Якось діти грали у дворі багатоповерхівки та знайшли кошеня. Мами кішки ніде не було. Пошкодували малюка та вирішили знайти йому господаря. Ходили квартирами, але ніхто не взяв. Всі засмутилися і поступово розійшлися по домах, залишилася лише дівчинка та кошеня.

- Давай я тебе до мами віднесу, вона щось вигадає, - вирішила дівчинка.
- Де ж ти його взяла? - мама погладила кошеня.
- В дворі, його викинули. Ми ходили, ходили – ніхто не взяв. Давайте ми візьмемо.
- У нас уже три кішки!
- Ну матусю, будь ласка, - дівчинка заплакала.
- Давай з початку його нагодуємо. А потім дочекаємось тата. Порадимося та разом вирішимо, що робити.

Ближче до вечора дівчинка сіла біля вікна, чекати тата. Коли побачила його у вікні, вискочила з кошеням у двір.
За кілька хвилин прийшли тато та задоволена дівчинка.
- Залишається?
- Залишається!
Увечері, коли дівчинка та кошеня заснули, мама запитала:
- Що вона тобі сказала?
- Вона тримала кота над головою і прокричала: "Тато! Це Шпунтик! Я його люблю! І він у нас житиме!"
😊