прεсвѷтεръ Юрїй

… Оскільки Україна є поліконфесійною, то національної єдності тут можна досягти лише за умови дотримання принципу світоглядного й релігійного плюралізму. Християнські конфесії не мають прагнути до свого монопольного впливу на релігійно-духовне життя всіх українців, а наявні між ними відмінності переносити на національний ґрунт, якщо вони бажають служити національному відродженню України …

На Афоні, у себе в каливі, навесні, коли квітнуть дерева, я розвішую карамельки на гілках чагарника, що біля паркану, яким огороджена моя келія. Коли до мене приходять відвідувачі з маленькими дітьми, я кажу:
— Дітлахи, будьте ласкаві, обірвіть із кущів цукерки, бо, якщо піде дощ, вони розкиснуть і пропадуть!

Деякі кмітливі малюки розуміють, що це я розвішав на гілках цукерки і сміються. Інші вірять, що цукерки виросли на кущах самі, треті не знають: вірити чи ні… Малюкам треба й трохи радості.

«Ми як один у Бога й нічого нема в нас протирічливого чи дискусійного, а кожен з нас свого часу окремо був натхнений Божим Духом. Тож нема між нами ні першого, ні другого, але як назвеш одного, то за ним ідуть два інші. Встань, отже, і накажи тим, що через нас сваряться, щоб не ділилися, бо як за життя, так і після смерті нашим намаганням є всі сторони світу приводити до миру і єдності. Установи, отже, святкування нашої пам'яті в один день так, тому що ми — як одне в Бога, а ми будемо помагати прийти до спасіння тим, що святкуватимуть нашу пам'ять»,

… надо помнить, что природа самой Церкви — евхаристична. Церковь есть Тело Христово. Евхаристия есть также Тело Христово. Поэтому без Евхаристии нет церковности, нет и не может быть оцерковления жизни. Также и Евхаристия немыслима вне Церкви. Вне Церкви можно лишь представлять Сионскую Вечерю, символизировать ее, но не совершать евхаристическое Жертвоприношение. Вне Церкви она безблагодатна. Евхаристия, как и вообще таинственная жизнь, не может быть без освящающей силы Святого Духа …

Наша беда давняя, она идет ещё от начала, так сказать, от дней древних… В те месяцы грозного 1918 в самой трапезной Киево-Печерской Лавры, сами монахи, разделившись на два лагеря, неистово спорили до хрипоты, дебатировали быть ли им украинцами, или оставаться русскими; молиться на украинском, или русском? А в тот момент митрополита (не любимого, его Лавра не любила и не принимала), выводили на расстрел, и никто не заступился, не ударил в набат, на сполох… а, ведь знали же!... только, шепоток к шепотку, язык к языку, ухо на ухо… привратник экономических ворот иером. Софроний открыл обе половинки ворот и пропустил уводящих митрополита на расстрел, во дворе некоторые монахи стояли балакали, сообщали друг другу новость, слышали выстрелы и ни гуу… только через час сами большевики спохватились и наместник к ним подключился. Таковы были настроения в Лавре, того года. Воистину вечно Евангельское: «Отцы ваши убивали пророков. А дети возводят гробницы им» (Лк. 11:48).

«… Церква повинна старанно пропонувати усиновлення як альтернативу тим подружнім парам, які з різних причин не готові змиритися з безпліддям. Якщо це неможливо, то Церква могла б у дусі ікономії прийняти ті методики запліднення, при яких не створюються зайві ембріони, не використовуються донорські гамети і не знищуються ембріони. Наприклад, Церква могла б прийняти відповідне внутрішньоматкове запліднення, таким чином розглядаючи подружню пару як хвору на загальне захворювання, за умови, що подружжя згодне і що вся процедура проводиться в рамках вищевказаних принципів. Церква могла б також прийняти допоміжні репродуктивні технології при використанні виключно батьківських гамет, запліднення стількох ембріонів, скільки їх буде перенесено в утробу матері …».

Гл. 5: Богословия Божественных глубин и учителей Церкви Православны ревнитель богодухновенный явился еси, просветителю народов наших, Петре Богомудре: сподвижника в ограждении Святаго Православия преподобнаго Иова имея, торжество Церкви земныя Небесней уподобил еси. Сице бо, силою благодати Христовой укреплен, противу козни диавола вооружился еси безбоязненно, Ныне же, не премолчи ко Господу: благостоянию Церкви Православной не поколебатися и спастися Боголюбиву народу нашему.

Glasul al 4-lea: Apărătorule și mărturisitorule al Ortodoxiei, luminătorule al neamurilor, fiule al Moldovei și Părinte al Ucrainei, Sfinte Ierarhe Petru, mult nevoitorule, roagă-te lui Hristos Dumnezeu, să ne apere credința și să mântuiască sufletele noastre.