Твоя психологія ❤️


Гео и язык канала: Украина, Украинский
Категория: Психология


Твій простір психологічного комфорту.
◽️ @innatuchkova
▪️адміністративні питання: @psy_admin23

Связанные каналы  |  Похожие каналы

Гео и язык канала
Украина, Украинский
Категория
Психология
Статистика
Фильтр публикаций


Що сказати замість "не переживай"?

- Часто, на переживання людини звучать фрази на кшталт цих: "не хвилюйся...", "ну що ж, зараз усім важко...", "не переймайся так, все налагодиться". Це може пояснити тим, що іншій людині хочеться швидше втішити, поділитися досвідом, змінити ситуацію або захистити себе від сильних переживань.

Подібні фрази — це точно не те, що хоче почути співрозмовник у відповідь на свої почуття. Адже виникає відчуття знецінення, емоційна віддаленість і переконаність у тому, що його не розуміють.

Що може допомогти в підтримці іншого у переживаннях?

- Не оцінювати почуття іншої людини та не засуджувати їх. Кожен із нас реагує по-різному на життєві ситуації. Тому виявляючи емпатію, ми транслюємо, що кожна людина має право реагувати по-своєму і відчувати різні почуття.

- Постаратися стати на місце іншого і запитати себе: "Що я відчуваю?", "Як мені?", "Чого б мені хотілося в цій ситуації та які почути слова?" Головне тут не зливатися з іншою людиною, а намагатися зрозуміти її та знайти необхідні слова підтримки.

- Допомогти іншому розпізнати його почуття і назвати їх, якщо це доречно. Коли ви називаємо свої почуття, ми можемо зрозуміти себе та мати вплив на свій стан. Але в деяких випадках краще не торкатись теми почуттів певний час, тому треба орієнтуватися на ситуацію.

"Людину лікує людина".
Тому, навіть п'ятихвилинна емпатійна розмова може підтримати іншого і дати розуміння, що його слухають, підтримують і з ним усе нормально.


До кінця твоїх днів тебе буде підтримувати твоя імунна система і опорно-руховий апарат, всі інші - не точно.

Подумай про це😉

1.9k 0 32 3 147

Коли ми "збільшуємо" когось у своїх очах, ми хочемо вручити цій людині якусь частину своєї відповідальності.

Коли ми когось "зменшуємо", то навпаки, ми хочемо взяти собі контроль, владу та відповідальність, які нам не належать.


Якщо запитати це у психолога, то особо нічого і не зміниться 😂ящо в сім’ї ще і підліток 🙈


Хто ти?

Чи пам'ятаєш ти, ким ти був до того, як навколишній світ сказав, яким ти маєш бути?


Побачила в інтернеті, на мій погляд, цікаву картинку.
Про що це для тебе?

Свої інтерпретації пишіть в коментарях.


Не всі труднощі і випробування нашого життя є травматичними для психіки. Але якісь події можуть несподівано запустити деякі внутрішні процеси, проживати які часом практично нестерпно.

Джеймс Холліс в книзі «Душевні трясовини: Повернення до життя після тяжких потрясінь» пропонує читачеві відкрито подивитися на ті свої стани, які несуть із собою біль і відчай, не відвертаючись від них і не ховаючись за чимось, що можна легше перенести. Тому що піти, відрізати, сховати, допомагає тільки на час. А непрожитий стан продовжує поступово впливати на життя людини.
Що б не відбувалося — це частина непростого життєвого досвіду. Піти далі, чесно проживши і присвоївши це, досить складно. Нести цей необроблений вантаж все життя, мабуть, ще важче.

Шлях до себе різноманітний, там є як радості та задоволення, так і злість, розпач, спустошення. І якщо події, що сталися, опрацювати і прийняти, то вони стануть черговим кроком до гармонії внутрішнього Я.


Так уже влаштовано в природі, що з усіх живих істот саме у людей діти народжуються найбезпораднішими. Для виживання їм необхідні дорослі, які б забезпечували задоволення їх потреб. Такі дорослі стають значущими для немовляти, і ці найперші стосунки лягають в основу базового сприйняття світу і людей навколо. У маленької дитини немає «внутрішнього погляду» на себе, вона не знає хто вона, яка вона.
Про себе вона дізнається зі слів, поглядів, відношення оточуючих, насамперед батьків.


Люди різного віку найбільш щасливі і найкраще можуть розгорнути свої таланти, коли впевнені у тому, коли за їхньою спиною стоять одна або більше осіб, яким вони довіряють і які прийдуть їм на допомогу, якщо виникнуть труднощі.
(Джон Боулбі)

Яким сміливим і самовпевненим стає той, хто знаходить переконаність, що його люблять.
(Зігмунд Фрейд)


Життя ніколи не буде ідеальним.
Воно дуже різне. Не варто чекати, коли все налагодиться, і буде все добре. Коли ще трохи потерпимо, розгрібемо та заживемо.
Це ілюзія, яка формує синдром відкладеного життя.

Життя - це те, що відбувається з вами тут і зараз.

Тут і зараз цієї хвилини. І у вашій владі комфорт цієї хвилини змінити хоча б трохи.

Зверніть увагу, чи ви зручно сидите, можливо, ви захочете заварити смачний чай і випити його не «на бігу» і без телефонної розмови?!

Бути тут і зараз дуже важливо.
А ще, важливо задавати собі запитання: «Що я ще можу для себе зробити? Як я можу подбати про себе?».


Дозвольте собі таку розкіш, як зупинка. Зупиняючись, ми не втрачаємо час. Зупиняючись, ми дозволяємо собі вийти з режиму «біг», щоб навчитися жити свідомо.

І поставити собі найважливіші питання:

Що на даний момент я знаю про себе точно?

Чого я хочу по-справжньому?
Що робить мене щасливою людиною?
А що руйнує?

Перебування з якими людьми для мене про токсичність, а з якими про наповнення?

Які мої глибинні цінності та мотиви?
Що я роблю з любові, а що - зі страху?


Щастя, як невловима світла мить, часто представляється нам у гіпертрофованому вигляді, де його надто яскраві фарби затьмарюють істину повсякденності. Ми мріємо про нього, ідеалізуючи, що саме воно стане відповіддю на всі наші питання. Однак у цьому прагненні ми забуваємо, що справжнє щастя не полягає у постійній ейфорії, а, швидше, у здатності знаходити радість у простих моментах життя♥️


Видео недоступно для предпросмотра
Смотреть в Telegram
Життя суворе, божевільне, примхливе й несправедливе, а також дивовижне, щедре та прекрасне. І те, і інше правдиве. Те, як ми орієнтуємося в цих реаліях, є викликом життя сьогодні. Ми не можемо піддатися лише відчаю, інакше ми відкидаємо все, що є життям. Ми також не можемо заперечувати жахливість життя, це було б оманою. Ми повинні знайти спосіб, у собі та один з одним, щоб визнати, розпізнати та зменшити темряву скрізь, де це можливо.


Енжел, єврей, власник найзнаменитішої пекарні в Німеччині, часто говорив: Знаєте, чому я сьогодні живий?…
Я був ще підлітком, коли нацисти в Німеччині вбивали безжально євреїв. Нацисти відвезли нас поїздом в Аушвіц. Вночі в відсіку був смертельний холод. Нас залишили на багато днів у вагонах без їжі, без ліжок, а значить без можливості якось зігрітися. Усюди йшов сніг. Холодний вітер морозив нам щоки без упину.
Нас було сотні людей в ті холодні, жахливі ночі. Без їжі, без води, без укриття.
Кров замерзала в жилах.
Поруч зі мною був літній єврей, якого дуже любили в моєму місті. Він весь тремтів і виглядав жахливо. Я обхопив його своїми руками, щоб зігріти. Обійняв його міцно, щоб віддати трохи тепла. Розтер йому руки, ноги, обличчя, шию.
Я благав його залишитися в живих. я підбадьорював його. Таким чином я всю ніч зігрівав цього чоловіка. Я сам був утомленим і замерзлим. Пальці задубіли, але я не переставав масажувати тіло цієї людини, щоб зігріти його.
Так минуло багато годин.
Нарешті настав ранок, сонце почало виблискувати. Я озирнувся навколо себе, щоб побачити інших людей. До свого жаху, все, що я міг бачити, – це були замерзлі трупи.
Все, що міг чути, – це була тиша смерті.
Морозна ніч вбила всіх. Вони померли від холоду. Вижили тільки двоє людей: старий і я. Старий вижив, тому що я не давав йому замерзнути, а я вижив, тому що зігрівав його.
Дозволиш мені сказати секрет виживання в цьому світі? Коли ти зігріваєш серце інших, тоді й ти зігріваєшся. Коли ти підтримуєш, зміцнюєш і надихаєш інших, тоді й ти отримуєш підтримку, зміцнення і наснагу в своєму житті”.


Доброго недільного ранку☀️
День має розпочинатися не з кави.
День має розпочинатися з любові до себе та з теплої води😉


Друзі, привіт! Зараз ввечері, перед самим сном, вже в звичці є перегляд новин, фотографій з місця трагедії і т.д., особливо останнім часом цього дуже багато. Якщо ви пройдете повз цього, то це зовсім не буде означати, що ви байдужі, безсердечні чи без емпатії та співчуття. Це буде означати, що ви бережете себе для себе та для тих, кому ще можна та потрібно допомогти.
Не забувайте про психогігієну.

Тихої та безпечної ночі нам 🙏

3.2k 0 10 1 133

Квадрат Декарта

самодопомога в прийнятті рішень.

Центральна суть полягає в тому, що потрібно розглянути проблему/ситуацію, відповівши на такі 4 питання:

1. Що буде, якщо це станеться?
(Що я отримаю, плюси від цього).

2. Що буде, якщо це не станеться?
(Все залишиться так, як було, плюси від неотримання бажаного).

3. Чого не буде, якщо це станеться?
(мінуси від отримання бажаного).

4. Чого не буде, якщо це не станеться?
(мінуси від неотримання бажаного).

З цим питанням будьте уважні, тому що мозок захоче проігнорувати подвійне заперечення. І відповіді можуть бути схожими на відповіді першого питання. Не допускайте цього!

Чому ця техніка працює?

Справ
а в тому, що в ситуації, яка потребує вирішення, ми часто зациклюємося на одній позиції: що буде, якщо це станеться?
За допомогою «квадрату Декарта» можна розглянути ту саму ситуацію відразу з 4 різних сторін.

Це і допомагає зробити зважений і усвідомлений вибір.


Психолог: Єдина людина, яка може змінити твоє життя…
Я: …..будь ласка, тільки не кажи, що це я.
Психолог: …це ти!
Я:

4k 0 57 1 113

Ким ти хочеш бути, коли виростеш?

Це питання маскується під цікавість з приводу професійних планів, але насправді є питанням, що стосується одного з найбільш фундаментальних аспектів станів буття та становлення людини.

Ким (якою людиною) ти хочеш бути зараз, на даний момент, і якою людиною ти сподіваєшся стати?


"Головне життєве завдання людини — дати життя самій собі, стати тим, ким вона є потенційно. Найважливіший плід її зусиль — її власна особистість".

© Еріх Фромм

4.3k 0 39 6 119

Фраза «Сонячного тобі дня!», тепер в списку моїх тригерів. 🫣😰

Показано 20 последних публикаций.