Бачу, як всі хто думав, казав про шашлики і різний сумбур підзаткнулися останнім часом.
Чому спитаєте ви?
Тому що вони одноклітинні довбойоби.
Тому що вони вважають що війна -це просто взяв і виграв…
Що всі мають нам щось дати, тому що ми нещасні. А потім дозволити цим хуячити руських, а потім ще одне. Вони забули про наших близьких. Про те як вони прожили ці 2.5 + років…
Про що почали думати наші хлопці, про що мріють наші дівчата. І головне, про те скільки ми цьому приділяємо реального часу…
От в чому складність.
Це складна робота.
Говорити, що президент щось не зробив, чи можливо не казнив на майдані якогось уєбана, який пройшов в парламент з ним.
Або обговорювати якісь накази Сирського…як він комусь не дозволив кудись відійти…
Це складна історія, і пишем ми її своєю кров’ю.
В нас великі витрати. Не буду казати скільки, щоб не лякати.
Але вони там наступають, тому що ми їх тут замінили…
І це треба памʼятати!
І ця історія не на день, чи тиждень…