Країна боляче сприйняла удар по Охматдиту. І це зрозуміло. Діти.

Лунають звинувачення в наш бік, що це наша ракета ППО поцілила не туди. Звичайно росіяни не визнають своєї вини в цьому.

Але значення має причинно - наслідковий звʼязок. Якби росія не нанесла цю ракетну атаку, нічого б не було.

І це абсолютно логічно.

Але, якщо притримуватись цієї логіки, причинно - наслідковий звʼязок між виходом з перемовин навесні 2022 року, та продовження війни, є наслідками не тільки вчорашньої атаки, а й невідворотністю наступних подібних атак та жертв.

Тоді причиною виходу з перемовин були події в Бучі. Теж були болісні емоції. І суспільна думка була одностайною. Не простимо і не яких переговорів з вбивцями.

А потім загинули ще десятки тисяч наших співвітчизників.

Зараз я бачу повторення ситуації.
Але політик не повинен рефлексувати як прості люди.

Політик як хірург, який не повинен проявляти ні яких емоцій, коли робить складну операцію хворому. Бо емоції заважають його розуму спасати життя свому пацієнту.

Так і тут. Не зважаючи на суспільні емоції, політик зобовʼязаний діяти холоднокровно та розумно. І діяти вже потрібно так, щоб зберегти життя тим, хто зараз читає ці стрічки, та навіть життя тих, хто не згоден з тим, що я написав, та засуджує мене.

Але хворий, під скальпелем хірурга, теж його лає. І що з цього, хірург повинен зупинитись спасати його життя?

Все це потрібно закінчувати заради збереження життя інших наших громадян, на яких потенційно вже наведені чергові російські ракети, чи їх обломки від ударів ППО, в майбутньому.

Бо по іншому, це ніколи не закінчиться.