42

@volunteer_of_eternity Нравится 3
Это ваш канал? Подтвердите владение для дополнительных возможностей

Канал про сенс життя всесвіту і всього такого, ОБВМ і графоманія і селфі юзера @shakkarska
Гео и язык канала
Украина, Украинский
Категория
Блоги


Гео канала
Украина
Язык канала
Украинский
Категория
Блоги
Добавлен в индекс
25.07.2017 12:57
реклама
Слитый СММ
Советы, гайды и мини косультации по маркетингу и смм
Каменный лес
Блог субъективного понятия о мужском образе
Всё самое интересное об авто
Обзоры, истории моделей, выбор авто и многое другое.
203
подписчиков
~145
охват 1 публикации
~1.7k
дневной охват
~15
постов / день
71.4%
ERR %
1.17
индекс цитирования
Репосты и упоминания канала
16 упоминаний канала
6 упоминаний публикаций
287 репостов
I Sea U 🐋
мій смітник
I Sea U 🐋
Culturnik's hideout
Mr.Gold
Mr.Gold
Mr.Gold
Mr.Gold
Mr.Gold
Лисе. Про лису
Лисе. Про лису
Лисе. Про лису
Лисе. Про лису
Лисе. Про лису
Лисе. Про лису
Mr.Gold
Mr.Gold
Всякая Лунь
Лисе. Про лису
Mr.Gold
Mr.Gold
Хтонь
Хтонь
Mr.Gold
Mr.Gold
Каналы, которые цитирует @volunteer_of_eternity
Attic Salt
Mr.Gold
Let us talk of cabbages and kings
ННКЛ
DTF
Let us talk of cabbages and kings
Ленын лимонад
Let us talk of cabbages and kings
ПтичкограМ
ННКЛ
Mr.Gold
Attic Salt
temple of voice
do!RoleplayDay
a user
Attic Salt
Attic Salt
Attic Salt
Attic Salt
Mr.Gold
Пирожки
bf-109e channel
ptsd&puppies
ННКЛ
The.Stranger.Guys
TSIYA
Лисе. Про лису
ПтичкограМ
Dankest Memes
ННКЛ
Save me, lobus frontalis
ННКЛ
Старчеус online
Mr.Gold
Mr.Gold
Mr.Gold
Mr.Gold
Последние публикации
Удалённые
С упоминаниями
Репосты
42 18 Jul, 00:42
Сходили з Тролем на Людину Павука. Мені сподобалось, загалом дуже хороша історія про становлення супергероя. Про ілюзії, вибір, друзів, ворогів. Про жити далі, і не здаватися. Троль плюється, згадує старі фільми, мультики і комікси, і це от класичне «раніше було краще». Імхо, вони дійсно зовсім капельку переборщили зі сміхуєчками, але не критично.
По дорозі додому була бурхлива дискусія, вирішили взагалі закрити тему поки не побилися прямо в машині. Звісно, ми б не побилися, але загалом в Троля типове «не бомбить» а в мене обвм, бгг.

#відьма_і_троль
Читать полностью
42 17 Jul, 21:36
Вау
42 17 Jul, 21:36
Френк Спотниц (Х-файлы, Человек в высоком замке) работает над тв-шоу во вселенной Warhammer 40k, главным героем которого станет Великий Инквизитор Грегор Эйзенхорн. Шоу находиться на самой ранней стадии разработки
42 17 Jul, 20:46
Attached file
42 17 Jul, 20:41
42 17 Jul, 20:41
Мммм, смачно як орбіт м‘ятна шарлотка з чорницею і ожиною.
42 17 Jul, 20:05
Люди, я вас люблю, ви прекрасні. Дякую, що ви є в моєму житті.
42 17 Jul, 19:15
Все що б я не робила вторично. З цим просто треба змиритися. Все. Починаючи від персонажів на ігри, образів для селфі, чарівних паличок, які я роблю на продаж, іронічних чи сумних постів, їжі, яку готую, думок, які думаю. Все це тільки копія, чергова копія копії, якщо бути відвертим. Нічого принципово нового, нічого свіжого. Іноді копії навіть кращі за оригінал, частіше - навпаки.

Не те, щоб мене це особливо переймало протягом всього часу, але іноді, як сьогодні накриває. Жарт про те, що «що б ти не робив, завжди знайдеться азіат, який робить це краще» зовсім не смішний.

Грустнінько мені.
Читать полностью
42 17 Jul, 17:57
Млинці. З сиропом блю курасао. Смачно но не красиво) хіба в розрізі.
42 17 Jul, 17:32
Вгадайте що)
42 17 Jul, 15:26
42 17 Jul, 15:26
42 17 Jul, 15:19
Хочете диииивного?
Опрос
  • Да, жгі.
  • Нуууу...
  • Ніт.
50 голосов
42 17 Jul, 14:37
Той зимой я хотела галькой осесть на дно. Обещала всем: решено. Решено, решено, ре-ше-но. У меня есть уютный дом. Есть огневолосый Ру. Мы спим у окна. Варим суп. Носим хлам в нашу тихую конуру. Той зимой у обочины карты сожрал костёр. Впервые без нас остывал в тишине простор. Ру говорил:

– Начинается новый мир.

Ру говорил:

– Отболит и забудется, милая, потерпи. Ты излечишься, ты отвыкнешь ехать, бежать, менять, ты полюбишь ромашковый чай, икеевскую кровать, ветер больше не будет петь, и дорогу покроет пыль, и декабрь, как белый плед, до весны усыпит ковыль.

Я кивала, и верил Ру. Или попросту делал вид. Выходила во двор, пока Ру мой так беззаботно спит. И смотрела туда, где тьма образует линейный край. И за краем горел Амстердам, Петербург, Назарет, Синай.

Той зимой лишь одно не узнал мой верный красавец Ру.

Ветер всё ещё шёл за мной через Альпы, Непал, Перу. Ветер в окна стучался ночью и плакал:

– Беги,
беги,
от транквинте,
его улыбки,
его золотой серьги.

Ветер выл, путал волосы, бился, стонал и манил с собой:

– Мы не видели Брюгге,
Карпаты,
Венецию
и Ханой.
Не бойся меня,
родная,
я холода не хотел –
но у нас ещё много,
так много,
так много,
так много
дел.

Под утро я возвращаюсь. Ложусь. Обнимаю дочь. И кажется, что приснилась мне та неземная ночь – где серые небоскрёбы царапают облака, где фрески писала в прошлом давинчевская рука, где вьётся через долину забытой реки змея.

Куда ты уходишь, ветер, когда я ещё твоя?

#стихопсихотерапия
Читать полностью
42 17 Jul, 14:20
Хто не вірить нам, може сам подивитися на триногу собачку, малюнок і послухати.
42 17 Jul, 14:12
Репост из: Attic Salt
Вчора, піддавшись ультимативному потягу до прекрасного і вічного я поперлася до Львівського Органного Залу. Щоб орган, знячицця, послухати й духовно возвеличитись над буденним і приземленим. З собою я взяла:

Чоловіка – бо йому нікуди дітися від моєї тяги до прекрасного
Вольху – бо за компанію і «тижкультуролог». Підозрюю, що вона погодилась тільки тому, що згадала оце останнє.

Як каже чудова Альда – «Штош». Кошмар, атас і зубожіння.

Сповнені почуття власної духовної вищості, всілися ми на широкі лави Органного Залу. Лави, до речі, гарні – достатньо широкі, щоб моя нетендітна дупа почувалась вільно і комфортно. Подивились на оточуючих літніх пань з дітьми, на обличчях котрих були написані всі страждання єврейського народу (на обличчях дітей, не пань). Послухали стомленого молодика, що назвавсь одним з організаторів Міжнародного Фестивалю Органної Музики у Львові. Схвально поплескали органстці Оксані (чи Олені?) Мацелюх і приготувались насолоджуватись.

«Щось тут не так» я подумала після перших двох хвилин прослуховування Баха. Запитально подивилась на Вольху, вона запитально подивилась на мене. Після першої композиції я сказала їй тихенько «Здається, вона фальшивить». Зрозумійте мене правильно, я не музика. Я не вмію грати на жодному інструменті окрім, хіба що, барабана. Однак Матінка Природа наділила мене загалом непоганим слухом. І та какофонія, яка періодично лунала з доволі гарного органу боляче шкробала цей коштовний дар. Спочатку я вирішила, що може це я дурна, невіглас нещасний, це ж бо видатна органістка, що виступає у Європі. З пантелику також збивала бабета в сусідньому ряду, як періодично скрикувала «Браво!», немов поранена чайка. Можливо, так ті композиції і треба грати?

А потім вона почала «Токатту і фугу ре-мінор». Ну камон, це найвідоміший органний твір Баха! Я його обожнюю, я вмикаю його гравцям на особливо драматичних сценах ігор, що я воджу. Я знаю, як має звучати цей твір.

Ні. Ноуп. Дулю. У виконанні цієї самої Мацелюх шедевр Баха звучав як навалена посеред поля купа зі звуків. Ніби вона пошматувала мелодію на дрібне конфетті, висипала в миску і змішала. Підозрюю, з мого обличчя, поки лунало оце щось можна було писати страждаючу за розіп’ятим сином Мадонну.

Холєра би взяла цю органістку! Я йшла на цей концерт якраз щоб послухати Токатту і фугу!

Хотілось піти геть, але після кавоперерви мав ще бути Вівальді, «Чотири пори року». Там з органом виступала скрипачка. То ми і лишились.

І скрипачка справилась на відмінно. Коли орган залишися лише на фоні – скрипка зазвучала несамовито. Скрипачка – суперова, треба буде потім подивитись як її звали, оце була майстерність.

Однак чудову гру псували дві речі. Перша – старий дідуган (потім виявилось що це якийсь композитор), що між мелодіями читав сонети про місяці. Най би його трясьця взяла, він звучав як голова колгоспу на вечорі сільської самодіяльності – з придиханням ніби він зараз помре і до того нерозбірливо, що я розуміла лиш окремі слова. А друга – художниця, що під час виконання творів малювала картину. Цю бацьгранину типу «мамо, я малюю!» транслювали через проектор на загальне видовище. Вольха через камеру свого айфончика наближала зображення, щоб бодай щось зрозуміти (але деякі частини так і лишились загадкою). Толіка на протязі всього дійства хвилювала доля триногої собачки, що її хуйдожниця намалювала на самому початку («зимою» в собачки відросла четверта нога). По ходу зміни сезонів жінка ганчірочкою стирала з картини намальоване. Цілком очікуваний результат – в кінці посеред «картини» утворилася брудна баюра. Зверху хуйдожниця щедро залила це білою фарбою і на тому все скінчилось.

Отож, підсумовую. Я, звичайно, гдира, сноб і нудна, неприємна жінка. Але сьогодні я спеціально прослухала на Ютубі Live-виконання Токатти і фуги на різних органах. І ні, воно не звучить як міксер, вставлений у вухо! А це значить що? Це значить, що видатна бахознавиця Мацелюх – погана органістка. І це сумно.
Читать полностью
42 17 Jul, 13:51
В мене є віночок і вуаль і я не побоюсь ними скористатися.
42 17 Jul, 13:51
42 17 Jul, 12:16
42 17 Jul, 12:16