Буття 14 (CUV’23): Аврам визволяє Лота та зустрічає Мелхиседека.
Аврам рятує племінника, але шукає не багатства, а Божої правди.
Розділ 14 Книги Буття розповідає про військовий конфлікт між кількома царями, викрадення Лота і втручання Аврама для його визволення. У цій історії особливу увагу привертає зустріч Аврама з Мелхиседеком, царем Салима і священиком Всевишнього Бога, а також відмова Аврама від багатства царя Содома. Ця подія глибоко символічна і має христоцентричне значення, яке вказує на характер спасіння в Христі та на відносини між Божою благодаттю та людською відповідальністю.
У цьому розділі описується історія військових конфліктів: царі Амрафел, Аріох, Кедорлаомер і Тидал борються проти царів Содома, Гоморри та інших. Спочатку царі Содома і Гоморри були під владою Кедорлаомера і служили йому дванадцять років, але на тринадцятий рік повстали проти нього. У відповідь Кедорлаомер та його союзники напали на їхні міста, розгромили війська та захопили полонених, зокрема Лота, племінника Аврама.
Коли Аврам дізнається, що Лота взято в полон, він збирає своїх людей (318 вишколених слуг) й вирушає на порятунок. Він успішно переслідує ворогів та звільняє Лота, повертаючи також награбоване майно та людей.
Після цього Аврам зустрічається з двома царями: царем Содома і Мелхиседеком, царем Салима. Мелхиседек приносить хліб і вино та благословляє Аврама, проголошуючи його благословення від Всевишнього Бога. У відповідь Аврам дає йому десятину з усього здобутого. Цар Содома пропонує Аврамові взяти собі майно, залишивши йому людей, але Аврам відмовляється від цієї пропозиції, пояснюючи це тим, що він не хоче, щоб хтось міг сказати, що збагатив його, окрім самого Бога.
Ця історія виявляє декілька важливих аспектів нашого духовного життя та випробовує наші серця:
⊛ Війна за власні інтереси. Як і царі, які боролися за владу і території, ми можемо часто потрапляти в пастку прагнення матеріального добробуту та влади, забуваючи про вічні цінності. У гонитві за своїми бажаннями ми забуваємо про духовні потреби та про покликання, яке Бог має для нас.
⊛ Схильність до самовпевненості та надії на власні сили. Як царі Содома і Гоморри повстали проти Кедорлаомера, сподіваючись на свою силу, ми теж часто покладаємося на власні здібності, замість того щоб покладатися на Божу силу. Аврам же в цьому тексті демонструє протилежне: він довіряє Богові та йде в бій не заради своєї слави, а заради визволення Лота.
⊛ Незалежність від людських багатств та винагород. У зустрічі з царем Содома ми бачимо Аврама, який відмовляється від багатств, щоб уникнути залежності від людських благ. Ми часто бажаємо прийняти те, що світ може нам запропонувати, навіть якщо це суперечить Божим цінностям. Це свідчить про нашу схильність до компромісу з гріховним світом та прагнення матеріальних благ, що може привести до втрати духовної свободи.
Як ми бачимо Ісуса в цій історії?
✔ Ісус – істинний визволитель. Аврам рятує Лота, кидаючи виклик могутнім царям, що символізує вічне визволення, яке Ісус Христос дарує усім, хто перебуває в полоні гріха. Як Аврам вирушив рятувати свого родича, так і Христос прийшов у цей світ, щоб врятувати нас від рабства гріха і смерті. В Євангелії від Луки 4:18 Христос говорить: "Дух Господній на Мені, бо Він помазав Мене благовістити убогим, послав Мене зціляти розбитих серцем, проповідувати полоненим визволення, сліпим — прозріння, і пригноблених відпустити на волю;". Його жертва на хресті є найвеличнішим актом спасіння, який перевершує будь-який людський подвиг.
✔ Ісус – Великий Первосвященик на зразок Мелхиседека. Зустріч Аврама з Мелхиседеком вказує на Христа як на Первосвященика за чином Мелхиседека. У Посланні до Євреїв 7 розглядається зв’язок між Мелхиседеком і Христом. Як Мелхиседек приніс хліб і вино, благословляючи Аврама, так і Христос приніс Себе у жертву, встановлюючи новий Завіт через хліб і вино на Таємній Вечері. Він – наш Священик, який бездоганно приносить жертву і заступається за нас перед Отцем.
Аврам рятує племінника, але шукає не багатства, а Божої правди.
Розділ 14 Книги Буття розповідає про військовий конфлікт між кількома царями, викрадення Лота і втручання Аврама для його визволення. У цій історії особливу увагу привертає зустріч Аврама з Мелхиседеком, царем Салима і священиком Всевишнього Бога, а також відмова Аврама від багатства царя Содома. Ця подія глибоко символічна і має христоцентричне значення, яке вказує на характер спасіння в Христі та на відносини між Божою благодаттю та людською відповідальністю.
У цьому розділі описується історія військових конфліктів: царі Амрафел, Аріох, Кедорлаомер і Тидал борються проти царів Содома, Гоморри та інших. Спочатку царі Содома і Гоморри були під владою Кедорлаомера і служили йому дванадцять років, але на тринадцятий рік повстали проти нього. У відповідь Кедорлаомер та його союзники напали на їхні міста, розгромили війська та захопили полонених, зокрема Лота, племінника Аврама.
Коли Аврам дізнається, що Лота взято в полон, він збирає своїх людей (318 вишколених слуг) й вирушає на порятунок. Він успішно переслідує ворогів та звільняє Лота, повертаючи також награбоване майно та людей.
Після цього Аврам зустрічається з двома царями: царем Содома і Мелхиседеком, царем Салима. Мелхиседек приносить хліб і вино та благословляє Аврама, проголошуючи його благословення від Всевишнього Бога. У відповідь Аврам дає йому десятину з усього здобутого. Цар Содома пропонує Аврамові взяти собі майно, залишивши йому людей, але Аврам відмовляється від цієї пропозиції, пояснюючи це тим, що він не хоче, щоб хтось міг сказати, що збагатив його, окрім самого Бога.
Ця історія виявляє декілька важливих аспектів нашого духовного життя та випробовує наші серця:
⊛ Війна за власні інтереси. Як і царі, які боролися за владу і території, ми можемо часто потрапляти в пастку прагнення матеріального добробуту та влади, забуваючи про вічні цінності. У гонитві за своїми бажаннями ми забуваємо про духовні потреби та про покликання, яке Бог має для нас.
⊛ Схильність до самовпевненості та надії на власні сили. Як царі Содома і Гоморри повстали проти Кедорлаомера, сподіваючись на свою силу, ми теж часто покладаємося на власні здібності, замість того щоб покладатися на Божу силу. Аврам же в цьому тексті демонструє протилежне: він довіряє Богові та йде в бій не заради своєї слави, а заради визволення Лота.
⊛ Незалежність від людських багатств та винагород. У зустрічі з царем Содома ми бачимо Аврама, який відмовляється від багатств, щоб уникнути залежності від людських благ. Ми часто бажаємо прийняти те, що світ може нам запропонувати, навіть якщо це суперечить Божим цінностям. Це свідчить про нашу схильність до компромісу з гріховним світом та прагнення матеріальних благ, що може привести до втрати духовної свободи.
Як ми бачимо Ісуса в цій історії?
✔ Ісус – істинний визволитель. Аврам рятує Лота, кидаючи виклик могутнім царям, що символізує вічне визволення, яке Ісус Христос дарує усім, хто перебуває в полоні гріха. Як Аврам вирушив рятувати свого родича, так і Христос прийшов у цей світ, щоб врятувати нас від рабства гріха і смерті. В Євангелії від Луки 4:18 Христос говорить: "Дух Господній на Мені, бо Він помазав Мене благовістити убогим, послав Мене зціляти розбитих серцем, проповідувати полоненим визволення, сліпим — прозріння, і пригноблених відпустити на волю;". Його жертва на хресті є найвеличнішим актом спасіння, який перевершує будь-який людський подвиг.
✔ Ісус – Великий Первосвященик на зразок Мелхиседека. Зустріч Аврама з Мелхиседеком вказує на Христа як на Первосвященика за чином Мелхиседека. У Посланні до Євреїв 7 розглядається зв’язок між Мелхиседеком і Христом. Як Мелхиседек приніс хліб і вино, благословляючи Аврама, так і Христос приніс Себе у жертву, встановлюючи новий Завіт через хліб і вино на Таємній Вечері. Він – наш Священик, який бездоганно приносить жертву і заступається за нас перед Отцем.