✙СІЧЕНЬ✙

У мене є думка щодо людей, які виїхали з України і в їхній риториці відчувається ненависть до України (саме до країни а не влади), ніби вони й хотіли б, щоб ми програли, потонули в крові, щоб України не стало.

Як я припускаю працює їхня психіка. Вони виїхали з України, рятуючи своє життя, не бажаючи воювати. Можна таке зрозуміти? Можна. Особисто я можу. Далі вони побачили сильний хейт від значної частини нашого суспільства до тих, хто покинув Україну в такий важкий момент. Приміряючи цей хейт на себе, вони думають про Україну, яка переможе, яка залишиться на мапі світу, яка потенційно продовжить розвиватись, про людей, які там залишились і пройшли всі ці випробування. Вони уявляють, що через цей хейт в цій Україні їм місця не буде, хоч може вони і не збираються повернутись, та все ж, що вони будуть як зрадники, боягузи які втекли. Тому свідомість будує захист, щось типу "та нехай тоді Україна взагалі згорить, хто тоді буде правим?" Тобто я думаю, що це такий захисний механізм психіки, бажання виявитись правим, "а я же ґаваріііл, с самава начяла", що я виїхав не через страх, я просто знав що все накриється жіночим органом і здогадався про це раніше ніж цей плєбс. Для їхньої позиції, програш України не буде більшою катастрофою, ніж перемога, бо вони все одно не в Україні і повертатись не хочуть, а так матимуть моральну перевагу як ті, хто все нібито знав наперед. Тому в їхній риториці немає жодного натяку на те, що вони вболівають за Україну, що вони бажають перемоги і процвітання, ненавидять лише погану владу і систему, яка стоїть на заваді.

І я хочу підкреслити, що це не моя позиція зверху, щодо хейту.
Я не кажу про всіх, хто виїхав з України, у мене немає настільки радикальної позиції щодо всіх людей, які виїхали, як от навіть у деяких військових. Я не вважаю їх зрадниками чи щось таке. Тим більше, що деякі з них задонатили на ЗСУ більше, ніж я за 10 життів. Я вважаю, що треба буде боротись за цих людей після перемоги, щоб вони повернулись і не боялись за своє життя, бо я мислю трохи далі ніж на 20 років і мене хвилює демографія мого народу, я не хочу щоб люди моєї ідентичності закінчились. І мені байдуже яка позиція в типового пристосуванця, тим більше, що в пристосуванстві я не бачу нічого аж такого огидного. Це не щось гідне, безумовно, але це природа людини. Я знаю, що діти у них можуть бути набагато кращими, гідними. На фронті, серед саме вмотивованих добровольців, безліч людей, у яких батьки це вата, пристосуванці, коротше не якісь ультра патріоти. Більшість населення планети Земля це пристосуванці. То нехай вони пристосовуються на нашій землі, нехай тут буде зручніше, ситніше і тепліше. Не бачу в цьому жодної проблеми. Знаю, що це непопулярна думка сьогодні, коли все справедливо ділиться на чорне і біле. Але через це я від свого погляду не відмовлюсь.

Український патріотичний блогер, просто опозиційний і каже правду, на відміну від усіх інших, які страшенно люблять Зеленського. Більше нікого ж немає у нашому інфополі, хто критикує Зеленського)

Мені сумно бачити, як блогер, у якого я фактично вчився, на якого рівнявся, перетворюється на нового шарія. І ні, я не про його критику влади, тут питань немає, хоча багато хто ж так про шарія і говорить, що він просто критикує владу😁 Питання до того, чому абсолютно адекватні люди, яких я знаю особисто, за абсолютно конструктивну критику Луганського, банять у нього в ТГ каналі, а от відверто українофобська пи**ота там відчуває себе так вільно і прекрасно? От він ж сам казав, що читає коменти і особисто модерує ТГ. Я розумію якби не банили нікого, типу свобода слова як в США колись, але ж я знаю на 100% що банять адекватних людей за адекватну критику, без образ і матів.

Якось Андрій репостнув мій допис з критикою його тези і до мене в коменти прийшли його ядерні підписники. Це як сектанти. Один українофоб з абсолютною впевненістю стверджував, що нам всім прийде кінець влітку, от побачите (вже слава Богу зима і я все ще чекаю). Він відчував настільки сильну зверхність над "всім цим стадом", що не хотів нічого пояснювати, мовляв ми не здатні цього зрозуміти, ми не такі просвітлені як він, Луганський і його аудиторія) Я думаю багато хто тут пам'ятає цього телепня. Але головне не це, він цьому навіть радів, мовляв так і треба. Ось це новий кістяк аудиторії Андрія. І схоже, що це його не дуже хвилює.