​​В видавництві «Локальна історія» вийшла друком книга сучасного польського історика Пйотра Маєвського «Коли спалахне війна». Це захопливий аналіз міжнародної кризи, який вирував навколо Чехословаччини в 1938 році, прямим наслідком якого стала Мюнхенська угода, один із трьох тріумфів нацистської дипломатії. Це не нудний опис історичних фактів, а жива історія, в якій події розглядаються через постаті історичних фігур різного штибу. Від крупних гравців – Бенеша, Генлейна, Бека, Чемберлена, Даладьє чи Гітлера, до фігур рангом поменше, на кшталт капітана чехословацької армії Едмунда Кальмара чи місцевого політика Рудольфа Берана. Тому це живо, цікаво, багато в чому повчально. І одночасно, актуально для нинішнього часу.

Тодішня міжнародна криза багато в чому нагадує сьогодення. Україна покладає величезні надії на західні демократії, так само як і чеські очільники 86 років тому. В свою чергу ці демократії, і тоді, і зараз, будують свою політику на бажанні уникнути масштабної війни в Європі, до якої вони абсолютно не готові. Саме тому примара «нового Мюнхену» наразі постійно вітає в повітрі.

Крім міжнародної політики, автор майстерно окреслив внутрішній стан багатонаціональної держави Чехословаччина. Оточена хижими сусідами, ця країна немала внутрішньої єдності. Намагання уряду з повагою ставитись до національних меншин останні сприймали невдячно. Ліберальну політику уряду сприймали як належне, проте кожний утиск (тобто дії, скеровані на укріплення держави), запам’ятовували надовго. Доходило до того, що нерідко шкодили державі, на користь своїх національних країн. Наприклад, армійські офіцери угорського походження добровільно йшли на співпрацю з німецькими чи угорськими спецслужбами, безкоштовно передаючи їм секретну інформацію.

Раджу цю книгу до обов’язкового прочитання.