Колапс – лат. collapsus ≈ «падіння». Руйнування якоїсь структури під впливом системної кризи.

У медицині це гостра судинна недостатність, яка характеризується пригніченням центральної нервової системи, зменшенням маси циркулюючої крові, різким падінням тиску і порушенням обміну речовин. При пневмотораксі – спадання уражених ділянок легень. Колапс несе загрозу життю людини.
В астрономії гравітаційний колапс виникає, під дією власних гравітаційних сил, у зірках або газових хмарах. В результаті тіло значно зменшується і вибухає.

Приклади:
• Колапс ₚосійського комунізму – ₚосіянин не любить людей.
• Колапс авторитету церкви призводить до того, що будь-яка традиція вже не сприймається як цінність.