християнські вірші 🇺🇦

Ти не ідеальна,так. Це правда.
Тобі ідеальною не стати.
В кожного є своя вада,
Доведеться рожеві окуляри зняти.

Не подобається ніс,фігура?
Можливо волосся,шкіра,очі?
Що не влаштовує? Напруга.
Не осягнути всі думки дівочі.

Кожна ніби шукає недостаток.
Як не в собі,то в всіх довкола.
Невідомо де це бере початок,
Але ця проблема всім знайома.

В собі ти бачиш мінуси без плюсів.
Здається,що негарна і проста.
Хто думати тебе це змусив?
Не вважай,що ти одна із ста.

Так,у світі тисячі дівчат.
І кожна особлива.
Змусь думки погані замовчать.
Ти не сіра маса,ти красива.

Краса не в кольорі волосся,
Вона не в цифрі на вагах.
Краса у ділах,словах.Погодься,
Вона в посмішці на вустах.

У щасливих очах,чистій душі.
Краса не в показовій мішурі.
Все зовнішнє тимчасове,не дивись на лиця чужі,
Бо на вигляд людина може бути дуже гарна,але потворна у душі.

Нехай в тобі засяє власне світло.
Зрозумій,ти не повинна бути чиїмось ідеалом.
Старайся жити так,щоб твоє "я" не зникло.
Бог створив тебе не для хизування перед світом.

Ти дитя царя,Його донька.
Не зосереджуй увагу на вигляді,прикрасах і вбранні.
Межа між світом і чистотою тонка,
Але тримайся Божої руки.
Йому видніше прекрасна ти чи ні.

Автор: @yanasoboleva1703
@virsh_online

В сліпця був шанс, можливо лиш один..
Ось Вартимей сидить, Тимеїв син
Зін при дорозі й раптом він почув
Що поряд НазарЯнин йде, Ісус
Ісус?! Він недалеко! Скільки їх,
Сліпців почув і, бідним, допоміг!
А раптом і мені б прозріння дав?!
І Вартимей щосили закричав:
Давидів сину, змилуйся, прийди!"
Аучні сварять:"Тихо ти, мовчи!"
Та як мовчать томУ,хто стільки літ
Живе в пітьмі й не бачить чудо-світ?
У кого колір є лише один
Він чорний!" Аж ось тут НазарЯнин,
Почувши добрим серцем крик душі,
Сказав: "Покличте його, друзі, поспішіть!”
І Вартимей, покинувши свій плащ,
Біжить до Того, в Кого його шанс
Прозріти і покинути пітьму.
Кричить Ісусу: "Хай же я прозрю!"
І він прозрів, і за Христом пішов!
Якби ж і ми, як Вартимей, слідком
Залишивши свої "плащі" гріха,
Спішили в покаянні до Христа.
І Він простить, і ти підеш за Ним,
І будеш Його учень, Його син.
І світ засяє, лиш довірся ти
Единий шанс! Дивись, не пропусти!
(Надія Горбатюк) @virsh_online

Ти не випадковість

Ти з’явився на цей світ не випадково,
А щоб здійснити Божий план.
Ти — як той пазл, без якого
Неможливо закінчити картину до кінця.

Бог наділив тебе, щоб ти світив,
Щоб ти вказав дорогу до спасіння,
Щоб ти вірив, коли здається, нема сил,
І щоб у молитві ти підтримав.

Ти призначений у цьому світі
Не для того, щоб владу здобувати,
Не для земного, що колись згорить,
І не для того, щоб прожитим милуватись.

Бо Бог тебе обрав, щоб ти світив,
Щоб ти показував дорогу.
Хоч знаю, буде важко йти,
Та йди до цілі — Бог тобі у цьому допоможе.

Ти тільки вір: Бог поруч є завжди.
Ти не самотній, навіть якщо у пустелі.
Він знає кожен крок твій
І дорогу кожну , що ти обираєш.

Не забувай: ти не випадково
Створений на цій землі.
Ти — те світло, яке Бог включив
Щоб людям всім воно світило

Іди вперед, бо маєш ціль —
Нести у світ надію, віру і спасіння.
І навіть якщо світ тебе не зрозумів,
У небесах чекає радість вічна.

Автор :
( Кайдик Вікторія )
18.11.24 @virsh_online

А світ все шумить, так втомились ми слухать.
А мало так доброго чується в нім...
Закрить треба міцно духовнії вуха,
Щоб світу не бачить у серці своїм.

Інакше, не вибратись буде з печалі.
Бо слухи світські лиш печаль принесуть.
Тривоги і біди, і зло, і неправди...
Собою сповняють цей світ там і тут.

І якщо духовнії вуха відкриті,
То вся інформація в серце пройде.
І будем в печалі, і будем розбиті,
І тільки на серці тривога буде.

І буде засмучення тільки в дорозі,
Що тяжко так є за Ісусом іти.
А світ в катаклізмах, а світ у тривогах.
А дітям Христа з світом не по путі.

А дітям Христа треба в мирі сховатись.
В тім мирі, що Бог для дітей дарував.
Духовнії вуха закривши втікати
Від чуток, що ними весь світ повним став.

Дітей ми своїх ніжно оберігаєм.
Від бід ми стараємось їх берегти.
А якщо і навіть щось з ними буває,
Ми поруч в турботі завжди біля них.

Не більше то з нами Отець наш Небесний?
Не більше то охороняє Він нас?
Коли ми, спіткнувшись, дамо ворогу місце,
Господь зразу поруч, як просим щоб спас.

Невже нас Він не збереже в цьому світі?
Невже дасть загинути з світом навік?
Невже то не дасть Своїм дітям Він сили
Щоб встоять у всім, що приніс всім цей вік?

Закрийте духовнії вуха від світу.
Хай в серці у вас буде спокій і мир.
Ви - діти Творця, тільки в Нім ваша сила.
Я буду з тобою - Він нам говорив.

Л. Шпак @virsh_online

ДЕСЬ ЗАГУБИЛАСЯ КРАСА
А пам'ятаєш небо?
Ту, вісь, безкрайню, загадкову,
Де хмари тягнуться мрійливо
І все на світі так чудово!

Де малювали ми пейзажі,
Де сонце золотило схили,
Як зустрічали там світанки,
Навіть час ми зупинили.

А пам'ятаєш море?
Як хвилі шумно гомоніли,
Як перлами покриті води
Неначе зорі мерехтіли.

А як сміялися мов діти?
В обіймах мрій, в полоні щастя,
І як пташки ми ті співали,
Я ,там, тобою милувався.

А пам'ятаєш вітер в полі?
Як коси він твої розплів.
Так холодно було весною.
А я, як міг, тебе зігрів...

І дощ ти мабуть пам'ятаєш...
Як краплі падали на нас
Як ми ховалися від бурі,
До поки вогник наш не згас...

І ось сижу я на твоїй могилі,
А руки трусяться, мов лист.
В душі так пусто, так самотньо,
Лиш чути тихий вітра свист.

Сльози падають на землю
Я сил немаю, вже кричать
І очі ті, що так світились
Мені прийдеться забувать...



c. Angel

https://t.me/merryosm

Покине тому чоловік свого батька та матір, і стануть обоє вони одним тілом, тим то немає вже двох, але одне тіло. (Мар.10:7-8)


Коли заміж дочка виходить,
То лишає своїх батьків,
І більш чоловікові своєму годить.
Так було споконвіків.

А знаєте в чому проблема?
Часто проблема в батьках:
В не розумінні законів Неба,
Надмірна опіка і незрозумілий страх.

Не бажають дітей відпускати
Люблячі, добрі батьки.
А діти несуть через це суттєві втрати,
Адже самостійне вирішення непорозумінь це досвід у житті.

Конфлікти у всіх бувають,
Особливо коли двоє молодих
Спільне життя починають,
Але любов це вирішення труднощів усіх.

Любов усе вибачає,
Усе забувати здатна,
Але вона без домішок бути має,
Без втручання мами чи тата.

Адже коли ми дійсно любимо
Народжених нами чад,
То своєю любов'ю їх сімʼї не губимо,
Вносячи в їхнє життя свій лад.

Молимось і відпускаємо,
А коли бачимо якийсь конфлікт,
То миром їх душі благословляємо,
Бо тільки мир Божий може дати правильний плід.

І діти: не біжіть з конфліктами до мами,
Біжіть до Бога в щирих молитвах.
То Він Один, Хто має бути завжди з вами,
Від Нього і поради наймудріші, і любов в серцях.

14.11.24 @virsh_online

Ти - дівчина,квіточка безцінна
В садах Господа,Спасителя Христа.
Ти як діамант дорогоцінний.
В тобі поєднані величність й простота.

Твій Батько - Бог могутній,
Ти куплена кров'ю Отця.
Значення надай красі нетлінній,
У думках і душі нехай буде чистота.

Турбуйся про себе,люби себе.
Зовнішність - це теж важливо,
Але не головне в житті для тебе.
Без Бога щасливою бути неможливо.

Погляд спрямовуй на Христа.
Будь улюбленою донькою Небесного Царя,
Хоч це буває непросто,
Але нехай для Господа цвіте твоє життя.

19.03.2024.🕊️
Автор: Soboleva Yana
https://t.me/yanasoboleva1703 @virsh_online

ПРОЖИТИ ПРОСТО ТАК.....

Прожити просто так—потрапить час для себе
Котрий летить кудись без вороття,
Прожити, й не почути голос неба...
Це просто існування, не життя.

Прожити просто так : не помічати брата,
Не пожаліть ніколи сироту,
Твоя душа не бачитиме свята,
Ти їй обітнеш крила на' лету.

Прожити просто так—не дати милостиню
Хто руку простягав у час нужди,
Це ніби заблукать в сухій пустині
Де важко віднайти ковток води.

Прожити просто так: не помічати захід
Як сонечко сідає за обрій,
Як журавель крила свого розмахом,
Повітря розтинає угорі.

Прожити просто так: не чути запах квітів
Не зупинитись на дзвіночка сміх....
Ти пропустив красу весни і літа,
І скоро осінь встелиться до ніг.

Прожити просто так : не примиритись з Богом,
Не скинути одежу тут стару....
Це вибрати у темряву дорогу,
Котра веде униз, а не вгору.

Байдужою пройтись мимо Голгофи
Не вчути біль, і не стряхнуть сльозу.....
Це для душі найбільша катастрофа,
Мов човник, що на хвилях у грозу.

Прожити просто так: прожити без Любові
І не шукати Правди —шлях вузький....
Це є будова на слизькій основі
Прожиті марно на землі роки.

Не проживи впусту... Життя так швидкоплинне
Вчорашній день не наздоженеш.. Знай
Так може статися, що Ангол білокрилий
Закриє вхід душі в Небесний рай.

Зроби свій вибір, це у твоїй власті,
Нехай в душі засвітиться маяк:
Щоб в вічності пізнати справжнє щастя
Ти не спіши прожити просто так. @virsh_online

Я погляд свій сердечний направляю
В ту прекрасну неба височінь,
Вірю, що на мене там чекає
Сам Господь, Творець мій, Цар царів.

Там краса ніколи не минає
І все чистим золотом блищить,
Мої рідні там мене чекають,
Що з землі цієї відійшли.

Там не буде смутку вже і горя,
І ніхто не скривдить там мене,
Там забуду всі печалі й болі,
Мої сльози всі Христос утре.

Там немає вже війни й тривоги, Всі в спокої й радості живуть,
І так щиро прославляють Бога,
Пісня слави лине з їхніх уст...

Не потерпить там ніхто страждання,
І не проливатимуть там сліз,
Там живуть усі в любові і єднанні,
Тішаться й радіють у Христі...

Там любов лиш неземна панує,
І квітує вічно там весна,
Сонця світла там не потребують,
Бо Христос для них є світлом Сам...

Там хвороб і старості не знають
В тих чудових, славних небесах
Всі, хто тут так часто знемагали,
Відпочинуть там на грудях у Христа...

Там приймуть мене в свої обійми
Усі ті, кого зустріну там,
Батько мій Небесний теж обійме,
Бо на мене Він також чекав...

Але поки на землі живу я,
Небо так приваблює мене,
Поки що лише у своїх мріях
Я чекаю зустрічі з Отцем...

Щоб до ніг Святих тих положити
Всі свої проблеми й тягарі,
І на грудях у Христа спочити
В тій країні вічній і святій.

Небо синє, ти мене так вабиш,
Там країна рідна є моя,
Лиш туди думки всі направляю,
Дуже хочу бути там і я.

То ж допоможи мені, мій Боже,
Досягнути той небесний край,
Бо земне пройде все дуже скоро,
В небі мій нетлінний вічний скарб...

@virsh_online

Бог поруч,Він не десь далеко
І не лишає ні на мить тебе.
Він твій Небесний Батько,
Його любов ніколи не мине.

Ти усім завдячуєш Творцю.
Твоє життя - це Його милість.
Не зволікай,віддай хвалу Отцю,
Від Його благословіння хід життя залежить.

Без Бога ти б не мав того,що маєш.
Твої щастя і мир - Його благодать.
Ти за неї дякувати не забуваєш?
Навчись за кожну мить хвалу воздавать.

Для всього,що під небом є свій час,
Бог не пропустить жодну деталь.
В Нього є план для кожного з нас.
Серед земних тривог віри не втрачай.

Навіть,якщо палає все довкола
І здається,що надії вже нема,
Ти в молитві поспіши до Бога.
Відновить все Його рука.

Господь учора,сьогодні і навіки Той Самий.
Його сили слабшими не стали.
З тобою Той,Хто керує світами,
Вірним будь,які б часи не настали.

Якщо в житті усе прекрасно,
То дякуй невпинно Творцю,
Бо хтось сльози ллє безутішно,
А тобі Бог мир дає в хвилину цю.

За все нехай лине Господу слава!
За кожну даровану мить на землі.
Не опишуть всю Його велич слова,
Але за все,Боже, подяку прийми.

20.08.2024.🕊️
Автор: Soboleva Yana @virsh_online

Я все віддаю в надійні руки свого Творця.
Він моя опора і захист в час тривог.
Коли покличу,то не відверне лиця.
Він батько всіх душ і мій Бог.

Я не боюсь життєвих урагінів.
Я знаю,що поруч Цар світів.
Той,Хто є засновником народів
І пережив за мене болі побиттів.

Бог осяє шлях,коли я заблукаю,
Допоможе віру віднайти.
Я Його завжди чекаю,
Він не залишить й допоможе все пройти.

Його любов змінює життя,
Вона зір дарує всім незрячим.
Прозріння приходить в момент каяття,
Будь за спасіння вдячним.

Він не покине,тільки ти не покидай Його.
Бог поруч з вірними завжди.
Не допускай до серця злого,
Господь допоможе,лиш зажди.

Твої молитви розтинають небо?
Чи вони як птах з крилом підбитим?
Якщо слабкі молитви,то чого ми ждемо?
Те,що летить до стелі не буде Господом почутим.

Якщо хочеш,щоб слова були почуті,
То стій у молитовному проломі.
Ти Господом не забутий,
Він хоче бачити тебе у Свому домі.

Молися вірно і невпинно.
Бог тебе почує,тільки вір.
З Ним хай буде кожна хвилина,
Його любов немає мір.

Прийде час і Він відповідь пошле,
Вірно йди за Божим планом.
Ти чекай,а відповідь прийде,
Він не залишить наодинці з ураганом.

Коли душа томиться від болю
І не може спокій віднайти,
Прийди до Того,Хто поруч з тобою,
До Того,Кому під силу це пройти.

Бог безсилому сили дає,
А заблукавшому вказує дорогу.
Він для тебе батьком є,
Віддай Йому свою тривогу.

07.03.2024.🕊️
Автор: Soboleva Yana @virsh_online

~ВДЯЧНІСТЬ~

Великий Бог,Творець всіх душ нетлінних!
В Тобі є джерело і сенс життя.
Любов Твоя - спасіння від тривог земних,
Вона світ від небуття спасла.

В цей день з подякою схиляюсь,
Смиренно біля ніг святих.
В Твоїх очах знайду любов і милість.
Ти утішитель для сердець людських.

Дякую за смерть і воскресіння,
За зцілення,яке даруєш для життя.
Ти - Бог мій, я - Твоє творіння.
Дякую,що можу називатися Твоїм дитям.

Я вдячна за безмірну благодать,
Яку Ти в кожний день вливаєш.
Поруч з Тобою випробування не страшать,
Ти милістю мене благословляєш.

Я дякую,що молитви мої чуєш
І відповідь вчасно посилаєш.
Я знаю,що Ти всі переживання відчуваєш,
Дякую за те,що мене не покидаєш.

Я дякую за біль,за те що важко,
Бо це посилює потребу у Тобі.
Намагаюся приймати усе вдячно,
Ти знаєш що й коли потрібно мені.

В усьому я бачу руку Твою.
Ти проводиш мене по дорозі життя.
Нічого не боюся з Тобою,
Бо присутність Твоя - це моє укриття.

Ти в тіні крил Своїх мене зберігаєш
Від зла цього світу,журби і тривог.
Від небезпек мене захищаєш,
Я дякую,що саме Ти мій Бог.

Як хочеться дякувати більше ніж просити.
Хай кожне серце вдячністю палає,
Не припиняй Господа хвалити
За любов,яка попри все не погасає.

27.09.2024🕊️
Автор: Soboleva Yana @virsh_online

Буває нам в житті бракує віри.
Здається,що по дорозі йдем одні.
З кожним днем важче,стає менше сили,
Не дарують радості прожиті дні.

Ти потопаєш у проблемах
І через розпач виходу не видно.
Так важко нести цей тягар на плечах,
Здається,що все втрачено безслідно.

У серці сіються думки,що все даремне.
Ти думаєш,що в житті нічого не досяг,
Довкола бачиш лиш проблеми
І здається,що у них безвихідно застряг.

Шукаєш вихід,але неможеш віднайти.
Твій зір втомою і відчаєм покритий.
Але рятунок поруч,він у голосі молитви.
Вона ключем є до дверей закритих.

Якщо слабкі молитви,то чого ти ждеш?
Ти серце томиш у жалі і сил шкодуєш на молитву.
Та Бог чекає коли ти прийдеш,
Він хоче переможною зробити цю битву.

Бог знає всі переживання серця
І думки,які тобі заснути не дають.
Але так буде не завжди,усе минеться.
Богу довіряй і дні важкі пройдуть.

Святим словом віру укріпляй.
В ньому відповіді знайдеш до запитань.
Не губись у лабіринтах нав'язливих думок,
Всі переживання у молитві виливай.

Бог чує,до Нього доступ не закритий.
Він не втомився слухати тебе.
Батьківською рукою відновить,коли ти розбитий,
Не відштовхне,а любов'ю огорне.

Для Бога твоє горе не чуже,
Він відчуває весь сердечний біль.
Господь поруч проходить через все,
Від тебе взору не відводить ні на мить.

Буває в голові звучать думки,
Що ти любові Божої не заслужив,
Але не по за слугах діл своїх,
А по милості Його руки ти живеш і до цього часу жив.

Ти не просто людина,не просто творіння,
В очах Христа ти дорога дитина.
Хоч буває сходиш з дороги спасіння,
Але Бог чекає тебе,як Батько жде сина.

Він приймає тебе без прикрас,
Перед Ним твоє серце відкрите.
Бог бачить як ти шкодуєш кожен раз,
Коли неможеш на шляху встояти.

Нехай твоїм орієнтиром буде Бог,
Він перемогу дасть,коли все безнадійно
І зцілення пошле від горя і тривог.
Він проведе,лиш ти за Ним йди вірно.

05.11.2024🕊️
Автор: Soboleva Yana @virsh_online

Твоя любов 💓


Твоя любов, безмірна й неосяжна ,
Вона лікує ранені серця.
Твоя любов, дарує людям щастя ,
Вона змиває плями від гріха .

Твоя любов, жертовна і незмінна.
Твоя Любов вмирала на хресті.
Мій Бог, віддав Ти Свого Сина ,
Вмирати за мої гріхи.

Твоя любов, прекрасна й милосердна.
Твоя любов, створила весь цей світ.
Нехай любові світ оцей негідний,
Твоя любов,сягає до висот.

Любов Твоя, терпляча і безкрая.
Вона стоїть біля сердець дверей,
Вона сьогодні з ніжністю благає:
"Впусти Мене , і Я зміню життя твоє"

Лучик Я.А. ✨🩷 @virsh_online

«Тільки з ним»

Всім знайоме почуття
Коли не відчуваєш сенс життя,
Для чого я? Чому живу?
Де знайти мету свою?

Навіть коли сонячний день прийшов,
Смуток все рівно своє місце знайшов.
Болить, турбує, але лікар ці рани
Не залікує…..

Але якось враз почула я,
Що щастя для життя
Є в одного Бога,
Без нього не легка дорога.

Почала йти я не по широкій дорозі
Завернула на вузьку,
Кинула всю ту роботу мирську,
Щоб спасти душу свою.

Йшла в холод, і у спеку
Босі були ноги там мої.
Ставала на скло і в муках
Кричала до Господа в душі

Не легко буде йти, я знала
Знала те, що дорога буде не проста
Але з Богом і океан перепливала
І проходила вивержений вулкан.

Моє життя, це суцільна боротьба
Боротьба зі своїм «Я»
Не хочу прагнути багатства,
Хочу, щоб була спасенною душа моя..

Не одноразово в житті були тривоги,
Дощ лився на мої дороги,
І блискавки вдаряли по ногах
Але я боролась за праведне життя.

Я хотіла показати, що тільки в Бозі,
Подолати зможу все,
І у вітер, і в цунамі, і страшні дороги
Бог йшов зі мною, освітлював мені дороги.

Коли була я боса,
Коли на дорозі лежало багато скла,
Брав Господь мене у свої руки,
І ніс до Святого Творця.

Ісусу пробили за мене руки,
Привʼязали до деревʼяного христа,
Він терпів страшнії муки,
Щоб була спасенна я…

Я знаю що я його дитина,
Я буду з ним до кінця.
І буду йти тоді, коли в житті важка година,
Тільки з ним щаслива я.


Автор : Бричка Діна @virsh_online

Майстру
Ти знаєш, Майстре, здається я зламалась,
Хоч думала, що витримаю все.
Але останнім часом сильно здалась,
І радості нічого не несе.

Сама намагалась залатати рани,
Та вони лиш більшими стають.
На моє серце надягли кайдани,
І мені йти далі не дають.

Я знаю, Майстре, лиш в Тобі є сила,
Лиш в Тобі знайду спокій і життя.
Тому в руки Твої себе вручила,
Щоб Ти полагодив своє дитя.

Дякую, Майстре, що мене чекаєш,
І серце завжди лагодиш моє.
Завжди мені в житті допомагаєш,
Коли дорога важкою стає.

Лише Тобі довіритись я можу,
І коли дуже важко далі йти.
На плечі відчую Твою руку,
Яка допоможе все перемогти.

В Тобі моя сила, міць, надія
І душі моїй Ти крила надаєш.
За Тобою твердо йти моя є мрія,
І прийти до Вічності, де Ти мене приймеш. @virsh_online

Пилат

Хай твоя пам'ять воскресить,
Одне лице, між лиць інших людей.
І хай картина в згадці пробіжить,
Не зміг ніяк забути ти день цей.

Навкруг тебе—юрба,яка шумить,
А ти судову справу завершав.
Юдеї ждали від тебе в ту мить,
Щоб ти коротке«Так» їм лиш сказав.

Для Чоловіка з іменем Ісус,
А ти сидиш при владі ось своїй.
Євреї привели Його на суд,
Як ніби був Він вбивця чи злоді́й.

Ти про Його нічого і не знав,
Аж поки не зустрівся із Ним сам.
Участі в долі Він твоїй не брав,
Його життя вирішував ти там.

Помилувать чи стратить вибирав,
Слів озвірілої юрби теж чув.
Ісус, перед тобою Він стояв,
Не схожий на злочинця зовсім був.

«Що Він зробив?»—“На хрест! Розпни Його!»,
Жорстокий лине крик з усіх сторін.
Та чи ти стукіт серця чув свого,
Що це перед тобою Божий Син?

Таких ніде не бачив ти очей,
Хто Ця Людина?—знати так хотів.
То незвичайний суд був у день цей,
На смерть Його віддати не спішив.

Вини не зміг у Ньому віднайти,
Питання за питанням задавав:
«Хто Ти Такий і звідки саме Ти?»,
Але Христос, Він не відповідав.

О, якби ти повірив тим очам!
Якби збагнув—Хто є перед тобою,
Тоді б свій вибір ти зробив би сам
І не пішов би говорить з юрбою.

До людей грішних повернувся ти:
«Ісуса хочете я відпущу?»
—«Розпни Його!Варавву відпусти!
А Цей,Він винен смерті.Смерть Йому!

На хрест! Хай буде Кров Його на нас,
Варавві ти дай волю—не Христу!»...
Пилате! Залишався лише час
І твого серця голосніше стук.

«Ти кесарю не друг!»—народ кричить,
Та знаєш, що Христос не завинив.
Мов те ягня, Він все мовчить, мовчить,
Перед людьми ти руки тоді вмив.

Протистояти не зумів юрбі,
В угоду їй ти Жертву бичував.
І смертний вирок приписав собі,
Коли на хрест Ісуса посилав.

Вода не змиє гріх з нечистих рук,
Ти на розп'яття їм Христа віддав.
І кесарю,як і раніше друг,
Та другом теж диявола ти став .

Шкода тебе, що був сліпим, глухим,
Що не пізнав—що Це є Божий Син.
А Він, висівши на хресті отім,
Любив тебе. Так любить Бог Один.

Про смертний час Пилата який був,
Про це сторінки Біблії мовчать.
Чи він спасенний? Чи кари відбув?
І чи зняв Бог з його гріха печать?

Він відхилив Ісуса у свій час,
Віддавши злу і сатані себе.
Так і вирішує кожен із нас.
На сторону чию він перейде.

Передо мною вибір теж постав,
Варавву чи Ісуса вибирати.
І Господь вибору мого чекав,
Я вибрала—на Божий шлях ступати.

Не помилилась слава Богу я,
Коли Христос поглянув в мої очі.
Повірила Йому душе моя
І серце моє радісно тріпоче.

Не жалкувала зовсім я про те,
Що вибрала Христову Благодать.
Постане вибір друже й для тебе,
Колись тобі прийдеться вибирать.

Що вибереш ти? Ненависть?Любов?
Смерть із дияволом чи з Богом жить?
Варавва і Христос постають знов,
Тож в виборі своїм не помились! Амінь

Автор Любов Васеніна;
Переклад Ангеліни Ющук @virsh_online