Хроніка європейських партнерів.
Тут сьогодні Європейський суд з прав людини прийняв два дуже цікавих рішення, які стосуються України.
Перше стосується циган, друге - мораторію на продаж землі.
Отож, поговоримо спочатку про циганів.
ЄСПЛ зобов'язав Україну виплатити ромам по €11 тис. компенсації за погром табору на Одещині. Справа тягнулася іще з 2002 року. Якщо коротко і по суті: в селі Петрівка місцева циганська громада упродовж довгого часу займалася крадіжками, грабежами і жебрацтвом. Часто виникали конфлікти між етнічними українцями та циганською громадою Зрештою, в одну ніч цигани зарізали неповнолітнього українця. Місцеві на такий злочин відреагували вимогами виселити циган якомога далі за межі села.
Правоохоронці, традиційно, нічого не робили. У результаті місцевим мешканцям така безкарність не сподобалася, тож в одну ніч було розгромлено всі циганські будинки в околиці.
Одним словом, ЄСПЛ судить українців за народний суд над тими, кого не чіпають ні влада, ні правоохоронці, які на всьому цьому наварюються.
Перейдемо до другої новини, яка є набагато болючішою. Справа стосується наболілого: багатостраждального мораторію на продаж землі.
ЄСПЛ стягуватиме з України компенсації, якщо мораторій на продаж землі не скасують. Таким чином, "європейські партнери" питають уже не думки українських громадян, а ставлять нам ультиматум. Коментувати цю ситуацію треба спираючися на два моменти. По-перше, з бюджету України стягуватимуть компенсації у тому випадку, якщо мораторій не скасують. Тобто кожен із нас буде зобов'язаний із власної кишені оплачувати недопрацювання наших же депутатів, які й досі не спромоглися вибудувати нормальної стратегії навколо продажу землі та користування нею.
По-друге, зважаючи на нинішню ситуацію, уряд точно не встигне вибудувати адекватне земельне законодавство: через рік мораторій на продаж землі закінчується, його необхідно буде або скасувати, або знову подовжити, наразившись на санкції. І вже менше року залишилося до нових парламентських виборів, тож депутати будуть зайняті іншими справами.
А проблема надзвичайно важка: мораторій потрібно скасувати, але для цього мусять бути створені певні умови.
І існує низка питань.
У такий складний для України час дозволити іноземним громадянам придбавати ще й найбільший скарб народу виглядає двояко. Чи не створить це загрозу національним інтересам? Чи зможуть українці конкурувати з іноземцями під час купівлі? Ці питання є досі відкритими. Важлива умова відкриття ринку землі – розумне податкове навантаження. В Австрії податок від продажу земель сплачує покупець земельної ділянки, а розмір податку становить 3,5%. У сусідній Польщі вимоги аналогічні: податок у розмірі 2–5% сплачує покупець. Досвід цих сусідів необхідно взяти на озброєння.
Механізм продажу землі має бути відкритий та прозорий настільки, щоб виключити цю складову. Електронні торги – одна з можливостей зменшити ризик корупційності. Як варіант, варто розпочати продаж з земель державної власності, аби селяни пересвідчилися у прозорості самого механізму купівлі-продажу. Нормативно-правові акти мають бути чіткими та послідовними.
І це ми ще не підіймали проблеми збереження екології, кадастрові помилки та цілу низку інших проблем, які залишаються невирішеними упродовж чверті століття нашої незалежності.
Однак основна проблема: це те, як до нас почали ставитися ті, кого ми називаємо "європейськими партнерами". Відтепер ми стамо повноправним ринком збуту, який буде розплачуватися своїми ресурсами за "євроінтеграцію". ЄСПЛ змушує нас віддавати власну землю. МВФ - власні ліси. Що буде далі ? Буде тільки гірше.
Тут сьогодні Європейський суд з прав людини прийняв два дуже цікавих рішення, які стосуються України.
Перше стосується циган, друге - мораторію на продаж землі.
Отож, поговоримо спочатку про циганів.
ЄСПЛ зобов'язав Україну виплатити ромам по €11 тис. компенсації за погром табору на Одещині. Справа тягнулася іще з 2002 року. Якщо коротко і по суті: в селі Петрівка місцева циганська громада упродовж довгого часу займалася крадіжками, грабежами і жебрацтвом. Часто виникали конфлікти між етнічними українцями та циганською громадою Зрештою, в одну ніч цигани зарізали неповнолітнього українця. Місцеві на такий злочин відреагували вимогами виселити циган якомога далі за межі села.
Правоохоронці, традиційно, нічого не робили. У результаті місцевим мешканцям така безкарність не сподобалася, тож в одну ніч було розгромлено всі циганські будинки в околиці.
Одним словом, ЄСПЛ судить українців за народний суд над тими, кого не чіпають ні влада, ні правоохоронці, які на всьому цьому наварюються.
Перейдемо до другої новини, яка є набагато болючішою. Справа стосується наболілого: багатостраждального мораторію на продаж землі.
ЄСПЛ стягуватиме з України компенсації, якщо мораторій на продаж землі не скасують. Таким чином, "європейські партнери" питають уже не думки українських громадян, а ставлять нам ультиматум. Коментувати цю ситуацію треба спираючися на два моменти. По-перше, з бюджету України стягуватимуть компенсації у тому випадку, якщо мораторій не скасують. Тобто кожен із нас буде зобов'язаний із власної кишені оплачувати недопрацювання наших же депутатів, які й досі не спромоглися вибудувати нормальної стратегії навколо продажу землі та користування нею.
По-друге, зважаючи на нинішню ситуацію, уряд точно не встигне вибудувати адекватне земельне законодавство: через рік мораторій на продаж землі закінчується, його необхідно буде або скасувати, або знову подовжити, наразившись на санкції. І вже менше року залишилося до нових парламентських виборів, тож депутати будуть зайняті іншими справами.
А проблема надзвичайно важка: мораторій потрібно скасувати, але для цього мусять бути створені певні умови.
І існує низка питань.
У такий складний для України час дозволити іноземним громадянам придбавати ще й найбільший скарб народу виглядає двояко. Чи не створить це загрозу національним інтересам? Чи зможуть українці конкурувати з іноземцями під час купівлі? Ці питання є досі відкритими. Важлива умова відкриття ринку землі – розумне податкове навантаження. В Австрії податок від продажу земель сплачує покупець земельної ділянки, а розмір податку становить 3,5%. У сусідній Польщі вимоги аналогічні: податок у розмірі 2–5% сплачує покупець. Досвід цих сусідів необхідно взяти на озброєння.
Механізм продажу землі має бути відкритий та прозорий настільки, щоб виключити цю складову. Електронні торги – одна з можливостей зменшити ризик корупційності. Як варіант, варто розпочати продаж з земель державної власності, аби селяни пересвідчилися у прозорості самого механізму купівлі-продажу. Нормативно-правові акти мають бути чіткими та послідовними.
І це ми ще не підіймали проблеми збереження екології, кадастрові помилки та цілу низку інших проблем, які залишаються невирішеними упродовж чверті століття нашої незалежності.
Однак основна проблема: це те, як до нас почали ставитися ті, кого ми називаємо "європейськими партнерами". Відтепер ми стамо повноправним ринком збуту, який буде розплачуватися своїми ресурсами за "євроінтеграцію". ЄСПЛ змушує нас віддавати власну землю. МВФ - власні ліси. Що буде далі ? Буде тільки гірше.