%.

Чому так відбувається❓
🎙 А тому, що, на жаль, єдина інформаційна політика перетворилася на дезінформаційну.

Нагадаю: в бюджеті на 2024 рік на телемарафон закладено 1,7 млрд гривень.

👥 Про засідання МРГ, про яке писала тут.

Затвердження архітектури побудови ПРРО таки поки не відбулось.

Мінфін обіцяє, що

«Після консультації з сервіс-провайдерами ми проведемо технічну підгрупу Міжвідомчої робочої групи, під час якої розглянемо всі рішення щодо архітектури побудови впроваджених в Україні ПРРО».

📝 Також було ухвалено рішення обговорити на наступному засідання МРГ пропозиції сервіс-провайдерів (розробників) ПРРО, які були надіслані для розгляду, із залученням авторів таких пропозицій.

Обіцяють найближчим часом надіслати їм запрошення.

Ну, хоч так.
Але чи буде хоч щось із пропозицій враховано❓

✅ Також було ухвалено рішення  щодо необхідності вдосконалення роботи системи моніторингу роботи фіскального сервера, зокрема щодо доповнення її аналітичними даними по моніторингу роботи сервера в цілому.

Цікаво, та інформація, що наразі є на сайті ДПС щодо роботи фіскального сервера, комусь корисна❓

🙇‍♀️ Ну, і обіцяють доопрацювати АPI ДПС після схвалення змін до форми фіскального чеку (наказу Мінфіну від 21.01.2016 №13).

От тільки коли ті зміни схвалять — питання.

Для обговорення проект наказу оприлюднили ще 13 грудня 2023 року.
Пішов п'ятий місяць очікування… 🫠

Загалом усе як завжди: обіцянки послухати, обіцянки обговорити, обіцянки колись якось доопрацювати. 😏

💳 На соцвиплати в поточному році уряд виділяє менше коштів, ніж торік.
 
На сайті Мінфіну повідомили, що в січні – березні 2024 року із держбюджету на соцвиплати було спрямовано 112,7 млрд грн, зокрема у березні – 37,4 млрд грн.
 
✅ Констатація факту, без порівняння, наскільки це більше/менше до аналогічного періоду минулого року.
 
А знаєте чому❓
Тому що менше: на 4.6 млрд грн з початку року, на 3,3 млрд грн – березень до березня.
 
Зокрема, в січні – березні 2024 року на соцвиплати спрямовано:
 
🔹 66,0 млрд грн – на пенсійні виплати (-2 млрд грн порівняно з січнем – березнем 2023 року);
 
🔹 21,5 млрд грн – на соціальний захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини (-4,3 млрд грн);
 
🔹 18,7 млрд грн – на підтримку малозабезпечених сімей та надання пільг і житлових субсидій громадянам (+1,5 млрд грн);
 
🔹 5,9 млрд грн – на соціальний захист дітей та сім’ї(-0,1 млрд грн);
 
🔹 0,6 млрд грн – на соціальний захист осіб з інвалідністю (+0,3 млрд грн).
 
Щоб не бути голослівною, даю посилання на обидва повідомлення – поточне і минулорічне.
 
Сподіваюся, урядовці нададуть пояснення такій тенденції.

✍️ На сьогодні міністр фінансів Марченко підписав угоду щодо відтермінування боргових зобов’язань перед державами-партнерами, але не перед приватними кредиторами.
 
💰 Цього року виплати приватним кредиторам мають початися вже з осені, на чому наголошує МВФ.

Тому наразі в уряду є ще декілька місяців для узгодження умов реструктуризації з кредиторами, і дуже високою є ймовірність, що Марченку також доведеться вдатися до використання інструментів відновлення вартості (тобто ВВП-варантів), а також вкотре підвищити відсоткові ставки для єврооблігацій.
 
👥 Незважаючи на заяви уряду (які тривають вже більш ніж пів року), що такі перемовини вже почалися, наразі жодних деталей перебігу неформальних перемовин ще немає.
 
🗣 У грудні 2023 міністр фінансів висловився про комерційний борг таким чином:

"Завдання в нас ключове: а) не отримати дефолт; б) мати можливість запозичувати на ринку капіталу, нам така необхідність буде потрібна, я думаю, починаючи з 25-26 року; в) виконати зобов'язання в рамках програми з Міжнародним валютним фондом, дотримуючись наших показників щодо відношення до боргу до ВВП, інших показників, які передбачаються на середньострокову перспективу. У нас є час, ми готуємо відповідні рішення”.

 
Отже, позиція міністра майже дослівно повторює логіку Яресько, якою була обґрунтована попередня реструктуризація.

Поки мабуть все. Можливо складно, але нагадала і собі і ВАМ як було і підготувалися до ЩО БУДЕ 🤔

Як побачили 👆у 2014-15 роках Україна мала рекордно низькі ЗВР та надзвичайно високий дефіцит бюджету.

📉 ВВП зменшився на 7%, економічний шок спричинив суттєву девальвацію національної валюти. 

☝️Проте МВФ поставив умову: уряд має зберегти фінансову ліквідність, зменшити заборгованість і суттєво скоротити борг (співвідношення якого до ВВП зросло з 41% до 73%, що є критичним показником для України).

💸 Тільки після цього МВФ погодиться надати додаткові кошти, якими можна буде покрити обслуговування інших боргів. 

В підсумку довгих перемовин домовилися з найбільшими власниками євробондів (BTG Pactual, Franklin Templeton, TCW і T Rowe Price) про списання 20% номінальної вартості боргу в обмін на запровадження ВВП-варантів, або ж VRI.

VRI - Інструменти відновлення вартості, в нашому випадку те саме, що ВВП-варанти.

Попереджувальна реструктуризація боргу в 2015 році дозволила списати 20% основи боргу та передбачала впровадження інструментів відновлення вартості (VRI) з такими умовами.

Виплати за цим інструментом залежать від зростання реального ВВП України, вираженого в доларах США, а саме:
🔸 0–3% приросту ВВП – Україна не здійснює жодних виплат;
🔸 3–4% приросту ВВП – 15% від перевищення;
🔸 4% приросту ВВП – 40% від перевищення.
 
Також було передбачено, що такі виплати мають початися не раніше 2021 року.