Ігумен Саватій (Собко)

🟥ПОДАТИ ЗАПИСКУ НА МОЛИТВУ🟥

Дорогі друзі, хто має потребу, пишіть в коментарях, або в повідомлення, імена своїх близьких, за здоров’я та упокій, для поминання в НЕДІЛЮ – 22 ГРУДНЯ.

📩 ➡️ m.me/418630668700082

Також прошу взаємних молитов.
Дякую за репост)
—

В останню неділю перед Різдвом Христовим, яка носить назву Святих Отців, наша Свята Православна Церква пропонує нам втішне повчання. Це той довгий перелік імен, який читається в Євангелії цього дня. Цей перелік є земної родоводу Господа нашого Ісуса Христа. З цього родоводу святий євангеліст Матфей починає своє Євангеліє для того, щоб довести, що Ісус Христос задовольняє вимогам закону юдеїв про походження Месії з роду Авраама і Давида, і тому Він і є очікуваний Месія. Це пам’ять богообраного народу, пам’ять людства.

Господь благоволив статися від таких різних предків для того, щоб показати нам Своє втілення заради всього людства і для всіх людей, як добрих, так і злих. Господь прийшов на землю для того, щоб врятувати нас всіх, з усіма нашими гріхами і пристрастями. Навіть більше того – Сам Господь сказав: «Я прийшов не праведних врятувати, а грішників». Ці слова є для нас великою втіхою, тому що це означає, що і кожен з нас має повну можливість бути з Господом.

Господь приходить врятувати не праведників, але грішників. Від того, що Бог стає людиною, у Ньому міцність і любов нездоланна, і немає нічого для Нього неможливого в тому, щоб визволити всіх, хто потрапив в диявольський полон, дати їм гідність, яке дає благодать.

У цей час випробувань для нашого народу, молімося до Господа за захисників Батьківщини-України, за всіх нужденних, за весь наш народ та за перемогу над ворогами.

Нехай Боже благословіння буде з усіма нами.
——

❤️
Молитовно дякую за підтримку та допомогу. Як завжди, все добровільно, в міру Вашого милосердя і можливостей.

Якщо Ви хочете зробити пожертву, або у вас є питання, будь ласка, напишіть мені повідомлення:
📩 ➡️ m.me/418630668700082

Для пожертв:

▪️ за номером картки:
4441111040253092

▪️ Переказ на картку monobank:
https://send.monobank.ua/932Rwavz1A

▪️ buymeacoffee:
https://buymeacoffee.com/savatiy

▪️ Wise:
https://wise.com/pay/me/oleksiis605

▪️ PayPal:
okbos.ua@gmail.com

На моєму сайті:
▪️ https://savatiy.com/donate

——

🙏
Не забувайте, життя християнина не є і не може бути обмежене подачею записок про здоров'я та упокій, важливо приходити на служби в храм самим, разом з усією Церквою молитися за церковним богослужінням про дорогих і близьких Вам людей, сповідатись і Причащатись, а також не залишати домашньої молитви про них!

Нехай спільна молитва об'єднує нас незважаючи на обставини і відстані!

З повагою та молитвою,
Ваш Ігумен Саватій Собко

Скоро Різдво. Приходьте до храму!

Постилися ви чи ні, розумієте службу чи поки що ні, самотні чи з великої родини — приходьте до храму.

Звісно, комусь достатньо поставити свічку і подати записки у церковній лавці. Це добре, але цього замало. Це схоже на те, як прийти на день народження зранку, коли іменинник ще бігає магазинами, докуповуючи брусничний соус для вечірнього банкету. Ви заходите, оглядаєте святково прибрану квартиру, милуєтесь білою скатертиною, посміхаєтесь, а потім тихо йдете.

Приходьте на службу. Найголовніша – Літургія, відбувається вночі, а вранці її зазвичай повторюють. Приходьте не просто постояти — постарайтеся Причаститися. Бо ті, хто приходить на богослужіння, але не Причащається, нагадують гостей, які вчасно з’явилися на бенкет, сіли за стіл разом з усіма, але нічого не їдять і не беруть участі в розмові. Дивно, чи не так? Виглядають дивними. Може, не хочуть. А може, просто соромляться.

А ви не соромтеся. Адже вас дуже чекали. Іменинник чекав. Подумайте про це і підготуйтеся до Причастя, щоб з’єднатися з Ним у Таїнстві. Якщо раніше ви просто стояли на службі, чекаючи, коли ж вона скінчиться і можна буде розговітися, тепер це стане очікуванням дива. У сльозах покаяння. У прориві до Неба.

Стіл вже накритий. Запрошення отримано. Одягайтеся гарно і приходьте вчасно…

За два тижні до свята Різдва Христового Православна Церква нагадує нам про Його наближення і готує до гідної Його зустрічі. У нинішній, перший підготовчий до свята тиждень вона згадує святих, що жили до Різдва Христового - старозавітних пророків і усіх благочестивих людей, що з вірою чекали пришестя Спасителя, чому і тиждень цей називається тижнем святих праотців.

Цим спогадом вона переносить нас думками в старозавітні часи, щоб спонукати нас до морального самоочищення, ставить перед нами цілий сонм великих праотців, що засяяли своїм богоугодним життям.

Праотцями називають усіх старозавітних праведників, які рятувалися вірою в прийдешнього Месію-Спасителя, сонм старозавітних святих, шанованих Церквою, як виконавців волі Божої у священній історії до новозавітньої епохи.

Бачимо, що Господь упродовж багатьох віків, поступово і багаторазово готував людей до Свого приходу у світ. У цій поступовості, з одного боку, і у безлічі пророцтв цього пришестя, з іншого боку, бачиться найбільше значення і необхідність цієї Божественної дії до людей.

Тиждень Святих Праотців спонукає нас наслідувати віру і праведне життя цих святих. І зараз, якраз, триває той час, який Церква визначила для приготування віруючих до великого свята Різдва Христова через подвиг посту і молитви.

Очистимо себе покаянням і виправимося, щоб свято Різдва Христового зустріти з чистою совістю і духовною радістю і від повноти радості і почуттів співати народженому у Віфлеємі Богомладенцю: "Слава в вишніх Богові, і на землі мир, в людях благовоління".

Сьогоднішнє Євангеліє говорить про званих і вибраних…

На святкову вечерю були запрошені всі, але прийшли лише ті, кому вже нічого було втрачати — убогі, каліки, криві й сліпі. Як сказано: “Прийдіть, бо вже все готове” (Лк. 14:17). Та ті, кого можна назвати “розумними та красивими”, були настільки зайняті своїми справами, що знехтували цим запрошенням: один пішов на своє поле, інший — до торгових справ, а хтось просто знайшов привід відмовитися (Лк. 14:18-20).

Але побачивши, хто зібрався за святковим столом — жебраки, розбійники, каліки, прокажені, наркомани й розпусники — вони лише зневажливо зауважили: “Добре, що ми не пішли. Хто сидить у цій компанії? Засвітися ми з цими відкиненими суспільством людьми, то лише зіпсували б собі репутацію.”

Однак Господь ясно говорить: “Кажу вам, що жоден з тих запрошених не покуштує моєї вечері” (Лк. 14:24). Він віддає перевагу тим, хто смиренний і відкритий Його благодаті: “Блаженні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне” (Мт. 5:3).

У житті кожного з нас є ті, хто, як нам здається, не підходить нам за статусом. Але саме ці “прокажені” залишаються поруч тоді, коли всі інші відвертаються.

“Розумні та красиві” завжди обирають вигідний час, зручне місце і престижне товариство. А Господь обирає тих, у кого, окрім Нього, вже нікого не залишилося. Як сказано: “Останні стануть першими, а перші — останніми” (Мт. 20:16).

Це привід замислитися над тим, кого ми уникаємо і кого Господь може обрати для Себе. “Прийдіть до Мене всі втомлені й обтяжені, і Я вас заспокою” (Мт. 11:28).

🟥ПОДАТИ ЗАПИСКУ НА МОЛИТВУ🟥

Дорогі друзі, хто має потребу, пишіть в коментарях, або в повідомлення, імена своїх близьких, за здоров’я та упокій, для поминання в НЕДІЛЮ – 1 ГРУДНЯ.

📩 ➡️ m.me/418630668700082

Також прошу взаємних молитов.
Дякую за репост)
—

Притча Христа про званих на Вечерю, яку ми почуємо в цю Неділю, говорить нам багато про що, але, перш за все - про Божественну Євхаристію і про те, що Сам Господь Є Той, Хто кожен раз закликає і запрошує нас бути учасниками Його Таємної вечері - тієї самої, яку Він звершив напередодні Свого страждання і Своєю хресної смерті.

Господь закликає нас до трапези, але як багато людей відкладають причащання Святих Христових Таїн, забуваючи, що кожен день нашого життя ми або наближаємося до Господа, або віддаляємося від Нього, і кожен день нашого життя може бути днем ​​останнім.

Багато покликаних, а мало обраних ...

Мало обраних не тому, що Бог суворо вибирає, не тому, що Він мало кого знаходить гідним Себе, а тому, що мало хто знаходить Бога гідним того, щоб поступитися клаптиком землі, годиною праці, миттю ласки ...

Багато покликаних, - всі ми покликані: хто ж з нас відгукнеться? Досить на любов відповісти любов'ю, щоб увійти в бенкет вічності, в життя. Невже ми не відповімо на Божу любов одним словом: «Люблю Тебе, Господи! ..»

У цей час випробувань для нашого народу, молімося до Господа за захисників Батьківщини-України, за всіх нужденних, за весь наш народ та за перемогу над ворогами.

Нехай Боже благословіння буде з усіма нами.
——

❤️
Молитовно дякую за підтримку та допомогу. Як завжди, все добровільно, в міру Вашого милосердя і можливостей.

Якщо Ви хочете зробити пожертву, або у вас є питання, будь ласка, напишіть мені повідомлення:
📩 ➡️ m.me/418630668700082

Для пожертв:

▪️ за номером картки:
4441111040253092

▪️ Переказ на картку monobank:
https://send.monobank.ua/932Rwavz1A

▪️ buymeacoffee:
https://buymeacoffee.com/savatiy

▪️ Wise:
https://wise.com/pay/me/oleksiis605

▪️ PayPal:
okbos.ua@gmail.com

На моєму сайті:
▪️ https://savatiy.com/donate

——

🙏
Не забувайте, життя християнина не є і не може бути обмежене подачею записок про здоров'я та упокій, важливо приходити на служби в храм самим, разом з усією Церквою молитися за церковним богослужінням про дорогих і близьких Вам людей, сповідатись і Причащатись, а також не залишати домашньої молитви про них!

Нехай спільна молитва об'єднує нас незважаючи на обставини і відстані!

З повагою та молитвою,
Ваш Ігумен Саватій Собко

13 грудня – пам’ять мучеників Евстратія, Авксентія, Євгенія, Мардарія і Ореста Севастійських

Святі мученики Евстратій, Авксентій, Євгеній, Мардарій і Орест постраждали за Христа під час правління імператора Діоклетіана (284–305) у Севастії, що в Вірменії.

Серед перших християн, які прийняли тоді мученицьку смерть, був пресвітер Аравійської Церкви мученик Авксентій, ув’язнений за віру в темниці.

Спостерігаючи за стійкістю християн, воєначальник Саталіона, благородний і знатний чоловік, святий Евстратій, який був таємним християнином, вирішив відкрито сповідати свою віру. За це його піддали жорстоким катуванням: били, взували в залізні чоботи, пекли вогнем. Після цих страждань святого Евстратія спалили, а мученика Авксентія стратили через усічення голови.

Вражений їхньою мученицькою смертю, святий Мардарій, що належав до простого люду, також сповів свою віру у Христа. За це його повісили вниз головою. Перед смертю він виголосив молитву: «Владико, Господи Боже, Отче Вседержителю...», яку сьогодні читають наприкінці 3-го часу та на полунощниці.

Мученику Євгенію вирвали язик, відрубали руки й ноги, а потім відсікли голову мечем.

Молодий воїн, святий Орест, також сповідував себе християнином і був засуджений до смерті. Його поклали на розпечене залізне ложе, на яке він піднявся, укріплюваний молитвою святого Евстратія.

Передсмертна молитва святого Евстратія — «Величаю, величаю Тебе, Господи...» — читається на суботній полунощниці. Сам святий Евстратій помер 13 грудня.

Зі Святом, дорогі друзі!

12 грудня свята Церква відзначає пам'ять Святителя Спиридона Триміфунського , великого Богослова , доброго і милосердного святого , до якого не одне століття звертаються за допомогою православні християни і по його молитвах до Господа звершуються чудеса.

11 грудня – пам’ять преподобного Даніїла Стовпника

Преподобний Даніїл Стовпник народився в селі Віфара неподалік міста Самосата у Месопотамії. Його мати, Марфа, довгий час залишалася безплідною, але в молитвах дала обітницю: якщо Бог дарує їй дитину, вона посвятить її Господу. Її молитви були почуті, і незабаром Марфа народила сина, який до п’яти років ріс без імені. Батьки хотіли, щоб дитина, дана їм Божою милістю, отримала ім’я також від Бога.

Вони привели хлопчика до розташованого поблизу монастиря і звернулися до ігумена. Ігумен наказав подати одну з богослужбових книг, відкрив її навмання і знайшов слова пророка Даніїла. Так хлопчик отримав ім’я Даніїл. Батьки просили залишити його в монастирі, але ігумен відмовив, бо дитина була ще занадто малою.

У 12 років хлопчик, нікого не попередивши, пішов із дому і прийшов до того самого монастиря. Батьки раділи, коли дізналися, де знаходиться їхній син, і прийшли до нього. Помітивши, що він досі ходить у мирському одязі, вони благали ігумена постригти його в ангельський чин. У неділю ігумен виконав їхнє прохання, але заборонив батькам часто відвідувати сина. Братія монастиря дивувалася подвигам молодого інока.

Одного разу разом із ігуменом Даніїл відвідав святого Симеона Стовпника, який передрік юному монахові, що він теж нестиме подвиг стовпництва. Преподобний Даніїл продовжив подвижницьке життя в усамітненні. У видінні йому було вказано місце для нового подвигу, після чого він разом із двома учнями оселився у Фракійській пустелі. Там вони збудували стовп, на якому преподобний провів 33 роки.

До стовпа стікалися люди, знедолені й хворі, і всі отримували допомогу та зцілення від преподобного. За молитвами святого подвижника зверталися навіть візантійські імператори. Серед багатьох його пророцтв особливе значення мало передбачення про сильну пожежу в Константинополі.

Преподобний Даніїл також мав дар благодатного слова, наставляючи багатьох на шлях покаяння та виправлення життя.

Святий упокоївся у віці 80 років (близько 489–490 рр.).

10 грудня – пам’ять мучеників Міни, Єрмогена і Євграфа Александрійських

Святі мученики Міна, Єрмоген і Євграф постраждали за віру в Христа за часів імператора Максиміна (305–313).

Святий Міна був направлений імператором із Афін до Александрії, щоб придушити заворушення, які виникли між християнами і язичниками. Маючи дар красномовства, він відкрито почав проповідувати християнську віру і навернув до Христа багатьох язичників. Дізнавшись про це, імператор Максимін послав до Александрії єпарха Єрмогена, щоб той засудив святого Міну, і наказав очистити місто від християн.

Єрмоген, хоча і був язичником, відзначався благочестям. Вражений терпінням святого Міни під час страшних катувань, а також його чудесним зціленням після тортур, він сам увірував в Істинного Бога.

Коли Максимін дізнався про навернення Єрмогена, він особисто прибув до Александрії. Але ані надзвичайна стійкість святих Міни й Єрмогена під час катувань, ані чудеса, явлені Богом у ті дні в місті, не пом’якшили серце імператора. Навпаки, він ще більше озлобився.

Імператор власноруч убив святого Євграфа, секретаря святого Міни, а мученикам Міні та Єрмогену наказав відрубати голови.

Мощі святих мучеників, кинуті в море у залізній скрині, пізніше були знайдені та перенесені до Константинополя. Імператор Юстиніан збудував храм на честь святого мученика Міни Александрійського. Святий Йосиф Піснописець уклав канон на честь святих мучеників.

🟨ПОДАТИ ЗАПИСКУ НА МОЛИТВУ🟨

Дорогі друзі, хто має потребу, пишіть в коментарях, або в повідомлення, імена своїх близьких, за здоров’я та упокій, для поминання в ДЕНЬ ШАНУВАННЯ СВЯТИТЕЛЯ СПИРИДОНА – 12 ГРУДНЯ.

📩 ➡️ m.me/418630668700082

Також прошу взаємних молитов.
Дякую за репост)
—

Відомо, що святитель Спиридон – швидкий помічник усім, хто його закликає і просить його допомоги. Його нетлінні мощі знаходяться у храмі міста Керкіра на острові Корфу.

Люди звертаються до святого, щоб розповісти йому про свій біль, про свої проблеми, твердо вірячи, що неодмінно отримають від нього допомогу.

Святитель Спиридон володіє особливою благодаттю, яка наближає до нього людей і робить його рідним святим для всіх, хто до нього вдається. Ще коли святитель Спиридон на Кіпрі займав кафедру Триміфунта, він став відомий своїм лагідним норовом, любов'ю і турботою про паству. Святий мав дуже велику віру, простоту, багато чеснот, і це приваблювало до нього простий народ.

Святитель Спиридон мав таку чисту і просту віру, що Господь без зволікання відповідав на будь-яке його прохання. Все життя святителя вражає дивовижною простотою і силою чудотворіння, дарованою йому від Господа.

Тим, у кого були грошові або сімейні проблеми, святий Святий Спиридон говорив: «Нехай у тебе буде справжня любов до Бога, і Бог тобі все дасть. Ти не повинен використовувати те, що маєш, лише для себе одного; потрібно допомагати і тим людям, які живуть поруч з тобою».

Святителю отче Спиридоне, моли Бога за нас!

У цей час випробувань для нашого народу, молімося до Господа за захисників Батьківщини-України, за всіх нужденних, за весь наш народ та за перемогу над ворогами.

Нехай Боже благословіння буде з усіма нами.
——

❤️
Молитовно дякую за підтримку та допомогу. Як завжди, все добровільно, в міру Вашого милосердя і можливостей.

Якщо Ви хочете зробити пожертву, або у вас є питання, будь ласка, напишіть мені повідомлення:
📩 ➡️ m.me/418630668700082

Для пожертв:

▪️ за номером картки:
4441111040253092

▪️ Переказ на картку monobank:
https://send.monobank.ua/932Rwavz1A

▪️ buymeacoffee:
https://buymeacoffee.com/savatiy

▪️ Wise:
https://wise.com/pay/me/oleksiis605

▪️ PayPal:
okbos.ua@gmail.com

На моєму сайті:
▪️ https://savatiy.com/donate

——

🙏
Не забувайте, життя християнина не є і не може бути обмежене подачею записок про здоров'я та упокій, важливо приходити на служби в храм самим, разом з усією Церквою молитися за церковним богослужінням про дорогих і близьких Вам людей, сповідатись і Причащатись, а також не залишати домашньої молитви про них!

Нехай спільна молитва об'єднує нас незважаючи на обставини і відстані!

З повагою та молитвою,
Ваш Ігумен Саватій Собко

Зцілення десяти прокажених

Скільки радості й живої вдячності було навколо Христа! Коли ми читаємо Євангеліє, то на кожній його сторінці, в кожному рядку, бачимо, як виливаються на наш грішний, холодний, змучений світ Божа ласка, Божа любов, Божа милість. Як Бог, через Христа, шукає тих, у кого зважчала душа, потемніла від гріха, хто вже не в змозі нести тягар свого життя — через хворобу чи інші обставини. Як тільки Христос входить у життя людей, це життя починає сяяти радістю, новою надією, вірою не лише в Бога, але й у самих себе, у людину, у життя.

І як ми спотворюємо євангельську проповідь і слово, коли перетворюємо своє життя на постійне шукання в собі найтемнішого, гріховного, недостойного ні нас, ні людей, ні Бога — під приводом того, що, нібито, таким чином ми прагнемо стати гідними нашого Учителя й Спасителя…

Радість була ознакою євангельської християнської громади, радість і вдячність, торжество про те, що Бог так полюбив світ, що не лише створив його, але й послав у цей світ Свого Єдинородного Сина — не судити, а спасти світ! Ми спасенні, світ спасенний Божою любов’ю.

І це спасіння ми повинні зробити своїм власним надбанням через вдячність, яка б виражалася не лише в словах, не лише в живому почутті розчулення, не лише в сльозах радості, а в такому житті, яке могло б — якщо можна так висловитися — втішити Отця тим, що Він віддав Свого Сина на смерть заради нас, звеселити Спасителя тим, що не марно Він жив, не марно навчав, не марно страждав і не марно помер: що Його любов влилася в наше життя і є нашою надією, нашою радістю, нашим торжеством і нашою впевненістю у спасінні…

Тому, наближаючись до свята Воплочення, Різдва Спасителя, будемо вчитися цієї радості; подивімося на своє життя по-новому; згадаймо, скільки Господь вилив у наше життя милості, ласки, любові, скільки радості Він нам подарував: тілесної, душевної; згадаймо наших друзів, тих, хто нас любить, батьків, які нас оберігають, навіть якщо вони вже покинули цей світ. Скільки нам дано земного, і як небесне вливається в наше життя, роблячи землю початком неба, час — початком вічності, а наше теперішнє життя — початком життя вічного…

Навчімося цієї радості, бо вже дуже скоро ми будемо стояти перед яслами, в яких лежить Господь; ми побачимо, що таке Божа любов — крихка, беззахисна, вразлива, віддана без меж і опору, аби тільки ми її прийняли, і для нас почалося нове життя, нова радість… Подумаймо про Божу любов і про те, що жодна сила не може її перемогти. Недаремно апостол Павло казав, що ніщо не може вирвати нас із Божих рук, відторгнути нас від Божої любові. Навчімося радіти й із глибин цієї радості будувати життя, яке буде суцільною вдячністю, якщо потрібно — хресною, але торжествуючою радістю.

Митрополит Сурозький Антоній (Блум)

🟥ПОДАТИ ЗАПИСКУ НА МОЛИТВУ🟥

Дорогі друзі, хто має потребу, пишіть в коментарях, або в повідомлення, імена своїх близьких, за здоров’я та упокій, для поминання в НЕДІЛЮ – 8 ГРУДНЯ.

📩 ➡️ m.me/418630668700082

Також прошу взаємних молитов.
Дякую за репост)
—

Напевно кожен із нас, слухаючи євангельське оповідання про зцілення десяти прокажених, відчуває в глибині душі доброту і водночас докірливість Христового запитання: "Чи не десять очистилися, де ж дев'ять?" (Лк. 17,17).

Невже ті дев'ять були такі черстві, невже вони не відчували потреби повернутися, впасти до ніг свого Зцілителя і віддати Йому хвалу?

Як це близько нашому почуттю і свідомості. Ми дуже часто забуваємо дякувати. Найчастіше ми просимо. Це має місце і в нашому людському спілкуванні, і в нашому християнському житті.

Завжди є якась частка егоїзму в наших молитвах. Іноді наше прохання буває нікчемним і навіть легковажним, з обіцянкою відслужити молебень, пожертвувати будь-що, або дати бідному.

Варто тільки пройти нашій біді, минути горю, як поступово слабшають, відходять на задній план наші обіцянки.

Ми завжди в боргу перед Богом, ми Його вічні боржники, і свій борг ніколи не зможемо віддати сповна. Господь хоче, щоб, отримавши добре, ми були вдячні, творили добро іншим і, будучи багатими в Бога, збагачували інших.

У цей час випробувань для нашого народу, молімося до Господа за захисників Батьківщини-України, за всіх нужденних, за весь наш народ та за перемогу над ворогами.

Нехай Боже благословіння буде з усіма нами.
——

❤️
Молитовно дякую за підтримку та допомогу. Як завжди, все добровільно, в міру Вашого милосердя і можливостей.

Якщо Ви хочете зробити пожертву, або у вас є питання, будь ласка, напишіть мені повідомлення:
📩 ➡️ m.me/418630668700082

Для пожертв:

▪️ за номером картки:
4441111040253092

▪️ Переказ на картку monobank:
https://send.monobank.ua/932Rwavz1A

▪️ buymeacoffee:
https://buymeacoffee.com/savatiy

▪️ Wise:
https://wise.com/pay/me/oleksiis605

▪️ PayPal:
okbos.ua@gmail.com

На моєму сайті:
▪️ https://savatiy.com/donate

——

🙏
Не забувайте, життя християнина не є і не може бути обмежене подачею записок про здоров'я та упокій, важливо приходити на служби в храм самим, разом з усією Церквою молитися за церковним богослужінням про дорогих і близьких Вам людей, сповідатись і Причащатись, а також не залишати домашньої молитви про них!

Нехай спільна молитва об'єднує нас незважаючи на обставини і відстані!

З повагою та молитвою,
Ваш Ігумен Саватій Собко

7 грудня – памʼять святителя Амвросія, єпископа Медіоланського

Святий Амвросій народився у 340 році на півночі Італії в заможній та знатній римській родині. Отримавши чудову юридичну освіту, він швидко досяг високих посад і з 370 року став консульським префектом провінцій Лігурії та Емілії.

Під час виборів єпископа в Медіолані (сучасний Мілан) спалахнули гарячі суперечки між православними та аріанами. Амвросій, як правитель, прийшов до храму, щоб відновити порядок. Раптом пролунав дитячий голос: «Амвросій — єпископ!» Усі, включно з імператором Валентином, сприйняли це як Боже обрання. Хоча Амвросій, який ще не був охрещений, намагався відмовитися та навіть залишив Мілан, його переконали прийняти посаду. Він охрестився, за вісім днів пройшов усі церковні ступені й у 374 році був поставлений єпископом.

Після хіротонії Амвросій роздав своє майно бідним, старанно вивчав Святе Письмо та твори отців Східної Церкви. Лише після цього він почав своє єпископське служіння.

Святий Амвросій мужньо боровся з аріанською єрессю, яку підтримувала імператриця Юстина. На згадку про перемогу над аріанами він склав гімн «Тебе, Бога, хвалимо», який і нині співається на подячних богослужіннях. З його ініціативи з імператорського титулу було вилучено язичницьке звання верховного жерця (pontifex maximus), ідольські капища позбавили державного фінансування, а вогонь весталок було погашено.

Святитель Амвросій виявив приклад пастирської твердісті, коли не допустив до храму імператора Феодосія після його наказу про криваву розправу над мешканцями Фессалонік. Амвросій сказав: «Людина, що пролила стільки крові, не може увійти до храму Бога миру». Коли імператор навів приклад царя Давида, який також грішив, святитель відповів: «Ти наслідував Давида у злочині, наслідуй його й у покаянні» та наклав на імператора спокуту.

У 387 році під впливом проповідей Амвросія до Церкви навернувся й прийняв хрещення блаженний Августин, який згодом став єпископом і одним із найбільших богословів Західної Церкви.

Останні роки свого життя святитель Амвросій провів у молитві, радісно очікуючи кончини, яка настала у 397 році. Його вважають одним із найвизначніших богословів і отців Церкви.

Святий Амвросій також відомий як реформатор церковного співу. Він увів чіткий такт, правильні ритми й різноманітні мелодії. Багато текстів для піснеспівів він запозичив у святого Єфрема Сиріна та Іларія, а також сам створив близько 30 гімнів.

Святитель Миколай Чудотворець – один з найбільш відомих і найулюбленіших святих, він є взірцем людяності, добра і милосердя не лише для нашого народу, а й для всього християнського світу.

Святитель Миколай – знаний чудотворець, помічник нужденних, вбогих, хворих і подорожуючих; він – швидкий захисник під час лихої години, заступник дітей та великий угодник Божий. Його ім’я з грецької означає «переможець народів». І, справді, він з Божого благословення воістину є переможцем і народів, і часу, і зла на цій землі. Адже з того часу, як жив у далекому ІІІ – на початку IV століття, та й донині – пам’ять про його добрі і богоугодні справи живе поміж різних народів, крізь віки дарує натхнення і надію всім християнам.

На нашій землі шанування святого Миколая прийшло у Х столітті, з поширенням християнства. Цей святий дуже полюбився нашому народові, і з часом день його пам’яті в грудні став улюбленим зимовим добрим святом з подарунками, солодощами, гостинами, дитячими забавами тощо. Є добра традиція дарувати одне одному подарунки в цей день, адже так приємно виявляти увагу і турботу про ближнього.

Тож, наслідуючи святителя Миколая, творімо добро, поки воно в межах наших сил і допоки ми на нього здатні. Наповнюймо наші душі милосердям та даруймо його тим, хто цього потребує. І нехай святитель Миколай, архієпископ Мир Лікійських, чудотворець, допомагає вам в усіх ваших добрих справах!

🟨ПОДАТИ ЗАПИСКУ НА МОЛИТВУ🟨

Дорогі друзі, хто має потребу, пишіть в коментарях, або в повідомлення, імена своїх близьких, за здоров’я та упокій, для поминання в ДЕНЬ ШАНУВАННЯ СВЯТИТЕЛЯ МИКОЛАЯ – 6 ГРУДНЯ.

📩 ➡️ m.me/418630668700082

Також прошу взаємних молитов.
Дякую за репост)
—

З усіх святих праведників, що коли-небудь жили на землі, святий Миколай удостоївся від Господа створити таку силу-силенну чудес. І після своєї праведної кончини Миколай Чудотворець являє нам чудеса зцілення і духовної допомоги стражденним.

Святитель Миколай сам шукав людей, яким міг би допомогти, а не чекав, коли хтось його про це проситиме. Адже щиро підтримував кожного нужденного, прагнув завжди опікуватися і бути поруч із тими, хто цього так потребує. Для кожного з нас він є гідним прикладом діяльної любові до ближнього та до Господа.

Святий Миколай найулюбленіший святий простих людей, тому що скоро відгукується на будь-яку молитву до нього.

Берімо приклад із праведного життя цього християнського святого. Віддаваймо ближнім тепло своєї любові, не очікуючи винагороди у відплату. Наповнюймо наші душі милосердям та даруймо його тим, хто цього потребує. І нехай святитель Миколай Чудотворець захищає нас від усілякого зла.

Не тільки в день пам'яті святителя, а й кожен день, в біді або радості, ми молимо його, швидкого помічника, за здоров'я тіла нашого і спасіння душі:

Святителю отче Миколаю, моли Бога за нас!

У цей час випробувань для нашого народу, молімося до Господа за захисників Батьківщини-України, за всіх нужденних, за весь наш народ та за перемогу над ворогами.

Нехай Боже благословіння буде з усіма нами.
——

❤️
Молитовно дякую за підтримку та допомогу. Як завжди, все добровільно, в міру Вашого милосердя і можливостей.

Якщо Ви хочете зробити пожертву, або у вас є питання, будь ласка, напишіть мені повідомлення:
📩 ➡️ m.me/418630668700082

Для пожертв:

▪️ за номером картки:
4441111040253092

▪️ Переказ на картку monobank:
https://send.monobank.ua/932Rwavz1A

▪️ buymeacoffee:
https://buymeacoffee.com/savatiy

▪️ Wise:
https://wise.com/pay/me/oleksiis605

▪️ PayPal:
okbos.ua@gmail.com

На моєму сайті:
▪️ https://savatiy.com/donate

——

🙏
Не забувайте, життя християнина не є і не може бути обмежене подачею записок про здоров'я та упокій, важливо приходити на служби в храм самим, разом з усією Церквою молитися за церковним богослужінням про дорогих і близьких Вам людей, сповідатись і Причащатись, а також не залишати домашньої молитви про них!

Нехай спільна молитва об'єднує нас незважаючи на обставини і відстані!

З повагою та молитвою,
Ваш Ігумен Саватій Собко

4 грудня – день шанування святої великомучениці Варвари. Зі святом!

Усіх іменинниць з Днем Ангела!

Свята великомучениця Варваро, моли Бога про нас.

Ми читаємо історії життя християнських святих, черпаючи в них натхнення, беручи їхні подвиги за приклад, а їхні чесноти наслідуємо та зрощуємо в собі, як найдорогоціннішу перлину. Любов, доброта, безкорисливість, чесність, відданість, жертовність, щирість, справедливість, праведність – не якісь абстрактні поняття, але важливі цінності, сповідуючи які, людина очищується та наближується до Бога. І ми маємо можливість наслідувати учителів – святих, чиї життєписи читаємо, а також нашого найкращого Вчителя – Господа Ісуса Христа.

Який же урок ми можемо винести із життя святої великомучениці Варвари, чию пам’ять Церква вшановує сьогодні? Народжена у шанованій знатній родині, вона зростала в язичницькому суспільстві. Але пізнавши Господа нашого Ісуса Христа, свята Варвара скинула батьківських ідолів на землю та вже не відступилася від істинної віри в Бога до самої смерті. За це її було піддано катуванням, і власний батько її стратив.

Подібну відданість Богові, жертовність та самозречення ми спостерігаємо в багатьох мучеників, які поклали своє життя за християнську віру. Та направду особливим виявився шлях святої Варвари до Господа. Оберігаючи доньку від надмірної уваги женихів, її батько Діоскор замкнув святу Варвару у вежі. Там дівчиною опікувалися виховательки та служниці, а сама вона проводила чимало часу, споглядаючи світ навколо та замислюючись над тим, Чиїх рук це творіння.

«Хто сотворив сонце, зорі, гори, ліси, моря, річки та озера?» – запитувала вона у виховательок. І ті відповідали: «Боги твого отця». Пересічна людина вдовольнилася би такою відповіддю, але не свята Варвара. Адже золоті, срібні та дерев’яні ідоли в саду її батька були створені людиною і не могли навіть ходити – як же вони могли створити весь неозорий світ, який існував задовго до них?

Натомість свята великомучениця зрозуміла: Той, Хто сотворив світ, не може бути створений людською рукою, але має своє власне буття. Цей Бог – Єдиний Творець, Він усьому дає життя, про всіх турбується та усіма опікується. Дійшовши до цього своїм розумом, вона змогла відкрити Господу свою душу та знайти в Ньому істинне спасіння.

Свята Варвара поставила під сумнів те, що вважалося беззаперечною істиною, і присвятила час роздумам про Того, Хто сотворив світ. І завдяки своїй здатності до аналізу і критичного мислення, підкріпленій Божественною благодаттю, вона змогла пізнати Творця за його творінням. «Небеса повідають славу Божу, творіння ж рук Його сповіщає твердь» (Пс. 18: 2).

Господь обдарував людину гострим розумом не задля того, щоби ми сліпо вірили усьому, що нам говорять, але для того, щоб ми були здатні критично оцінювати та аналізувати. Життя святої великомучениці Варвари говорить нам про те, що іноді ти можеш бути правим навіть тоді, коли весь світ стоїть супроти тебе. Але якщо твоя позиція істинна, коли вона стоїть на міцному камені, і з тобою Господь – потрібно захищати свої переконання, свою віру та обороняти свої цінності до самого кінця. «Не боятимуся зла, бо Ти зі мною» (Пс. 22: 4).

Притча про покликаних на вечерю

Закінчується сьогоднішнє євангельське читання дуже страшними словами: «Багато покликаних, а мало обраних…» Господь, Який створив світ, щоб поділитися з ним вічною, Божественною радістю, стикається в цьому світі з холодною відмовою. Він закликає всіх – але обрання залежить від нас; Він створив кожного любов’ю для радості й вічного життя, але ми повинні відповісти на цю любов і увійти до тієї радості, яку Господь нам пропонує. Картина, яку описує сьогоднішнє Євангеліє, така проста, але так точно відображає стан нашої душі й усі причини, через які ми відкидаємо Бога, не маємо часу для Нього, і не прагнемо до вічності.

Господь приготував бенкет віри, бенкет вічності, бенкет любові, і послав за тими, кого Він заздалегідь попередив, щоб вони були готові. Один відповідає: «Я купив ділянку землі, мушу її оглянути, володіти нею. Адже земля – це моя Батьківщина; на землі я народився, на землі живу, і в землю ляжу кістками. Як же мені не подбати про те, щоб хоч шматок цієї землі був моїм? Небо – Боже, а земля нехай буде моя…» Хіба ми не так чинимо? Хіба ми не намагаємося настільки вкоренитися на землі, щоб ніщо нас не похитнуло? Ми хочемо забезпечити себе землею і на землі, думаючи, що з часом все владнаємо, і тоді буде час подумати про Бога.

Далі Господь наводить інший приклад: іншим покликаним Він послав Своїх слуг, але ті відповіли: «Ми купили п’ять пар волів, мусимо їх випробувати, – у нас є завдання на землі, у нас є робота, ми не можемо сидіти без діла. Мало належати землі, треба принести плід, залишити по собі слід. Нам ніколи пировати в Царстві Божому – воно надто рано кличе нас до вічного життя, до споглядання Бога, до радості взаємної любові. Ще є справи на землі…» І коли все буде зроблено, коли для Бога залишаться лише жалюгідні залишки нашого розуму, тіла, сил, тоді ми скажемо: «Господи, тепер візьми мене…» Але хіба щось залишиться від нас через одне-два десятиліття після нашої смерті?

І нарешті Господь звертається до третіх, але вони відповідають: «В наше життя увійшла земна любов. Я одружився. Невже мені відриватися від цієї любові, щоб увійти в царство іншої любові? Так, небесна любов безмежна, вона охоплює всіх; але я хочу особистої близькості, хочу любити одну людину так, щоб ніщо і ніхто не мав для мене такого значення, як ця людина…» І ми теж так чинимо: знаходимо собі на землі справу настільки важливу, що для Бога часу не лишається. Ми так прив’язуємося до земної любові, що до Божої любові нам байдуже.

Господь говорить: «Прийдіть до Мене всі струджені й обтяжені, і Я заспокою вас…» (Мф. 11:28). У Царстві Божому все стане прозорим: і розуміння, і відчуття серця, і поривання волі, і любов. Але ми відповідаємо: «Ні, Господи, на це прийде свій час. Дай нам вичерпати землю…» І, черпаючи земні блага, ми живемо так, що, за словом Божим у Старому Завіті, земля забирає все, що дала: «Ти земля, і в землю повернешся…» (Бут. 3:19). І тоді куплене поле стає полем поховання, тоді наш труд, який віддалив нас від Бога, зникає навіть з пам’яті людей. А земна любов, яка здавалася такою великою, виявляється вузькою темницею… Але задля цього ми сказали Богові: «Ні! Ми хочемо землі, праці, земної любові…»

Мало обраних не тому, що Бог вибирає суворо, не тому, що Він мало кого вважає достойним Себе, а тому, що мало хто вважає Бога достойним того, щоб поступитися клаптиком землі, годиною праці, миттю радості. Багато покликаних – і всі ми покликані: хто ж із нас відгукнеться? Достатньо відповісти на любов Божу любов’ю, щоб увійти в бенкет вічності й життя. Невже ми не відповімо Богові простими словами: «Люблю Тебе, Господи!» Амінь.

Митрополит Антоній (Сурозький)