Українська з Тарасом

@taras_shevchenko Нравится 0

Українська з Тарасом або 50 відтінків ТГШ
📧Зв'язок: @taras_ukr_bot
Гео и язык канала
Украина, Украинский
Категория
Образование


Написать автору
Гео канала
Украина
Язык канала
Украинский
Категория
Образование
Добавлен в индекс
15.04.2019 20:43
реклама
Русский чат в Таиланде!
Самое душевное общение русских в Таиланде!
Новый робот Гена
Быстрая покупка/продажа рекламы в Телеграм-каналах!
TGStat Bot
Бот для получения статистики каналов не выходя из Telegram
1 209
подписчиков
~1k
охват 1 публикации
~484
дневной охват
~3
постов / нед.
83%
ERR %
4.75
индекс цитирования
Репосты и упоминания канала
17 упоминаний канала
0 упоминаний публикаций
0 репостов
Солов'їна 2.0
Спорт і Здоров'я
25%
Lingva.skills
Мовний трибунал
Комора
Куда Пойти? Днепр
Корисно💡
Солов'їна 2.0
Каналы, которые цитирует @taras_shevchenko
Упоминаний и репостов не обнаружено
Последние публикации
Удалённые
С упоминаниями
Репосты
​​Столітній чи сто-літній?

Прикметники, утворені за допомогою додавання числівника, які записуються буквами, варто писати разом, але якщо числівник є цифрою, то через дефіс.

За легендою, в цьому парку росте столітній дуб.

За легендою, в цьому парку росте 100-літній дуб.
​​Чи є в українській мові слово "вірно"?

Так, є. Воно вживається у значенні "незрадливо". Вірно можна кохати, служити, дружити.
Помилково використовувати це слово у значенні "правильно".

Катерина зробила неправильний вибір. Москаль зовсім не був їй вірним.

Катерина зробила невірний вибір. Москаль зовсім не був їй вірним.
Читать полностью
Наболів якийсь мовний покруч?
Хочете цікаво провести час із такими ж, як і ви, поціновувачами української та Шевченка?
Бажаєте подискутувати на тему мови?
Тоді вам саме у нашу бесіду!
Приєднуйтеся до @tgsh_balachku, теплий привіт гарантуємо! 🙂.
​​Заспокійся чи заспокойся?

Запам'ятайте: єдиною правильною формою наказового способу другої особи однини є "заспокойся". Чергування «о» з «і» тут не відбувається.

Заспокойся, Назаре, ніхто не чіпав твоїх коней!

Заспокійся, Назаре, ніхто не чіпав твоїх коней!
​​Як пишеться екс/чемпіон?

Згідно з редакцією правопису 2019 року слова із частиною екс-, віце-, прес- пишемо разом.

На пресконференції у Ярослава взяли інтерв'ю, бо той був ексчемпіоном з поїдання вареників.

На прес-конференції у Ярослава взяли інтерв'ю, бо той був екс-чемпіоном з поїдання вареників.
Читать полностью
​​Чи потрібна крапка після млн?

Ні, не потрібна. Після скорочень, що утворені шляхом «стягування», а це млн, млрд, грн (грв та грвн), а також смт крапка не ставиться.

Після скасування кріпацтва кілька млн селян стали вільними.

Після скасування кріпацтва кілька млн. селян стали вільними.
​​Мелять чи мелють?

Сьогодні я розкажу вам про дієвідміни. В українській мові їх дві. Для першої характерний голосний -е-(є) у другій особі однини (печеш, хочеш) та -уть-(ють) у третій особі множини (пишуть, хочуть), тоді як у другій дієвідміні це -и-(ї), як-от у словах робиш, віриш та -ать-(ять) на кшталт роблять, вірять.
То як же правильно: мелять чи мелють?
Якщо в інфінітиві є повноголоса група -оро- чи -оло-, то він належить до першої дієвідміни, а якщо в неозначеній формі дієслова присутня буква -ї-, то до другої.

Прокіп та Устина мелють зерно уже пів дня. Вони хочуть відпочити.

Прокіп та Устина мелять зерно уже пів дня. Вони хотять відпочити.
Читать полностью
​​До Києва чи до Києву, до Берліна чи до Берліну?

В українській мові назви міст чоловічого роду родовому відмінку завжди пишемо із закінченням «-а»: Києва, Львова, Лондона, Берліна, Стокгольма тощо. Винятками є невідмінювані назви міст: Чикаго, Сан-Франциско. Також до правила не стосуються назви міст, що складаються з двох або більше слів: Кривого Рогу, Широкого Яру.

✅ Правильно:
З Берліна до Києва з’їжджаються тисячі допитливих туристів.

❌ Неправильно:
З Берліну до Києву з’їжджаються тисячі допитливих туристів.
Читать полностью
​​Природний чи природній?

Прикметник «природний» часто люблять як вимовляти, та і писати у формі «природній», що є помилкою. Це слово, як і всі похідні від нього, має твердий останній склад: природний, природна, природне, природного, природному, природно, а не природній, природня, природнє, природнього і т.д.

✅ Правильно:
Уві сні я видів мавку, і голос у неї був такий мелодичний та природний, що потягнув мене під воду.

❌ Неправильно:
Уві сні я видів мавку, і голос у неї був такий мелодичний та природній, що потягнув мене під воду.
Читать полностью
​​Розписка і безплатно чи росписка і бесплатно?

В українській мові є префікси роз- та без-, та немає і ніколи не було рос- і бес-. Останні — префікси, що характерні для російської мови. Однак по-українськи їх у жодному разі не вживаємо: розписка, розмова, розповідь, безплатний, безкраїй тощо.
До речі, префікс с- у нашій мові був менш уживаним до 1933 року, доки радянська влада не змінила правопис, згідно з яким слова «зфотографувати», «зпалахнути» було замінено на «сфотографувати», «спалахнути» тощо.

✅ Правильно:
На площі ринок безплатно частують морозивом, бо сьогодні — День морозива.

❌ Неправильно:
На площі ринок бесплатно частують морозивом, бо сьогодні — День морозива.
Читать полностью
​​Пробка, застій чи затор?

Слово «пробка» у значенні «скупчення людей або транспорту» в українській мові не вживається. Замість нього вживаємо українські слова «затор» або «застій». Стосовно «пробки», то це слово має кілька інших значень: затички різного призначення, вторинна покривна тканина рослин, один із видів електричних запобіжників. Однак синонімом до «затор» це слово не є.

✅ Правильно:
Таким затором нам до Славути їхати ще понад дві години!

❌ Неправильно:
Такою пробкою нам до Славути їхати ще понад дві години!
Читать полностью
​​Ґудзик чи гудзик, ґрати чи грати, ґречний чи гречний?

Утвердження літери «ґ» в українській мові було нелегким. Але нині правопис чітко фіксує написання літери «ґ» в багатьох українських словах, а також у давно запозичених та зукраїнізованих. Наприклад: аґрус, ґава, ґазда, ґанок, ґудзик, ґатунок, ґвалт, ґеґати, ґедзь, ґелґотати, ґеґнути, ґрати, ґречний. Це лише незначна частина таких слів.
Але ось загальні назви, що не настільки давно прийшли до нас з латини, пишемо через «г». Наприклад: авангард, агітація, агресор, гвардія, генетика, гімнастика тощо.

✅ Правильно:
Лев Степанович, накинувши теплого осіннього піджака, почав защібати ґудзики.

❌ Неправильно:
Лев Степанович, накинувши теплого осіннього піджака, почав защібати гудзики.
Читать полностью
​​Про помилковість фрази «більша половина»

Словосполучення «більша половина» є хибним як з погляду мовознавства, так і з погляду математики та простої логіки. Половина — це одна друга (0.5) від чогось цілісного. Тому половина не може бути більшою або меншою, адже, вживаючи слово «половина», ми вже щось ділимо на дві рівні частини.
А якщо хочемо щось поділити не на рівні шматки, то вживаємо слово «частина». Більша частина, менша частина. До того ж частин може бути не лише дві, а скільки завгодно.

✅ Правильно:
Більша частина кріпаків того дня відмовилася вийти в панське поле.

❌ Неправильно:
Більша половина кріпаків того дня відмовилася вийти в панське поле.
Читать полностью
​​«Знищіть» чи «знищте» у наказовому способі?

Дієслово «знищити» в наказовому способі набуває форми «знищте», але в жодному разі не «знищіть». За аналогією вживаємо, наприклад, слово «продовжити», тож «продовжіть» теж буде помилкою — лише «продовжте».

✅ Правильно:
Наказую вам: знищте всіх ворогів на шляху до золотої медалі!

❌ Неправильно:
Наказую вам: знищіть всіх ворогів на шляху до золотої медалі!
Читать полностью
​​Наносити удар чи завдавати удару?

Дієслова «наносити» та «завдавати» в українській мові мають різні значення, тому вживати обидва разом зі словом «удар» не можна. Правильно буде лише «завдавати удару», бо «завдавати» робити, чинити кому-небудь щось неприємне. А «наносити» можна, наприклад, масло на хліб, фарбу на огорожу; наносити можна навіть багнюку в дім. Але удар аж ніяк не наноситься, він лише завдається.

✅ Правильно:
А не дарма вчинив, що завдав удару тому пихатому машиністу!

❌ Неправильно:
А не дарма вчинив, що наніс удар тому пихатому машиністу!
Читать полностью
​​Тонна чи тона, піцца чи піца?

Як правило, іменники загального значення, що прийшли до нас з інших мов, передаємо без подвоєння, якщо воно наявне в першоджерелі. Наприклад: бароко, ват, інтелект, інтелігентний, піца тощо. Але із цього правила є кілька винятків: нетто, тонна, білль, булла та деякі інші.

✅ Правильно:
Легіні думали, що та каменюка важить з кілька тонн, доки Грицько не взяв її перед себе.

❌ Неправильно:
Легіні думали, що та каменюка важить з кілька тон, доки Грицько не взяв її перед себе.
Читать полностью
​​Про дефіси: будь-який, казна-що, хто-небудь

Усі згадані в заголовку слова є займенниками, що входять до групи займенників, які пишуться через дефіс. Загалом до цієї групи входять займенники з частинами казна-, бозна-, хтозна-, будь-, -небудь. Радимо вам запам’ятати це правило.
Відповідно такі слова як «будь-який», «казна-що», «бозна-хто», «хто-небудь», «хтозна-який» слід писати через дефіс.

✅ Правильно:
Пора вже підвищувати прохідний бал до нашого університету, бо вчитися приходить бозна-хто.

❌ Неправильно:
Пора вже підвищувати прохідний бал до нашого університету, бо вчитися приходить бозна хто.
Читать полностью
​​Білет чи квиток: як їх не плутати?

Слова «білет» та «квиток» в українській мові мають геть різні значення, які треба розрізняти. Квиток це куплена картка для можливості відвідання якогось заходу чи для проїзду в громадському транспорті. Квиток може бути в кіно, театр, в цирк, проїзний квиток. А ось білет буває екзаменаційний (бланк із запитаннями), банківський, кредитний або лотерейний (у значенні «цінний папір»).

✅ Правильно:
Мамо, а можна Михасику теж квиток в цирк, разом зі мною?

❌ Неправильно:
Мамо, а можна Михасику теж білет в цирк, разом зі мною?
Читать полностью
​​Турція чи Туреччина?

Назву східної країни, що є спадкоємицею всесвітньо відомої Османської імперії, в українській мові слід називати Туреччиною або Турецькою Республікою. Але не Турцією, бо це помилкове слово, скальковане з російської мови.
До речі, зверніть увагу, що в повній назві країни обидва слова пишуться з великої літери: Турецька Республіка, а не Турецька республіка.

✅ Правильно:
Смачніших солодощів, ніж ці делікатеси з Туреччини, гості свята ще не куштували.

❌ Неправильно:
Смачніших солодощів, ніж ці делікатеси з Турції, гості свята ще не куштували.
Читать полностью
​​Лицар чи рицар?

Для початку поглянемо у словник. У ньому наявні два слова: і лицар, і рицар. А й справді, вживати можна їх обох, та варто пам’ятати, що більш нормативним словом є саме варіант «лицар». А ось «рицаря» краще вживати при неприємному збігові приголосних або ж для підкреслення певної стилістики тексту.

✅ Правильно:
Король скликав до свого двору всіх найзнатніших лицарів.

✅ Правильно:
Старий та ще досі дужий, цей дід колись був добрим рицарем.
Читать полностью