За Українську Церкву🇺🇦

Якщо ви думали, що жаби бувають лише зеленого кольору, ви помилялися. Точніше, може так буває в природі, а не в церкві. Тут вони існують чорного, от як Єпіфаній Думенко та рудого кольору, як Євстратій Зоря. І сидять вони в душах згаданих псевдорелігійних діячів.

Цю солодку парочку Твікс, яка незаконно узурпувала владу в грецькій ПЦУ, давить жаба того, що Президент України Володимир Зеленський нещодавно нагородив митрополита Кримського Климента Куща державним орденом Данила Галицького. Пройшло все повз них, адже Климент є військовослужбовцем ЗСУ і їх благословінь не треба.

І так давить очільників церкви душевна жаба, що на офіційних ресурсах ПЦУ не було з цього приводу жодного привітання владиці Клименту, чи хоча б повідрмлення про подію.

Як розповідають свідки, за обідом Єпіфаній із Євстратієм були дуже засмучені фактом уваги Президента до Климента. Навіть вирішили звертатися до влади, щоб нагородження церковників узгоджувалося з ними, щоб усе йшло через їх касу. Ну і постановили не давать на сайті ПЦУ про Климента Куща та його орден жодної інформації.

А як же? Головні інформаційні ресурси митрополіі мають піарити лише двох небожителів - младотурків Єпіфанія Думенка та сонцелику балаболку Євстратія Зорю.

Це все, що треба знати про «відкритість» ПЦУ-СЦУ та «братерство» в середовищі єпископату.

Піп вручає іудейську ритуальну мацу явно не іудеям на свято Хануку!🤦‍♂️

Мабуть важко вигадати більш абсурдний сюжет, але в ПЦУ мабуть це норма, бо про це хваляться навіть у соцмережах.

Ось пост попа ПЦУ з Сумської області, який на іудейське свято привіз воїнам коробки з традиційною для віруючих євреів мацою, вручив нашим захисникам і гордовито щось розповідав і робив при цьому «знимки» себе красивого.

Абсурдно тут усе. Навіть з точки зору іудаїзму маца принесена гоєм уже осквернена - не є кошерною. Але це отця Олега не хвилює - він на фото пихато щось розповідає збентеженим воїнам. Йому байдуже, що сів не в свої сани.

Ми підозрюємо, що коробки з мацою, то гуманітарка для ЗСУ від іудейської громади. Ці коробки спустили в низ і камандування нічого кращого не вигадало, а в стилі радянської арміі доручило православному попу їх роздавати, яко капелану.

Оскільки під рукою не знайшлося іудеів, то отець Олег впхав її тим, кого зустрів. Це теж можна зрозуміти. Бо фарбувати траву та котити квадратне і нести кругле, на жаль, у нас ще норма.

Але яким треба бути тупим, щоб цим ще й пишатися та трубити в соцмережах???

Я думаю, що і іудейська громада шокована, що їх ритуальну їжу роздавав православний священник…

Хотілося б у солодкої парочки Твікс: Єпіфанія та Євстратія запитати, в ПЦУ скоро священники і обрізання робитимуть замість рабинів?

Соромно, але ПЦУ принаймні цьогоріч упевнено виборює титул конфесіі з найбільш тупими вчинками духовенства.🥲

За матеріалами СБУ 5 років тюрми отримав настоятель храму УПЦ (МП), який вихваляв путіна та очікував на захоплення Вінниччини

За доказовою базою Служби безпеки реальний термін ув’язнення отримав настоятель храму Вінницької єпархії УПЦ (МП), який виправдовував війну рф проти України.

За матеріалами справи, під час проповідей та спілкування з вірянами протоієрей вихваляв очільника кремля та героїзував російські угруповання, що намагаються окупувати нашу державу.

При цьому клірик висловлював сподівання на захоплення Вінницької області та інших регіонів центральної частини України.

Співробітники СБУ задокументували злочини протоієрея і в серпні цього року повідомили йому про підозру.

Ініційовані Службою безпеки експертизи підтвердили факти інформаційно-підривної діяльності настоятеля храму на користь рф.

З урахуванням співпраці зі слідством суд визнав клірика винним за ч. 2 і ч. 3 ст. 436-2 Кримінального кодексу України (виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії рф проти України, глорифікація її учасників).

Зловмиснику призначено покарання у виді - 5 років позбавлення волі.

Розслідування проводили співробітники СБУ у Вінницькій області за процесуального керівництва обласної прокуратури.

«Я позитивно ставлюся до кухні та креативності пана Євгена Клопотенка та неодноразово пригощав своїх закордонних гостей у «100 років…», проте у випадку його кулінарного шоу у Трапезному Храмі, це вже не про кухню, а про тотальну мішанину у розумінні сакрального і традиційного. Тому й народжуються в народі «сакральні страви» та «відродження культури» у храмах, призначених для іншого – для зустрічі з Богом у молитві.

Здається комунізм перестає бути пережитком минулого, а немов гідра, відроджує свої щупальця у нашому сьогоденні. Щодо комунізму, це не афоризм. Відразу після жовтневого перевороту комісари намагалися перетворити храми у що завгодно, головне щоб спотворити його первісне призначення. Так наприклад, ще досі, багато римсько-католицьких храмів, як у малих місцевостях, так й у обласних містах та навіть столиці, використовуються, як будинки культури, філармонії, органні зали, картинні галереї…. Нині ж нащадки тих комуністів, за відсутністю контраргументів, кажуть тільки: «законодавство у нас таке» або ж «а що тут поганого?».

Погане те, що ново-вишукані присмаки утворюються шляхом додавання «екзотичних компонентів» з того, що є насправді сакральним для іншого. Це вже далеко не культура, а її симулякр, оскільки йдеться не про «культивацію» - як збирання, а про спотворення вже існуючого. І найбільша проблема у тому, що, як марксисти 20-тих років минулого століття, так й 20-тих років теперішнього, цього не в стані зрозуміти. А може й добре розуміють…. Тому й створюють відповідне законодавство.

Ця ситуація потребує належної оцінки зі сторони Державна служба України з етнополітики та свободи совісті; для переосмислення та вибачення зі сторони пана Клопотенка та його команди, за виниклу помилку; а також для кожного з нас, щоб ми не культивували «Свято, яке наближається», з присмаком «вінегрету та Олів’є, в одну посуду», а затрималися на належному вшануванні «Бога з нами» (і Його одного), який вкрай потрібний тепер нашому народові. Як зрештою завжди», - Віталій Кривицький, Єпископ Київсько-Житомирської Дієцезії Римо-Католицької Церкви

Коментар митрополита Львівського Димитрія (Рудюка) щодо кулінарного шоу Клопотенка у Києво-Печерській лаврі. .
Надзвичайно правильні слова! Навіть в середовищі єпископату ПЦУ плюються на керівництво Єпіфанія Думенка та намісника Аврамія Лотиша, котрі перетворили Лавру на посміховисько і атеїстичний музей. Респект владиці Димитрію!

Митрополит Львівський Димитрій (Рудюк):

- Правда, або ж істина ховається в недомовлених речах. І так з кожною проблемою, яка виникає у нашому суспільстві. Нагадаю, що в ньому шириться секуляризація семимильними кроками під різними видуманими і напівправдивими версіями, поясненнями і т. д. Коли говорять, що це ж Трапезний храм, то в мене відразу виникає дуже суперечлива думка. І поясню - чому? У Києві є кілька монастирських комплексів з трапезними храмами - Софійський кафедральний, Києво-Печерський Лаврський, Києво-Михайлівський Золотоверхий, Видубицький і Богояаленський Братський. У жодному з них прийнамні два-три століття не відбувалися ніякі трапези. Ці храми були переведені під богослужбові, і так існує досі, наприклад у Видубицькому Спасо-Преображенському Трапезному храмі та у Золотоверхому Іоано-Богослоловському Трапезному храмі даних монастирів. Тому виправдовувати ці телешоу тим, що це ж Трапезний храм - це лукавити і говорити напівправду з доважкою брехні. Ви ж прекрасно знаєте, що сучасні трапези в Лаврі, у інших монастирях не відбуваються зараз в наявних трапезних храмах київських давніх монастирів. Для того щоб хоча б якось виправдати цю ситуацію з пампухами та кутею, треба хоча б розуміти, що таке монаша братська трапеза, на якій під час їжі читається житія святих, або ін. духоносні тексти. Що ми бачимо тут на фоні ікони Розпʼяття Христа Спаса? Ми бачимо кулінарне, хай різдвяне, але шоу. У той час, коли в минулому цей Трапезний зал використовувався під богослужіння. І правильно говорять ті, хто говорить, що ми даємо привід для різноманітних спекуляцій. Ми своїми недомовками руйнуємо сакральний, духовний простір Лаври. І тому така реакція - це заслужена реакція. Не в трапезному залі навіть монахи колись готовили такі страви, як кутя, а на кухні, там де плита, та ін. кухонні приладдя, тому не треба на фоні ікон з виразним духовним простором робити те чого не треба робити. Тому правда, вона в деталях. Ми порушуємо духовні, сакральні кордони храму і в цілому Церкви, і в цьому наша біда, секуляризація, лібералізація й апостасія!