За час війни згадується багато історій та людей з ними пов'язаними. Моменти ейфорії, скорботи, страху… Чого ніколи не було - це жалю до ворога та вагань чи вірно я обрав свій шлях - шлях поту крові та боротьби за життя нації.
Найбільше врізалися в пам'ять дні, коли все тільки починалось. На момент повномасштабного вторгнення я перебував в Одесі. Мене розбули друзі і сказали: «Почалося!». У мене це не викликало якогось великого здивування. І в принципі я розумів, що маю робити і куди йти.
Я відразу відправився на вокзал. У місті відбувалася вакханалія. В очах людей було тотальне нерозуміння що відбувається. По прибуттю до Києва вже велися бої за Ірпінь і бачучи обстановку я розумів - ми наступні. Жив я в невеликому селищі в бучанському районі - Коцюбинське.
Наступного дня я почав шукати шляхи як доєднатися до якогось з підрозділів, отримати зброю та взяти участь в бойових діях. Так як я не мав жодного відношення до війська та досвіду поводження зі зброєю, моє клопотання про доєднання до ТрО відхилили, але тим не менш я обманом доєднався до колони, котра рухалась до військової частини. На питання про військове звання та посаду, котру займав, я відповів так як відповідали люди в черзі переді мною - «солдат» або «стрілець». І от отримавши зброю довелось вчитись всьому на ходу, починаючи з того як його взагалі почистити.
І таким чином зібравши цю всю двіжуху ентузіастів, мисливців, колишніх АТОвців ми вирушили на перше чергування в лісі на підступах в Ірпінь.
Там я зустрів старих друзів, з котрими мій бойовий шлях продовжився згодом вже в 3 ОШБр і триває досі. І там же я потрапив під перший обстріл градами та мінометів без жодних засобів особистого захисту та з аптечкою першої допомоги з авто.
Згодом вигнавши Підорів з-під Києва ми з моїм побратимом вирішили рухатись далі.
З тих пір прошли не одну кампанію: Бахмут, Андріївка, Авдіївський коксохім, Орлівка, Семенівка і на данний момент Харківський напрямок. Пройшло багато часу з тих пір і подій. Але одне залишається незмінним - жага побачити вільну й процвітаючу Україну. Як сказав мій ротний: «Навіщо потрібний цей світ якщо в ньому не буде України?».
📍Інстаграм РОНа
📍Інстаграм Hydra
ЕПІЗОДИ ВІЙНИ
Найбільше врізалися в пам'ять дні, коли все тільки починалось. На момент повномасштабного вторгнення я перебував в Одесі. Мене розбули друзі і сказали: «Почалося!». У мене це не викликало якогось великого здивування. І в принципі я розумів, що маю робити і куди йти.
Я відразу відправився на вокзал. У місті відбувалася вакханалія. В очах людей було тотальне нерозуміння що відбувається. По прибуттю до Києва вже велися бої за Ірпінь і бачучи обстановку я розумів - ми наступні. Жив я в невеликому селищі в бучанському районі - Коцюбинське.
Наступного дня я почав шукати шляхи як доєднатися до якогось з підрозділів, отримати зброю та взяти участь в бойових діях. Так як я не мав жодного відношення до війська та досвіду поводження зі зброєю, моє клопотання про доєднання до ТрО відхилили, але тим не менш я обманом доєднався до колони, котра рухалась до військової частини. На питання про військове звання та посаду, котру займав, я відповів так як відповідали люди в черзі переді мною - «солдат» або «стрілець». І от отримавши зброю довелось вчитись всьому на ходу, починаючи з того як його взагалі почистити.
І таким чином зібравши цю всю двіжуху ентузіастів, мисливців, колишніх АТОвців ми вирушили на перше чергування в лісі на підступах в Ірпінь.
Там я зустрів старих друзів, з котрими мій бойовий шлях продовжився згодом вже в 3 ОШБр і триває досі. І там же я потрапив під перший обстріл градами та мінометів без жодних засобів особистого захисту та з аптечкою першої допомоги з авто.
Згодом вигнавши Підорів з-під Києва ми з моїм побратимом вирішили рухатись далі.
З тих пір прошли не одну кампанію: Бахмут, Андріївка, Авдіївський коксохім, Орлівка, Семенівка і на данний момент Харківський напрямок. Пройшло багато часу з тих пір і подій. Але одне залишається незмінним - жага побачити вільну й процвітаючу Україну. Як сказав мій ротний: «Навіщо потрібний цей світ якщо в ньому не буде України?».
📍Інстаграм РОНа
📍Інстаграм Hydra
ЕПІЗОДИ ВІЙНИ