Жити як воїн.
Так проживи свій вік, щоб смерті страх тобі ніколи в серце не закрався.
Нікого за релігію не гань, і думку інших поважай людей, і вимагай до себе теж поваги.
Люби своє життя, і вдосконалюй, і прикрашай усе в житті своєму.
І прагни жити довго, й за мету собі постав народові служіння.
Готуй шляхетну передсмертну пісню на день відходу за межу останню.
Завжди вітайся, словом чи кивком, зі стрічним або другом на відлюдді.
І виявляй до всіх людей повагу, та не принижуйся ні перед ким.
Уранці, прокидаючись, подякуй за їжу і за радощі життя.
Якщо ж підстав не бачиш для подяки, провина - тільки у тобі самому.
Не ображай нікого і нічого, бо кривда мудрих оберта на дурнів і бачення затьмарює духовне.
Живи по правді, щоб у смертний час не був ти ніби ті, у кого в серці - лиш смерті страх, хто плаче і благає про відтермінування, щоб удруге життя своє по-іншому прожити.
І передсмертну пісню проспівай, і так помри, немов герой, який вертається додому.
Текумсе, великий воїн…
Так проживи свій вік, щоб смерті страх тобі ніколи в серце не закрався.
Нікого за релігію не гань, і думку інших поважай людей, і вимагай до себе теж поваги.
Люби своє життя, і вдосконалюй, і прикрашай усе в житті своєму.
І прагни жити довго, й за мету собі постав народові служіння.
Готуй шляхетну передсмертну пісню на день відходу за межу останню.
Завжди вітайся, словом чи кивком, зі стрічним або другом на відлюдді.
І виявляй до всіх людей повагу, та не принижуйся ні перед ким.
Уранці, прокидаючись, подякуй за їжу і за радощі життя.
Якщо ж підстав не бачиш для подяки, провина - тільки у тобі самому.
Не ображай нікого і нічого, бо кривда мудрих оберта на дурнів і бачення затьмарює духовне.
Живи по правді, щоб у смертний час не був ти ніби ті, у кого в серці - лиш смерті страх, хто плаче і благає про відтермінування, щоб удруге життя своє по-іншому прожити.
І передсмертну пісню проспівай, і так помри, немов герой, який вертається додому.
Текумсе, великий воїн…