Всеукраїнська Рада Реанімації

#НовиниERC
💯 Будуть зміни та оновлення у системі курсів ERC! Ось такі новини привезла наша делегація з Course Director Day, який пройшов у Відні.

Цей захід є щорічним. ERC - European Resuscitation Council збирає разом курс-директорів національних рад з різних країн 🌏 для того, щоб синхронізувати роботу, внести корективи у методологію навчання, окреслити плани на перспективу.

Ми організували поїздку ✈️ для наших курс-директорів. Вони взяли участь у спільній нараді, роботі фракцій, долучились до панельних дискусій та брейнштормів.

✍️ І ось які тези привезли з Відня:

1️⃣ Курси рівня Advanced у майбутньому будуть мати іншу систему оцінювання. Прикінцевий іспит замінять на більш об’єктивний формат.

2️⃣ У перспективі з’явиться бібліотека сценаріїв, а добирати їх для конкретної групи курсантів буде курс-директор.

3️⃣ В планах на 2024-2026 рр. — створення «General Director Course», оскільки функції курс-директорів повинні бути чітко визначені.

4️⃣ До програмних рішень внесли розробку педіатричного курсу з травми. Наш колега увійшов до робочої групи, яка працювати над курсом. Наразі нічого подібного в світі немає.

5️⃣ Є шанс, що вже восени ми матимемо в Україні «Neonatal life support», тому що підтримка щойнонароджених вимагає особливих навичок та окремого навчання, а кількість позалікарняних пологів щороку зростає.

Готуємо для вас розлогі коментарі Дениса Суркова та Галини Цимбалюк ( Галя Цимбалюк )
З якої теми почати? Що найбільше цікавить?

#НовиниERC
Подавайте тези доповідей на Конгрес Європейської Ради Реанімації (ERC) «Resuscitation 2024».
Реєстрація відкрита❗️

✔️ Це унікальна можливість зробити свій внесок у розвиток реаніматології та сформувати наукову програму провідного світового конгресу з реаніматології.

Такі знання та дослідницькі зусилля мають вирішальне значення для розвитку реанімаційних практик 🫀🫁.
Незалежно від того, на чому саме ви спеціалізуєтесь, поділіться своїми спостеженнями, ідеями і знахідками з міжнародною аудиторією.

✔️ Це можуть бути тези у сфері:
▪︎ гострого коронарного синдрому;
▪︎ розширеної або базової підтримки життя;
▪︎ особливих обставин, як-от травми, масові випадки або токсикологія;
▪︎ систем реанімації;
▪︎ епідеміології;
▪︎ освіти,
▪︎ дитячої реанімації,
▪︎ систем швидкого реагування;
▪︎ профілактики зупинки серця;
▪︎ післяреанімаційного догляду;
▪︎ новітніх технологій.

Зрештою, будь-який інший аспект реанімаційної медицини 🔝 також може мати інтерес для нашої великої спільноти.

Подання тез доповіді не тільки дає вам можливість представити свою роботу колегам та експертам, але й дозволяє долучитись до формування дискусії та майбутніх напрямків розвитку науки про реанімацію.

❗️❗️Кінцевий термін подачі 31 травня 2024 року.
Більше деталей:
https://www.resuscitation.eu/abstracts

Розвиваймо 🤝 реанімаційну медицину разом!

Вам не байдуже, що відбувається з екстреною медициною в Україні❓️
Ви дійсно вболіваєте за неї❓️
Готові включатись у процеси позитивних змін❓️

Ми займаємось цим уже 13 років і хочемо бачити поруч людей з такими ж цінностями.
Яким «не для галочки ✔️» і не «для звіту». Які мислять доказовими, актуальними, науковими поняттями.

🙌 Запрошуємо Вас стати частиною нашої великої прогресивної медичної спільноти!
Членство у Всеукраїнській раді реанімації – це ваша можливість професійно зростати у колі однодумців, впливати і бути дотичними до рішень.
А ще це:
🔹️ ексклюзивний доступ до передових навчальних продуктів;
🔹️участь у конкурсах і грантах, міжнародних наукових заходах, семінарах, конференціях, змаганнях;
🔹️обмін досвідом з колегами в Україні і за кордоном;
🔹️ залучення у пілотні проєкти та освітні програми.
Чим більше нас у спільноті, тим потужнішим є голос кожного у ній! Будемо раді проактивним та вмотивованим!

⏩️ Реєстрація тут: https://people.urc.org.ua/

Еволюція систем штучного інтелекту (ШІ) в галузі анестезіології за останні десятиліття підвищила безпеку анестезії за рахунок підвищення ефективності обладнання, оцінок периопераційного ризику, моніторингу та систем введення ліків.

☝️Використання ШІ, ймовірно, значно вплине і на менеджмент складних дихальних шляхів та безпеку пацієнтів. У кількох дослідженнях ШІ був вивчений для прогнозування складної інтубації за зовнішнім виглядом обличчя або особливостями голосу та мовлення. Давайте розбиратись, як ШІ може допомогти нам із дихальними шляхами, та якими можуть бути його майбутні клінічні застосування.

✍️Передопераційна оцінка складних дихальних шляхів є життєво важливим компонентом в роботі лікаря, адже недооцінка цих параметрів може викликати небезпечні для життя ускладнення.

✅️ Серед методів, які нині використовуються для оцінки складних дихальних шляхів, тест на прикус верхньої губи та алгоритм «LEMON» мають лише від низької до помірної прогностичної цінності, якщо використовуються окремо або в комбінації. Інші широко використовувані дослідження дихальних шляхів, такі як тест Mallampati (MMT) або визначення тиреоментальної відстані, також мають чутливість від 30% до 60% та специфічність від 60% до 80% з низьким позитивним прогностичним значенням.

🔎 У дослідженнях звертали увагу, чи може ШІ перевершити рутинні обстеження дихальних шляхів шляхом інтеграції суб'єктивних факторів, таких як зовнішній вигляд обличчя, особливості мови або інші особливості.
РОЛЬ ШІ У ВІДЕО-ЛАРИНГОСКОПАХ ТА ГНУЧКИХ БРОНХОСКОПАХ
🔎 Відео-ларингоскопи (VL) допомагають якісно оглянути вхід у гортань та скоротили час інтубації трахеї. Вони показують найвищий рівень успіху інтубації з першого разу у клінічних умовах. Однак, є дві потенційні області для вдосконалення техніки VL. По-перше, двовимірна (2D) візуалізація на екрані позбавляє сприйняття глибини, іноді призводить до затримки або невдалої інтубації. По-друге, персонал, який виконує ендотрахеальну інтубацію, зобов'язаний виконувати одночасне маніпулювання кількома інструментами.

🏥 Кілька дослідників намагалися подолати ці недоліки, включивши алгоритми на основі штучного інтелекту в існуючі VL, щоб краще візуалізувати структури верхніх дихальних шляхів за допомогою зворотного зв'язку в режимі реального часу. У недавньому дослідженні автори намагалися розробити модель ШІ для розпізнавання структур у ротовій порожнині за допомогою зображень VL, отриманих під час виконання екстрених інтубацій. Методика мала чудову точність з високою специфічністю для розпізнавання голосових зв'язок, надгортанника та черпалоподібних хрящів.
Однак це дослідження було обмежене неадекватною валідацією моделі.

Враховуючи різноманітність конструкцій клинків, доступних для виконання VL, також важливо звернути увагу на дизайн пристроїв VL та відповідні інновації. У майбутньому слід вдосконалити їх дизайн із додаванням тривимірної візуалізації структур дихальних шляхів. Жодні поточні дослідження не вивчають ШІ як частину маніпуляції із гнучкими волоконно-оптичними пристроями для інтубації. Автори вважають, що це була б захоплююча область, яку варто вивчити.