«На лівій нозі переніс 21 операцію, але ногу не вдалося врятувати, довелося провести ампутацію. Але є й ті, хто більше витримує», – каже Павло. Йому 50 років, він – пацієнт «Лікарів без кордонів» у Черкасах.
Павло отримав поранення на Донеччині. Після цього мав нав’язливі депресивні думки та ознаки посттравматичного стресового розладу, які супроводжувалися розладами сну. Разом з цим чоловік переживав сильний больовий синдром. Команда «Лікарів без кордонів» працювала над стабілізацією стану Павла, знеболенням, нормалізацією сну, флешбеками – згадками про травматичну подію.
«Я проходив індивідуальні психологічні сесії з психологом «Лікарів без кордонів». Не можу назвати його лікарем: він став мені, як друг. Ми просто розмовляли, я розповідав про те, через що мені довелося пройти, і за цим спілкуванням ми обережно, ненав’язливо доходили до моїх проблем, – розповідає Павло. – В мене були проблеми зі сном. Зараз мені легше. Зараз я у Дніпрі, займаюся встановленням протеза».
📸© Дора Налісна/MSF