Вітаю всіх
Хочу поділитись постом з фейсбуку, він не мій, але саме про те, що болить
"Яка страшна нестерпна симетрія. Спершу у Львові від ракети загинула ціла родина - мама й троє дівчат, і лишився один батько. Потім у Сумах так само загинула ціла родина - жінка, її сестра, 14-річна донька, а батько вижив. Тепер у Кривому Розі: спершу знайшли тіло мами, потім - трьох дітей. Кирилові було 10 років, Демиду - 2.8, Уляні - 2 місяці. А потім я побачила на котромусь із фото обличчя їхнього тата, який чекав надворі, поки тривали розбори...
Мені важко собі уявити, що може бути страшнішим за це. Думаю про цих чоловіків. Про всі інші родини. Чи не щодня думаю про ту сім'ю з Києва, де нещодавно загинула 15-річна дівчинка: уламки від дрона влетіли саме в її кімнату, а батьки у своїй кімнаті з іншого боку будинку лишилися живі. Довкола нас стільки невимовно страшних трагедій. Як підтримувати цих людей і себе самих, особливо тоді, коли всі зависли у тривожному очікуванні того, що нашу країну змусять розтягнутися в черговому незручному шпагаті над прірвою?
У такому коловороті болю майже неможливо мислити об’єктивно чи бути над ситуацією. Мій горизонт планування, як і бачення світу, доволі короткозорі. Але я продовжую хоч якось вірити в силу маленьких впертих кроків. "Лиш тримайся за ниточку. І тримай інших. Ми колись таки вийдемо, вийдемо. А Мінотавр здохне"."
Лікарю, чи є ліки від цього болю?
Також хочу дуже подякувати всім, хто накидав донатів за останні три дні. Багато прийшло на PayPal, і завдяки вам закрито питання з ремонтом машини навара, на нього вистачило, а збір на іншу автівку значно просунувся. Вона вже придбана у борг і передана, а треба той борг закрити і купувати нову.
Основна причина, чому машин треба багато - протипіхотні міни. Ними все усіяне ближче до лінії зіткнення. І їх не видно. І якщо машина наїде, це погано, ремонт, але люди лишаються живі.
Волонтер, що робить ці збори (нагадую, працює вчителем фізичного виховання) жартує, що продасть нирку, щоб придбати те авто. Хоча це не до кінця жарт. Я кажу у відповідь, що візьму кредит замість цього (і це не до кінця жарт), за що він обіцяє відлупцювати мене. А діватись нікуди - крім нас хлопцям ніхто не допоможе.
Дякую вам за вашу постійну небайдужість.
Банка на машину
https://send.monobank.ua/jar/A8yb2SBsRH
Моя волонтерська картка
5457082517551227
PayPal
vikabarsuk87@gmail.com
Тримаймося
Вікторія, Сумська область
(На фото машина, яку в борг придбали хлопцям, а на другому - обличчя батька з Кривого Рогу, у якого в одну мить було вбито росією всю сім'ю)
Хочу поділитись постом з фейсбуку, він не мій, але саме про те, що болить
"Яка страшна нестерпна симетрія. Спершу у Львові від ракети загинула ціла родина - мама й троє дівчат, і лишився один батько. Потім у Сумах так само загинула ціла родина - жінка, її сестра, 14-річна донька, а батько вижив. Тепер у Кривому Розі: спершу знайшли тіло мами, потім - трьох дітей. Кирилові було 10 років, Демиду - 2.8, Уляні - 2 місяці. А потім я побачила на котромусь із фото обличчя їхнього тата, який чекав надворі, поки тривали розбори...
Мені важко собі уявити, що може бути страшнішим за це. Думаю про цих чоловіків. Про всі інші родини. Чи не щодня думаю про ту сім'ю з Києва, де нещодавно загинула 15-річна дівчинка: уламки від дрона влетіли саме в її кімнату, а батьки у своїй кімнаті з іншого боку будинку лишилися живі. Довкола нас стільки невимовно страшних трагедій. Як підтримувати цих людей і себе самих, особливо тоді, коли всі зависли у тривожному очікуванні того, що нашу країну змусять розтягнутися в черговому незручному шпагаті над прірвою?
У такому коловороті болю майже неможливо мислити об’єктивно чи бути над ситуацією. Мій горизонт планування, як і бачення світу, доволі короткозорі. Але я продовжую хоч якось вірити в силу маленьких впертих кроків. "Лиш тримайся за ниточку. І тримай інших. Ми колись таки вийдемо, вийдемо. А Мінотавр здохне"."
Лікарю, чи є ліки від цього болю?
Також хочу дуже подякувати всім, хто накидав донатів за останні три дні. Багато прийшло на PayPal, і завдяки вам закрито питання з ремонтом машини навара, на нього вистачило, а збір на іншу автівку значно просунувся. Вона вже придбана у борг і передана, а треба той борг закрити і купувати нову.
Основна причина, чому машин треба багато - протипіхотні міни. Ними все усіяне ближче до лінії зіткнення. І їх не видно. І якщо машина наїде, це погано, ремонт, але люди лишаються живі.
Волонтер, що робить ці збори (нагадую, працює вчителем фізичного виховання) жартує, що продасть нирку, щоб придбати те авто. Хоча це не до кінця жарт. Я кажу у відповідь, що візьму кредит замість цього (і це не до кінця жарт), за що він обіцяє відлупцювати мене. А діватись нікуди - крім нас хлопцям ніхто не допоможе.
Дякую вам за вашу постійну небайдужість.
Банка на машину
https://send.monobank.ua/jar/A8yb2SBsRH
Моя волонтерська картка
5457082517551227
PayPal
vikabarsuk87@gmail.com
Тримаймося
Вікторія, Сумська область
(На фото машина, яку в борг придбали хлопцям, а на другому - обличчя батька з Кривого Рогу, у якого в одну мить було вбито росією всю сім'ю)