Срака-мотика

За годину етер. Приготуйтесь, вам сподобається!
"Обмірковувалося в Науковім товаристві під головуванням Грушевського питання, чи привітати А. Толстого в день його 80-ліття, чи ні. Пчілка довго й гаряче стояла на тому, що не треба, бо Толстой не вартий того".
Ну не любов? ❤

Неочікувано, для етеру підвернулася фраза з іншої історії і іншого контексту, але ж як чудово вона все систематизє: Я, Віктор Неборак, солідарний з нею (Оксаною Забужко) в тому, що з нас, українців, уже довгий час роблять "рогулів" і "жлобів". Деколи, а може й, завжди ми самі цьому процесові сприяємо. Що таке "рогуль" і "жлоб"? — це індивід, який не встигає за часом, але натужно і комічно намагається встигнути. Носить речі, які десь уже вийшли з моди, і вважає, ще це модно. Читає книжки, які вже всі перечитали і забули, і вважає себе супер-інтелектуалом. Рогуль — це майже модерніст, бо він прагне себе модернізувати. От тільки постійно не встигає. Рогуль — або провінціал — в тлумаченні Оз — той, хто не встигає, не носить, не читає те, що зараз встигають, носять, читають в Нью-Йорку, навіть, якщо усе це йому пасує, як нашій корові ковбойське сідло. У моєму ж тлумаченні — це той, хто намагається встигнути, носити, читати те, що зараз встигають, носять і читають в Нью-Йорку, і вважає, що він вже не рогуль.

…У межах останнього півстоліття змінилась загальноцивілізаційна парадигма освіти. Алгоритм класичної гімназії, який спочатку наслідувала і радянська школа, передбачав випуск людини з навиками самостійного мислення і самостійного отримання інформації. Себто, моя бабуся завжди хвалилася тим, що вона була першою в класі на запам’ятовування найдовшого речення з 36 слів, тобто, у дітей тренували не технічну пам’ять, а вчили тримати в пам’яті певний логічно упорядкований і структурований шматок реальності. Це дуже серйозна річ, яка абсолютно виключає те, що спостерігається у теперішніх школярів: дефіцит простору уваги, коли молодь привчають до «кліпового» мислення, особливо в поколінні, яке читає з інтернету, а не з паперу. Це дві великі різниці – працюють різні частини мозку. «Кліпове» мислення (на рівні соцмереж) – клаптик, цитата, новина, – ніяк не пов’язується з тим, що було вчора, позавчора.
Культура читання потрібна передусім для того, щоб тренувати логіку мислення і вчитися бачити зв’язок між позавчорашнім, вчорашнім, сьогоднішнім і майбутнім, тобто вміти аналізувати інформацію на рівні базових патернів і логічних структур, щоби бачити, як одне випливає з другого і т.д. Без культури читання неможлива культура самостійного мислення. І саме тому падіння культури читання і масове опускання культури читання – це одна з найефективніших технологій тоталітарного управління суспільством і маніпулювання масовою свідомістю. Відучіть суспільство читати, і з ним в кінцевому підсумку можна робити, що завгодно… (с) Оксана Забужко