UA Brand

Власник кіберкоманди NAVI приватизує готель «Україна» у центрі Києва

Фонд держмайна України провів аукціон з приватизації готелю «Україна» у центрі Києва.

Новий потенційний власник готелю — ТОВ «Ола Файн». Компанія запропонувала за лот найбільшу суму — 2,511 млрд грн при стартовій ціні 1,047 млрд грн.

За даними Opendatabot, «Ола Файн» заснована у 2021 році у Києві.

Кінцевим бенефіціарним власником є Максим Кріппа, який у 2022 році став офіційним власником української кіберспортивної команди NAVI.

У 2023 році ТОВ «Ола Файн» купило столичний торговельно-офісний комплекс «Парус».

$4 млн доходу на OnlyFans: Українцям доведеться платити податок за доходи з OnlyFans 🔞

Податкова служба одержала інформацію про доходи українців на на «OnlyFans». Кількість аккаунтів українців на платформі збільшується в середньому втричі щороку. Про це повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Він також навів приклади, що «громадянкою «С» одержано за створення платного контенту на інтернет-платформі «OnlyFans» за декілька років понад $4 млн. Також, громадянкою «К» від зазначеної діяльності одержано понад $3 млн, а громадянкою «Б» – близько $1,8 млн». Їм доведеться сплатити податок на доходи.

Як ставитесь до такого оподаткування? 🤔

​​Запрошення працювати прибиральником, який очистить країну від російського сміття: Які результати першої публічної рекрутингової кампанії ГУР 🥷

Кампанія стартувала 13 червня 2024 року та триватиме до кінця літа.

«Будеш тисячу п’ятисотим на черговій айтішній галєрі чи одним з перших в новій військовій еліті України?» і запрошення працювати прибиральником, який очистить країну від російського сміття. Так Головне управління розвідки Міністерства оборони України почало свою першу публічну рекрутингову кампанію «Став плюс». 

Розвідка потребує громадян від 18 до 40 років, які «готові морально, фізично та психологічно виконувати завдання на суші, в повітрі та на морі». 
Від себе Головне управління розвідки гарантує медичне і речове забезпечення, а також зброю зразків країн НАТО. Майбутнім співробітникам підрозділів активних дій пропонують зарплату від 70 тисяч гривень.

В комунікації пробують різні меседжі:

Наприклад, «Досі оминаєш людей у формі? Знаємо, як «порішати». Стань людиною у формі!».
Також є перефразований уривок Леся Подервʼянського:

«Тому що треба не всякой єрундой заніматься, а жити інтєрєсно: читати книжки, буть шпіоном, дресірувать любіму обізяну і ходить в тил до ворога получать удовольствіє».

Як спрацювала кампанія читайте тут 👀

Strichka: Стартап від екс-директора Google Україна, що допомагатиме українцям за кордоном координуватись у глобальних акціях на підтримку України 🇺🇦

Заснував проєкт Дмитро Шоломко, який очолював представництво Google останні 17 років, із дня запуску компанії в Україні.

Головна мета Strichka — об'єднати українців заради спільної мети — допомоги Україні. Тому що нас намагаються роз'єднати зараз не дуже влучні заяви політиків, фейкові новини про прірву між українцями тут і за кордоном та багато іншого.

У Strichka уже багато сервісів, як-от чати за країнами, новини, анонси акцій по всьому світу, а також квести, націлені на активні дії, що ще більше українізуватимуть користувачів, мотивуватимуть їх розповідати про Україну й допомагати країні в різний спосіб.

Одна з акцій стартапу — «українізуй свій смартфон». За мовними налаштуваннями смартфона великі компанії визначають, ким є користувач — українцем чи росіянином. Особливо, якщо він живе за кордоном.
За участь у таких акціях можна буде отримувати бали. Потім цими балами можна буде голосувати за якісь ініціативи або отримати щось у рамках програми лояльності.

Фінансують проєкт засновники, але шукають і стороннє фінансування.

​​Військовими для військових, без бюджетних та донорських коштів: Як працює застосунок «Армія +»

Сьогодні запустився застосунок для військових “Армія+”. Завантажити його поки можуть лише користувачі Android. 

Як він влаштований і для чого буде корисним військовим, читайте від керівника IT-департаменту Міністерства оборони Олега Берестового.

​​Наші в Польщі: 60 тисяч підприємств за два роки 💪

Українці у Польщі створили 59,8 тис. активних індивідуальних підприємств JDG (jednoosobowa działalność gospodarcza — форма ФОП у Польщі).

Українці керують 77% нещодавно зареєстрованих іноземцями бізнесами у Польщі. Компанії створювали переважно у галузі будівництва, інформації та комунікацій та іншій діяльності у сфері послуг.
Ведення бізнесу в Польщі є альтернативою оплачуваній роботі для багатьох українців. 

За даними Управління соціального страхування, у червні 2024 року було 771 тис. осіб застрахованих українців у Польщі. З них 739 тисяч — працювали як наймані працівники або на основі договору доручення/угоди.

​​В Києві пройшов фестиваль Atlas: він зібрав 100 млн грн на ЗСУ і десятки тисяч гостей

Захід об’єднав сотню артистів, які виступили на шести сценах. За три дні його відвідало 63 673 людини, повідомляють організатори заходу. Для порівняння: у 2021-му протягом тижня на фестиваль завітали понад 600 000 гостей.  

Участь у заході взяли переважно українські гурти та виконавці: «Бумбокс», Dorofeeva, «Без обмежень», «Жадан і Собаки», Артем Пивоваров, Dantes. На закритті виступила солістка нідерландського гурту Within Temptation Шарон ден Адель. 

Мета – зібрати 100 млн грн на дрони для ЗСУ. Мети вдалося досягти після завершення фестивалю. 

Яку касу зібрав Atlas після трирічної перерви? Організатори не розкривають виторг. Вартість квитка зростала хвилями – стартувала з 1400 грн, вирісши до 1900 грн у день фестивалю. Ціна абонементу на три дні виросла з 3250 грн до 4350 грн. За оцінкою Forbes, виторг від продажу квитків міг сягнути 100–150 млн грн. 15% з кожного квитка переказували на благодійний збір, ідеться у Telegram-каналі Atlas United 2024. 

Думки суспільства на рахунок доречності даного фестивалю розділились. З одного боку, це видається максимально не на часі і не тим, що ми маємо транслювати західним партнерам. З іншого – поминальну яму копати рано, і донати зібрались непогані..

Львів у топі, Київ втрачає позиції: Як змінюється відвідуваність готелів та ресторанів, кількість бронювань і середній чек

Через воєнні дії за понад два роки війни загальна кількість готелів в Україні зменшилася на 21,2% – до приблизно 5700, свідчать дані Pro-Consulting.

Подібний тренд і в ресторанному секторі. Близько 7000 закладів харчування закрились в Україні в 2022 році. У 2023 році їхня кількість зменшилась ще майже на 13% – до близько 26 100 закладів.

Після падіння виторгу на 51% у 2022 році, незважаючи на блекаути та подальші обстріли, український ринок готелів зріс за виторгом на 25,7%, до 9,3 млрд грн, у 2023 році. 
Відновленню ринку сприяло збільшення вартості проживання в готелях у середньому на 30–40%, активізація внутрішнього та бізнес-туризму, приїзд міжнародних делегацій та іноземних журналістів.

Але загальна сума зароблених готельєрами грошей все ж не досягла довоєнного показника: у 2021 році виторг становив 15 млрд грн.

Якщо у 2021 рік середній рівень заповнюваності готелів Києва був 51%, то на перший рік війни він склав лише 20%. 2023-й ситуацію не виправив – готелі залишилися заповненими на 24%. Це стільки ж, як і в Одесі чи Харкові, які значно ближче до лінії фронту.

Із великих міст України гірша ситуація лише у Запоріжжі. Якщо до вторгнення середній рівень заповнюваності готелів там складав 33%, то у 2023-му – лише 13%.

Найпопулярніший серед туристів – Львів. 57% у 2023 році – найвищий показник серед усіх усіх шести проаналізованих міст за три роки збору даних.

Гроші в освіту, повернення емігрантів та жінки-трактористки: дефіцит кадрів в агросекторі зріс до 3 мільйонів людей 🌾

Мобілізація та вимушена еміграція призвели до кадрової кризи в агросекторі, та й не тільки, пише Forbes.

На одного спеціаліста в агро – 160 вакансій, а до війни було – 16. Найбільш дефіцитні професії – трактористи, комбайнери, слюсарі, фахівці з обслуговування техніки, водії. Обʼєднує ці спеціальності те, що до війни за ними працювали виключно чоловіки.

Агрохолдинги LNZ Group, МХП залучають жінок до роботи трактористами, машиністами, слюсарями, а також водіями. Попередньо компанії проводять перекваліфікаційні курси. МХП перенавчив уже понад 300 жінок.

Ставку роблять не тільки на жінок.

Агрохолдинги також намагаються залучати молодь та розширювати кваліфікації діючих співробітників. Під час війни «Кернел» запустив освітні проєкти: Successors, Elevators та Agronomist для формування наступників та кадрового резерву, Re: індустрія знань – для залучення кандидатів без досвіду.

МХП виділив $1,2 млн на освітні програми у 2023-му. В планах «Нібулона» – інвестувати в програми навчання та підвищення кваліфікації персоналу понад 6 млн грн.

Покращена версія цифрової портативної радіостанції HIMERA: що вона може і чим відрізняється

Український defence-стартап Himera покращив першу версію своєї цифрової портативної радіостанції HIMERA G1 і представив версію Pro.

У новій версії рації винахідники вирішили дві проблеми, які у першому пристрої не змогли покращити софтверно, зокрема:
▪️ Гучність — у першій версії рація була дуже маленька за розміром і поставити туди потужний динамік було не можливо.
▪️ Дальність роботи — G1 була малопотужна, тобто, малопомітна для засобів радіоелектронної розвитки.

У версії Pro також буде можливість налаштувати можливість малопотужної роботи, але вона стає в 10 разів потужніша (до 2 Ватт) за першу версію, відповідно, збільшується дальність роботи.

Серед особливостей HIMERA G1 Prо:
• наявність псевдоподібного переналаштування робочої частоти,
• шифрування за стандартом AES-256,
• можливість передачі голосу і даних,
• просту в налаштуванні Mobile Ad-hoc Network,
• розширену дальність звʼязку та новий зручний дизайн.

Більше тут.

LetsData: стартап, що навчив ШІ виявляти інформаційні атаки швидше за команди аналітиків 💡

“Нашим клієнтам не треба тримати 15 аналітиків, які 24/7 сидять на дашбордах, якщо щось несеться в медіаполі – ми попередимо”, – пояснюють засновники продукту його суть.

LetsData бачить не лише фейкові новини, коментарі чи негативні публікації у ЗМІ та соцмережах, а й клони мобільних застосунків або підробні сторінки брендів у соцмережах.

Стартап заснували у червні 2022 року Ксенія Ілюк та Андрій Кусий.

Дезінформація – глобальний ризик No1, ідеться в останньому звіті Всесвітнього економічного форуму (WEF). Аналітиків непокоїть, що протягом наступних двох років близько 3 млрд людей підуть на вибори по всьому світу, а широке використання дезінформації може підірвати легітимність новообраних урядів. Ставки підвищує розвиток ШІ.

Про приклади інформатак, дезінформації та шахрайства і як з ними боротись читайте тут.

​​Шостий український єдиноріг: Стартап Creatio залучає $200 млн інвестицій при оцінці в $1,2 млрд 🦄

26 червня платформа для автоматизації бізнес-процесів без навичок програмування Creatio, заснована українкою Катериною Костеревою, залучила $200 млн інвестицій.

На старті Creatio створювала CRM-системи. Зараз вона пропонує платформу, яка дає змогу створювати корпоративний софт без навичок кодування. Продуктами користуються компанії із капіталізацією під $200 млрд – один із найбільших у світі виробників мікрочипів AMD, FMCG-гігант Colgate Palmolive, страховик MetLife.

Компанія залучає інвестиції вдруге за 22-річну історію. Новий раунд очолив фонд Sapphire Ventures, який управляє активами на понад $10 млрд, за участю американського StepStone Group.

На що компанія витратить залучені інвестиції та які ще є українські єдинороги, читайте тут.

​​Україна вийшла на друге місце за кількістю ШІ-компаній серед країн Центральної та Східної Європи

На кінець 2023-го в Україні було 243 ШІ-компанії, у Польщі – 301. На третьому місці після України – Естонія зі 154 компаніями.

Головні ніші для українських ШІ-стартапів – розробка програмного забезпечення для бізнесу – 39,2%, маркетингу – 15,49% та охорони здоров’я – 11,27%. У перших двох в Україні вища концентрація, ніж в Європі. 

Також вища концентрація українських компаній у ніші геймінгу – 5,16% проти 1,64% у Європі. Та в галузі безпеки – 5,16% українських проти 4,7% європейських.  

Проте Українські ШІ-стартапи залучають найменше інвестицій з-поміж компаній з країн Центральної та Східної Європи. У 2023-му українці отримали $10,8 млн, що на третину менше, ніж роком раніше. При цьому кількість ШІ-компаній виросла на 30%. 

Більше читайте тут.