Під час інтерв’ю з Вадимом Карп’яком на «Суспільному» вперше випала нагода прокоментувати мої слова, які, схоже, декого зачепили за живе. Говорячи, що на початку повномасштабного вторгнення влада здриснула з Києва, я говорив не про Зеленського, а про 75% депутатів та міністрів, які теж є владою.
Ми не могли дозволити, щоб Київ залишився без керівництва, бо так він значно слабший, і ніхто не повірив би, що держава налаштована на оборону столиці.
Тому я виступив із заявою проти проведення засідання парламенту за межами будинку Верховної Ради на Грушевського. Зараз ви можете дізнатися в «Укрзалізниці», подивитися оформлені урядом відрядження. 75% депутатів приїжджали з заходу України або з-за кордону лише на сесію. І були спеціальні депутатські потяги, які привозили їх на засідання і одразу відвозили. І от саме ця влада здриснула, що було злочинно.
Керівництво Генеральної прокуратури на чолі з генеральним прокурором було в Хмельницькому. Коли військовослужбовці СБУ хотіли отримати документи для того, щоб мобілізуватися у відповідні частини, СБУ було закрите, а керівництво перебувало за межами Києва. Представники багатьох правоохоронних органів, включно з ДБР, попалили справи й здриснули з Києва. Обклалися бронежилетами, набрали машин, озброєння і вели напружену боротьбу у Львівському і Мукачівському котлах.
Саме це я хотів сказати про владу, бо влада — це не лише президент.
Моя величезна подяка всім киянам, які не поїхали, залишилися і боронили Київ. Які прийшли на Лаврську отримувати зброю, формуючи 206 батальйон. Прийшли навіть ті, хто нічого не вмів, ніколи не служив. Ми всього навчили. Були сформовані й інші батальйони, які ми теж забезпечували зброєю, автоматами, кулеметами ПКМ, набоями, бандеромобілями, їжею, бронежилетами, кевларовими шоломами. Я пишаюся нашою взаємодією.
Разом ми відстояли Київ. Це було круто й ефективно.
📩
Telegram 😎
Facebook 🕊
Twitter