Репост из: ✙rozho)))k✙🇺🇦
Local-first dev environments
Найбільше мене харить коли код проєкту неможливо запустити локально.
Коли є мільйон залежностей, кафки-хуяфки, редіси-хуєдіси, бридка трійця S3/SQS/SNS, мерзенний OAuth 2.0 та інша шляпа яка не запускається або складно запускається на вашому комп'ютері.
Коли для підйому адмінки проєкту над яким ти працюєщ тобі пропонують докер композ на більше рядків ніж сорци кожного мікросервісу, з яких він складається.
Коли їхав мікросервіс через стаб і моком поганяв, а половина тестових даних складені в YAML файли які останній раз оновлювалися за першого коміта у той мікросервіс.
Коли на старті проєкту лід видає тобі вагон кредів та інструкцій де отримати ще вагон кредів щоб потім захардкодити їх в дотенв-файлі.
Коли тобі пропонується піднімати на ноуті, прости Г-ди, кубернетіс🤮
∈)☼(∋. Очко.
Найцікавіше, що для спрощення розробки міленіали придумали мейнфрейми з тонкими клієнтами — ваш код запуститься на потужному кластері десь в клауді, а ви зі свого IDE будете давати команди. Дуже круто, дякую. Один з найабсурдніших стартапів минулих років це Mightyapp — «Mighty makes Google Chrome faster & use 10x less memory. Mighty speeds up Chrome on your laptop by streaming it from a more powerful computer in the cloud—that makes your browser & other apps run significantly faster.» Просто вдумайтесь, браузер(!) в клауді(!!!)! Ідея звісно не полетіла і фаундер запівотився (хоча це не назвеш півотом) в AI-генерацію логотипів та дизайнів.
Зважаючи на те, що лептопи та десктопи розробників зараз набагато потужніші ніж ті крихти vCPU які нам відсипає гіпервізор за вказівкою Безоса, склалась просто ганебна ситуація. І ми самі себе в неї загнали.
E2E тести які проганяються по ночам тому що «тест suite займає 2 години» забивають ще один цвях у труну продуктивності. Як щодо того, що запустити їх локально? Ой, не можна? А як мені тоді продебажити тест що падає?
Проєкт має збиратися та запускатися локально без усіх цих хоботів. Цикл read-evaluate-print має бути настільки коротким, наскільки це можливо.
Зовнішні залежності мають бути мінімізовані. Звісно за роки роботи працьовиті міленіали навигадували різних стабів для хмарних сервісів типу DynamoDB Local. Але менше ж з ним — відсутня залежність ліпша за стаб.
Хотів би вам дати пораду сьогодні подивитися на свій стек та викинути щось, але я знаю що ви з більшим задоволенням додасте ще один мікросервіс та ще одну клаудну шляпу від амазону. Тому насолоджуйтесь роздуванням complexity. Ми, інженери кодери, це любимо.
Без порад.
#робота
permalink | @full_of_hatred
👇Щоденні донати💰на ЗСУ🪖
🫡@Donate1024Bot
Найбільше мене харить коли код проєкту неможливо запустити локально.
Коли є мільйон залежностей, кафки-хуяфки, редіси-хуєдіси, бридка трійця S3/SQS/SNS, мерзенний OAuth 2.0 та інша шляпа яка не запускається або складно запускається на вашому комп'ютері.
Коли для підйому адмінки проєкту над яким ти працюєщ тобі пропонують докер композ на більше рядків ніж сорци кожного мікросервісу, з яких він складається.
Коли їхав мікросервіс через стаб і моком поганяв, а половина тестових даних складені в YAML файли які останній раз оновлювалися за першого коміта у той мікросервіс.
Коли на старті проєкту лід видає тобі вагон кредів та інструкцій де отримати ще вагон кредів щоб потім захардкодити їх в дотенв-файлі.
Коли тобі пропонується піднімати на ноуті, прости Г-ди, кубернетіс🤮
∈)☼(∋. Очко.
Найцікавіше, що для спрощення розробки міленіали придумали мейнфрейми з тонкими клієнтами — ваш код запуститься на потужному кластері десь в клауді, а ви зі свого IDE будете давати команди. Дуже круто, дякую. Один з найабсурдніших стартапів минулих років це Mightyapp — «Mighty makes Google Chrome faster & use 10x less memory. Mighty speeds up Chrome on your laptop by streaming it from a more powerful computer in the cloud—that makes your browser & other apps run significantly faster.» Просто вдумайтесь, браузер(!) в клауді(!!!)! Ідея звісно не полетіла і фаундер запівотився (хоча це не назвеш півотом) в AI-генерацію логотипів та дизайнів.
Зважаючи на те, що лептопи та десктопи розробників зараз набагато потужніші ніж ті крихти vCPU які нам відсипає гіпервізор за вказівкою Безоса, склалась просто ганебна ситуація. І ми самі себе в неї загнали.
E2E тести які проганяються по ночам тому що «тест suite займає 2 години» забивають ще один цвях у труну продуктивності. Як щодо того, що запустити їх локально? Ой, не можна? А як мені тоді продебажити тест що падає?
Проєкт має збиратися та запускатися локально без усіх цих хоботів. Цикл read-evaluate-print має бути настільки коротким, наскільки це можливо.
Зовнішні залежності мають бути мінімізовані. Звісно за роки роботи працьовиті міленіали навигадували різних стабів для хмарних сервісів типу DynamoDB Local. Але менше ж з ним — відсутня залежність ліпша за стаб.
Хотів би вам дати пораду сьогодні подивитися на свій стек та викинути щось, але я знаю що ви з більшим задоволенням додасте ще один мікросервіс та ще одну клаудну шляпу від амазону. Тому насолоджуйтесь роздуванням complexity. Ми, інженери кодери, це любимо.
Без порад.
#робота
permalink | @full_of_hatred
👇Щоденні донати💰на ЗСУ🪖
🫡@Donate1024Bot