Сьогодні по дорозі додому я звернула увагу, що поля вже частково вкриті зеленню, а промені сонця так гарно падають на дерева що попереду. Весна. Здається до цього моменту я не помічала, що вже весна, в хоча завжди їх чекала раніше.
Як же минулого року в лютому я чекала, що скоро буде перше березня. Я виходила на вулицю гуляли з дітьми і дивилась на наш парк і уявляла що скоро розтане сніг і буде тепло. І правда була в тому що весна і настала, за нею прийшло літо але мої діти не бігали по ньому тому, що ми поїхали раніше ніж наступила весна і приїхали і в кінці літа. Майже перед вереснем.
Не лише я, більшість людей нашої країни не вірили, що таке могло статися з нами. Але здається, що все таки інтуїція існує, тому що я проснулась в шість годин і не змогла заснути, а через хвилину позвонив чоловік і сказав, щоб я забрала речі і була готовою. Сказав, що над нашим обласним центром літають беспілотники. Я більше не спала. А в 7 годин я вже звонила до тата, щоб він мене забрав. Чоловіка не відпускали. Всі військові залишались на своїх місцях. Тому ми чекали дідуся. В 8:30 ми виїхали. Заторів не було. Наша трасса була вільна. Біля заправки стояла черга з 20 автомобілів. Я відкрила телеграм і відчувала себе немов в кіні. Я дивилась як горять вч нашої країни, аеродроми. Це було ... Дивно.... Ти вроді розумієш, що це відбудеться але твій мозок не сприймає. А потом в нас закінчився бензин добре, що були поруч з домом. Скільки людям в той день могло не хватити бензину. А скільки людей простояли в заторах до великих міст... Там була паніка. А в мене був шок. Я не відчувала початку весни і можна сказати, що відійшла від нього в кінці березня.
І ось лише зараз я реально любуюсь тим, що бачу. Я плачу, хоча раніше в мене не було сліз. Я дуже хочу, щоб вся моя країна розквітла і кожен українець міг любуватися цією красою. Хочу, щоб більше не було сирен, ракет. Я тиші і миру. Я хочу щоб не горіли будинки, а будувалися. Я хочу щоб люди більше не жили в підвалах. Я хочу щоб будинки будувались, а українці повертались додому і щоб кожен з них знайшов своїх рідних. Я хочу цього більше ніж весни і літа. Не важливо яка пора року на дворі. Головне, щоб був мир. Буде мир буде все. Правда. Нехай вже в цьому році буде перемога. І тишина від якої ми оглухнемо.