Вище вже згадував про майбутню книжку із листуванням Лема і Ле Ґуїн. А сьогодні укладачка Аґнєшка Ґаєвська — вона ж дослідниця Лема, яка без жодних перебільшень зробила кілька надважливих відкриттів у лемознавстві останніх років — пише, що вже тримає в руках сигнальний примірник.

У збірці всі наявні листи, в тому числі не відправлені й не завершені. З малюнками, дописами на берегах. Усе це — в перекладі Томаша Лема.

Ну і Ґаєвська окремо відзначає, що ці листи — це ще й чорна комедія помилок, яка точилася у світі, де листи читали урядові функціонери. Тут додам, що реалії ПНР навіть нам — тим, хто ще жив у радянській імперії, — не завжди до кінця зрозумілі. Зрештою, вони й сучасним поколінням поляків можуть здатися геть екзотичними.

Тому окремо варто було би перекласти том Войчеха Орлінського "Лем у ПНР" — може, "Човен" зробить це колись. Зрештою, вони ж видали попередню книжку Орлінського про Лема "Життя не з цієї землі"... (гаряче рекомендую!)