Залиште ОСББ у спокої!
На жаль, пошуки відповідальних і винуватих часто виходять за межі здорового глузду.
Через трагічну історію із закритим бомбосховищем у Києві, розпочалися масштабні перевірки укриттів, а віднедавна - ще й посилилася відповідальність за їх неналежний стан. На цій хвилі, як мені стало відомо, посилився тиск на керівників ОСББ Запоріжжя. До них, зокрема, доводили «вимоги» з мерії, що саме ОСББ мають облаштовувати укриття в житлових будинках та забезпечувати до них цілодобовий доступ.
Я добре розуміюсь на проблематиці укриттів та разом із запорізькими колегами дійшов вже на рівень віцепрем’єр-міністра та міністра освіти, щоб якомога більше укриттів у школах Запоріжжя були реконструйовані та відповідали всім вимогам. Але в цьому випадку я стою на боці ОСББ!
По-перше, масовий та системний захист містян можуть та повинні забезпечувати переважно укриття в комунальних закладах (школах, лікарнях, дитячих садках) та вуличні модульні укриття, якщо вони відповідають технічним вимогам. Укриття в комунальних закладах більші, там є принаймні постійні охоронці, вони зручно розташовані - де знаходиться школа або лікарня, у районі добре знають всі з дитинства. А спитайте себе: чи знаєте ви, в яких будинках вашого району є укриття? Чи знають це десятки тисяч переселенців, яких приймає наше місто?
Тим часом якраз до укриттів у комунальних закладах та комунальних модульних укриттів (названих в народі “будинками хоббітів”) у містян є великі питання. М’яко кажучи. Та й не лише у містян: відомо вже про декілька приписів прокуратури про приведення до ладу укриттів у комунальних закладах міста. Отже, місту є чим зайнятися безпосередньо у своїй зоні відповідальності. Замість того, щоб роздавати вказівки.
По-друге, коли місто передавало будинки з комунального балансу на баланс ОСББ, звичайно, мало хто думав про велику війну з ракетними обстрілами. І ремонтувати та облаштовувати в першу чергу бралися не підвали та сховища, а дахи, під’їзди, комунікації. Тому на початок повномасштабного вторгнення в більшості отримали необлаштовані укриття. Так, це наш спільний прорахунок: міської влади, громади, ОСББ. Але дивно зараз за це карати та тиснути саме на ОСББ.
Разом з тим, факт в тому, що багато об’єктів, які ми вважаємо укриттями, насправді такими не є. Підземних частин житлових будинків це стосується в першу чергу. Деякі з них не мають необхідної вентиляції, запасних виходів тощо. Через більшість проходять внутрішні комунікації будинку: електрика, вода, каналізація… Так, підвали будинків - це бодай якийсь сховок, але не можна безвідповідально заявляти, що це нібито надійне укриття. Я вже не кажу про облаштування та забезпечення таких укриттів, щоб знаходитися там не пів години, а всю ніч чи півдня. Йдеться не лише про формальні вимоги для укриттів, але й про практичні потреби. На жаль, війна триває, і ворожий терор має багато варіантів: зокрема й багатогодинних повітряних атак із все новими хвилями дронів та ракет.
Однак, треба віддати містянам належне: до повномасштабного вторгнення та після нього в багатьох будинках мешканці як могли самостійно наводили лад у підвалах та укриттях, щоб мати змогу пересидіти там ракетні атаки. Але тепер мені вже відомі факти, коли на ОСББ тиснуть представники влади або міської громади за “неправильно” облаштовані укриття. То що ж, нічого не робити було краще?!
Третє і головне: безпека - це не лише можливість пересидіти повітряну тривогу. Безпека означає також, що в укриття не потрапить диверсант, вандал, крадій, хуліган напідпитку. Що там буде затишно і маленьким дітям, і жінкам, і літнім людям. Окрім того, щоб дати людям тимчасовий прихисток, ми маємо бути впевнені, що всередині самого укриття нічого нікому не загрожує. ОСББ може це забезпечити, якщо йдеться про мешканців конкретного будинку або двору. Але відкрити цілодобовий безконтрольний доступ для всіх охочих - це, як то кажуть, сумнівне задоволення. Повторюся: в першу чергу, з точки зору безпеки людей.
Автор: Gennadiy Kasay