Харківський Барига 🇺🇦

Минулої осені ходила до мене жіночка. Видно, шо доля відгамзелила її як треба. Знаєте, бувають такі персонажі, коли хезе скільки їй років. Чи 30, чи 60.

Як завжди, хороше вона за копійки продала десь місцевим шахраям, а коли залишився лише нікому непотрібний мотлох — вирішила поїхати до центрових шахраїв). Стало мені її шкода і я брав у неї усіляке лайно, типу нахуй нікому не всравшийся кришталь, або чмошні совкові чєканки. По грошам не ображав і було видно, що навіть ті декілька сотень їй конче потрібні.

Потім якось розбалакалися. Вона розказала, що від батька в неї 3-х кімнатна квартира, але вона не тягне комуналку, через що сусіди(!) відключили їй світло. Також вони знюхалися з місцевим нотаріусом і щось там гуртом мутять, шоб віджати її хату. Ця дурепа там шось десь підписала і тепер не певна, шо хата взагалі їй належить.

Памагіті, спасіті!!!!

Півтора року без світла, ні роботи, ніхуя. Допоможіть розібратися і продати хату, шоб хоч шось отримати, поки її взагалі не відібрали за борги!!!

Саме тоді в мене зʼявився знайомий волонтер. Назвемо його Ден. Він як раз займався тим, що з початку повномасштабного вивозив з Харкова в Європу усіляких бідолаг: самотніх літніх людей, або людей з інвалідністю. Також його контора допомагала їм з продажем квартир, якщо люди не планували повертатися. Думаю, якщо розклад так путяще складається, чого б не допомогти людині? Хай хоч документи перевірять.

Я до Дена. Мовляв, треба перевірити документи на квартиру, якщо все ок, то її треба продати. Ден сказав, шо з квартирою скоріш за все ок, ніхто її просто так не забере і шо часи чорних нотаріусів закінчилися ще у 90-ті. Скоріш за все це сусіди хочуть її довести до ручки і купити її квартиру за оберемок сухарів. Або вона сама себе накручує, бо зара в ХХ пустих хат хоч сракою їж…

Домовилися, шо коли та тьотя буде в мене, шоб я йому зателефонував.

І от приходить до мене вона знову. Я набрав Дена, той її півгодини заспокоював, що скоріш за все з хатою порядок. Шо якщо вона хоче, то може підʼїхати до мене в магазин завтра з документами. Він теж приїде, пофоткає документи та відправить своєму нотаріусу. І якщо все ок, то після продажу квартири (а там теж ніхуя не просто, бо потрібно погасити усі борги, а грошей — хуйма) їй навіть допоможуть виїхати і влаштуватися, як біженка у Німеччині.

Домовилися на слідуючий день зустрітися у мене в магазині о 10 ранку.

І прийшла вона лише сьогодні, тобто через півроку:

ПАМАГІТЄ ПРАДАТЬ КВАРТІРУ 🙏🙏🙏


Особливо голосно ржав Ден. З Канади))

В школі у нас був один привілейований клас, на який директриса покладала дуже великі надії. Діти там вчилися здебільшого з заможних сімей, навчання було по спецпрограмі з ухилом на математику та англійську.

На випускному той клас очікувано зібрав цілу жменю золотих медалей і пів відра срібних. А з неочікуваного було те, шо ті чуваки майже всім класом нахуячилися пальоної водяри (тоді була акція від Люботинського спиртзаводу, коли купуєш 0,5 л. і отримуєш 0,5 л. у подарунок) і почали творити люту дічЬ, апогеєм якої стало викрадення портрету директриси зі шкільної кімнати. Після цього за допомогою спизженної з кабінету праці механічної дрелі та звичайного молотка у портреті зʼявився отвір у який той портрет і сношали усі бажаючі…

— Якого хуя так вийшло?!?? - зранку репетувала директриса. — Як освічені та виховані діти перетворилися на чворохнутих вандалів?!?!

Подібними питаннями переймалося людство після двох світових війн. Невже Модерн на словах Лєф Товстий, а насправді — хуй простий? Тоді виходить, шо і всі модернові «вічні цінності», такі як добро та зло, родина та релігія, культура та мистецтво, патріотизм та відданість — це все смердючий пшик? Відтепер немає однієї єдиної істини. Виявилося, що модернові ідеї безпорадні проти постмодернових тез:

Всєй правдьі мьі точьно нє узнаєм

Нє всьо так однозначЬно

Нада дать вазможнасть всєх усльішать

Навіть модернова ньютонова механіка змінилася теорією відносності. Ну а якщо модернові цінності більше не цінності, то чому б не розʼєбати це все застаріле лайно з особливим цинізмом?

В літературі та кіно поступово зʼявляються цинічні та саркастичні герої, які не керуються застарілими парадигмами, а навпаки — глузують з наївних бовдурів, що живуть за ними.

На ТВ виходять розпустні шоу та кумедії де розйобувався інститут сімʼї (Шоу Бенні Хілла), а згодом і пародії, де глузують практично зі всього (Аероплан). Сарказм, цинізм та стьоб надовго стали мейнстрімом. Розпуста стала чеснотою, елітарність — масовістю, а ідеалісти стали вважатися ідіотами.

Віднині голова сімейства не модерновий дядько в діловому костюмі, який багато єбошить заради величі компанії де він працює і добробуту власної родини, і який являє собою моральний орієнтир для усіх навколо. На його місце прийшов Гомер Сімпсон, який і працювати не любить і взагалі рідко відстрілює, шо навколо відбувається.

І наче все було добре і весело. Всі іронізують, єбуть гусей та можуть розрізнити пʼятдесят відтінків істини...

Але в кінці кінців Постмодерн повністю виєбав і висушив деконструював Модерн, а шкіряні мішкі засумували за щирістю…

Що прийшло за Постмодерном — розкажу наступного разу.

— У вас непоганий модерновий портсигар…
— Маладой чілавєєк!!! Какой модерновьій? Портсігару больше ста лєт! Сразу відно, какой вьі спеціаліст! Дасвіданія!!!

А ви шарите за модерн, постмодерн та метамодерн?

Такі часи настали, що було над чим подумати…

Давно макітра міркує, але усі пазли склалися лише сьогодні, отже, тримайте камінаут від бариги:

Шо ми за люди, якщо ми проміняли на клоуна людину, шо ніколи нічого не крала;
завжди відповідала за свої слова;
для якої понад усе держава, а не президентське крісло;
яка слідкує за базаром, як за власною вагою;
хто завжди мав принципову позицію щодо перемовин з ворогом;
хто ніколи не буде підтримувати русняве ІПСО, що розділяє нашу країну;

Вірю, що настане час, коли один крикне:
— Порошенко!!!
а всі інші крикнуть:
— ІДИ НАХУЙ — ЙОБАНА ТВАРЮКА

З першим квітня 😜😜😜😜😜😜😜