Чи спроможні ми вберегти сакральний, а не секулярний характер Києво-Печерської Лаври?
Щодо телешоу та концертів у Києво-Печерській Лаврі. Досі не стихають пристрасті... З нагоди Різдва Христового є сенс спокійно та виважено, без зайвих емоцій та обвинувачень, поговорити про це. Потрібна спокійна професійна дискусія.
Як видно, ця суперечка, що спалахнула, швидше про сенси, ніж про форми...
Більш детально про це я висловився напередодні Різдва на "Радіо Свобода" (див. за посиланням нижче), але тут на фб коротко озвучу кілька основних тез.
Що для нас є Києво-Печерська Лавра? Це просто один з державно-громадських об'єктів, звичайний музейний простір, яких є сотні? Чи це, все ж таки, унікальна християнська Святиня світового значення?
Тут треба визначитись для самих себе, чи Лавра є для нас сакральним простором, святинею, таким собі "українським Афоном", чи ні? Чи спроможні ми вберегти саме сакральний, а не секулярний характер Лаври?
З боку деяких світських діячів та чиновників спостерігається свідоме бажання перетворити Лавру на звичайний музейно-громадський простір, де проводились би різні світські акції, а Церква (незалежно від назв) була би певною мірою «присутня» лише як музейна декорація і лише в окремі дні з їхнього дозволу. Простежується прагнення десакралізувати та залишити цей простір поза впливами будь-яких Церков (не тільки УПЦ, але й ПЦУ).
Події навколо Лаври - не одна ця акція (сама по собі вона не варта такої уваги), у сукупності це вже набирає ознак системності, і реакція віруючих різних юрисдикцій і навіть інших конфесій на таку тенденцію мала би бути сприйнята як сигнал, що робиться щось не так...
Можна багато виправдовувати тим, що було невідповідного у Лаврі раніше. Але мова про те, що буде у Лаврі далі.
Демосковізація традицій і святинь і їх десакралізація - не одне й те саме. І це ми маємо чітко усвідомлювати та розрізняти...
Києво-Печерська Лавра від самого початку, понад 900 років тому, задумувалась та розбудовувалась ченцями саме як сакральний простір, як місце молитви та аскетичних подвигів ченців, як свого роду перенесена на київські пагорби "ікона" чи образ Святої Гори Афон, Гори Синай та Святої Землі Палестини, через що протягом століть вона була тим життєдайним духовним чернечим осередком та центром, який притягував тисячі віруючих людей як з усіх куточків України, так і з інших країн. Це унікальне місце за своїм сакральним значенням, яке не має аналогів у Європі, і може порівнятися тільки зі Святою Горою Афон. Не даремно Лавру здавна в нашому народі благоговійно та з любов'ю називали "Київським Афоном" та "Третім Уділом Богородиці". Саме цією сакральністю вона є цінною та унікальною. І це варто плекати та берегти.
Справжня демосковізація та декомунізація передбачає повернення до наших духовних першовитоків, де Києво-Печерська Лавра як осередок чернечого життя завжди відігравала провідну духовну роль як своєрідний сакральний центр українського народу. Саме такою вона має залишитись й надалі.
Тут справді простір для співпраці між державою і Церквою, для спільних проектів у царині культури, просвіти та духовності. Але співпраці з повагою до релігійних почуттів, чернечих традицій та благоговійного сприйняття храмового простору як святині. Як це споконвіку було у нашій українській традиції. І тут світським діячам варто дослухатись до порад, а не нав'язувати так, як вважають за потрібне...
Кому цікаво, пропоную за цим посиланням більш докладно прочитати ці мої роздуми повністю до кінця:
Шумило, С. В. Києво-Печерська лавра. Демосковізація і десакралізація – не одне й те саме // Радіо Свобода. URL:
https://www.radiosvoboda.org/a/kyyevo-pecherska-lavra-sakralnist/33244548.htmlТож запрошую до такого діалогу))
З повагою,
Сергій Шумило,
кандидат історичних наук, доктор теології,
директор Міжнародного інституту афонської спадщини
#КиєвоПечерськаЛавра #Лавра
