Репост из: Konkretyka
Як в Україні заробити гроші? Влаштуватись в Нафтогаз.
Я не полюбляю писати пости про примітивність, але через те, що багато хто просив в чаті, то маємо пост в якому подивимось річний звіт Нафтогазу за 2018 рік, та спробуємо вияснити, чи може деградаційна компанія платити чинушам 389 млн. грн. зарплати.
Звіт: http://naftogaz.com/files/Zvity/Annual-Report-2018-ukr.pdf
Цинічна примітивна суть держ компанії. А саме Нафтогаз заявляє «У 2018 році група Нафтогаз залишилась найбільшим в Україні платником податків». Перед нами дискримінація поняття платника податків, бо не може державне підприємство монополіст відноситися до цього класу, їх сплата податків «формальна», бо вони мають таке становище на ринку через те, що вони є державною монополією.
Цифри. Чистий прибуток 11 млрд. дохід від реалізації 256 млрд. (перераховано в бюджет 136 млрд.) з них 72 млрд. це дохід від транзиту російського газу. По суті забравши транзит Нафтогаз, як типічне підприємство, яке паразитує на державному майні просто піде в дефолт або в дотації (як казав Папандопало/НБУ: «бери все я тебе еще нарисую»).
На фоні цього виникає питання, який сенс існування чинушичої контори, яка коштує майже пів ярда бюджету?
Увесь грошовий потік Нафтогазу формується на безальтернативності поставок для споживачів. Тобто, якщо ви хочете опалювати свій дім, то Ви вимушені купувати газ у Нафтогазу. Фактично їх «бізнес модель» ідеальна, це теж саме, що ЖЕКУ провести трубу з водою в будинок, отримувати оплату за поставлену воду і називати себе ринковим гравцем.
Необхідно демонополізувати ринок і розпродати пережиток планової економіки в особі Нафтогазу, а в ідеалі це треба було робити ще в 90-ті, а саме продавати усю газотранспортну систему, доречі її вартість та потужність вражали, в статті Г.А. Касьянов зазначає:
Вартість газотранспортної системи в 1995 р. міжнародні експерти оцінювали у 22–28 млрд дол., а її пропускну спроможність – у 170 млрд куб. м газу на рік [1].
Однак, наші геніальні «правителі» думали, що вони зможуть тримати РФ за бороду довго і безальтернативність нашої газотранспортної системи абсолютна. Однак, в РФ це чітко розуміли і тому, просто почали будувати газопроводи в обхід нашої території. В результаті треба було або з самого початку розрізати її на зло РФ, або продавати її тій ж РФ, або робити концерн (ЄС-РФ).
Але, в результаті маємо типічний наслідок від державного управління економікою – крах та деградація і після запуску Північного потоку – 2, газотранспортна система за 28 ярдів буде коштувати - 0.
Примітка: Важливо пам’ятати, що Північний потік це не тільки політичний інструмент, але і логістичний, зокрема, видобуток газу на Ямалі змінив принципи транспортування газу.
#Україна
Джерела (взято зі статті Г.А. Касьянова "Економіка перехідної доби"):
1. Fujimori S. Ukrainian Gas Traders, Domestic Clans and Russian Factors: A Test Case for Meso- Mega Area Dynamics // Matsurato K. (ed) Emerging Meso-Areas In the Former Socialist Countries: Histories Revised or Improvised? – Sapporo, 2005. – P.118.
Я не полюбляю писати пости про примітивність, але через те, що багато хто просив в чаті, то маємо пост в якому подивимось річний звіт Нафтогазу за 2018 рік, та спробуємо вияснити, чи може деградаційна компанія платити чинушам 389 млн. грн. зарплати.
Звіт: http://naftogaz.com/files/Zvity/Annual-Report-2018-ukr.pdf
Цинічна примітивна суть держ компанії. А саме Нафтогаз заявляє «У 2018 році група Нафтогаз залишилась найбільшим в Україні платником податків». Перед нами дискримінація поняття платника податків, бо не може державне підприємство монополіст відноситися до цього класу, їх сплата податків «формальна», бо вони мають таке становище на ринку через те, що вони є державною монополією.
Цифри. Чистий прибуток 11 млрд. дохід від реалізації 256 млрд. (перераховано в бюджет 136 млрд.) з них 72 млрд. це дохід від транзиту російського газу. По суті забравши транзит Нафтогаз, як типічне підприємство, яке паразитує на державному майні просто піде в дефолт або в дотації (як казав Папандопало/НБУ: «бери все я тебе еще нарисую»).
На фоні цього виникає питання, який сенс існування чинушичої контори, яка коштує майже пів ярда бюджету?
Увесь грошовий потік Нафтогазу формується на безальтернативності поставок для споживачів. Тобто, якщо ви хочете опалювати свій дім, то Ви вимушені купувати газ у Нафтогазу. Фактично їх «бізнес модель» ідеальна, це теж саме, що ЖЕКУ провести трубу з водою в будинок, отримувати оплату за поставлену воду і називати себе ринковим гравцем.
Необхідно демонополізувати ринок і розпродати пережиток планової економіки в особі Нафтогазу, а в ідеалі це треба було робити ще в 90-ті, а саме продавати усю газотранспортну систему, доречі її вартість та потужність вражали, в статті Г.А. Касьянов зазначає:
Вартість газотранспортної системи в 1995 р. міжнародні експерти оцінювали у 22–28 млрд дол., а її пропускну спроможність – у 170 млрд куб. м газу на рік [1].
Однак, наші геніальні «правителі» думали, що вони зможуть тримати РФ за бороду довго і безальтернативність нашої газотранспортної системи абсолютна. Однак, в РФ це чітко розуміли і тому, просто почали будувати газопроводи в обхід нашої території. В результаті треба було або з самого початку розрізати її на зло РФ, або продавати її тій ж РФ, або робити концерн (ЄС-РФ).
Але, в результаті маємо типічний наслідок від державного управління економікою – крах та деградація і після запуску Північного потоку – 2, газотранспортна система за 28 ярдів буде коштувати - 0.
Примітка: Важливо пам’ятати, що Північний потік це не тільки політичний інструмент, але і логістичний, зокрема, видобуток газу на Ямалі змінив принципи транспортування газу.
#Україна
Джерела (взято зі статті Г.А. Касьянова "Економіка перехідної доби"):
1. Fujimori S. Ukrainian Gas Traders, Domestic Clans and Russian Factors: A Test Case for Meso- Mega Area Dynamics // Matsurato K. (ed) Emerging Meso-Areas In the Former Socialist Countries: Histories Revised or Improvised? – Sapporo, 2005. – P.118.