Які "гарантії" отримав Київ від Німеччини та Франції і чому безпекові угоди вже готують до змін?Чим відрізняються німецька, французька та британська угоди, а також чому переговори зі Сполученими Штатами застрягли на початковому етапі?
Розповідаємо у тексті і коротко тут:
1. Договір з Францією практично дослівно повторює амбітні британські формулювання. У тому числі щодо того, що Франція бере
юридичні зобов’язання щодо безпекової підтримки України. А от Німеччині сміливості на таку формулу не вистачило, тому Шольц підписав договір, у якому йдеться про
безпекові домовленості з Україною. Різниця доволі косметична, але для Берліна вона виявилася принциповою. Ще важливіше те, що
Берліну забракло сміливості говорити про майбутнє членство України в НАТО.
2. Разом з НАТО із деяких пунктів "вичистили" і згадки про ЄС. Утім, за даними джерел ЄП, тут немає небезпеки. "Вирішили, що некоректно буде згадати про "майбутнє членство України в ЄС", викресливши тільки НАТО. Тому не згадали жодного. Але жодного сигналу це не надсилає,
канцлер лишається прихильником вступу України до ЄС", – пояснює одне з джерел "ЄвроПравди".
3. Макрон, як і Сунак, задекларував політичне зобов’язання довготерміново виділяти гроші для військової підтримки України в обсягах, порівнюваних з британськими. У 2024 році, зокрема,
Франція планує виділити "до 3 млрд євро" на оборонну підтримку.
4. Олаф Шольц взяв на себе політичне зобов’язання передати Україні у 2024 році зброю на суму
7,1 млрд євро! Лишається додати, що ВВП Німеччини більший за французький у майже 1,5 рази. Тож співвідношення обіцяної оборонної підтримки – явно на користь Німеччини.
5. У німецькій угоді є кілька унікальних пунктів. Наприклад, Берлін детально записав в угоді, що докладатиме зусилля та ресурси у
розмінування, а також зробив одним з пріоритетів
ядерну безпеку. А ще німецька угода виявилася амбітнішою у зобов’язаннях підтримувати Україну у створенні так званого "
трибуналу для Путіна". Ані Франція, ані Британія на таке не зважилися.
6. Головне – не переоцінювати значення узгоджених безпекових домовленостей. Вони важливі, але не універсальні, і вони
точно не є замінником членства в НАТО. По це, власне, йдеться і в самих цих угодах.
7. Водночас жодна з трьох угод
не передбачає ратифікації. Це не робить їх менш чинними. Але, наприклад, якщо у Франції після виборів радикально зміниться уряд, президент та конфігурація парламенту, то нова влада зможе легко сказати, що вона нічого нікому не винна. Одне з джерел ЄП стверджує, що це сталося через позицію США. Мовляв, Вашингтон наполіг на тому, щоб ратифікації безпекових угод не було, розуміючи, що не проведе їх через Конгрес.