🙋Чи можна звільнитись з військової служби, якщо потреба дружини з ІІ групою інвалідності підтверджується висновком ЛКК?
✅Неодноразово вже вам повідомляли, що так, можна, і Наказ Міноборони 495 підтверджує нашу позицію.
Тепер можемо підтвердити це і нашою судовою практикою.
👨⚖️Наш адвокат Микола Михальчук отримав рішення суду на користь клієнта.
Військова частина вимагала запис про потребу в постійному догляді саме в довідці МСЕК і відмовила у звільненні, відмову ми оскаржили до суду.
Позов подали 30 вересня, судове рішення отримано 04 грудня.
Номер справи 200/6854/24 (рішення в реєстрі на сьогодні ще не опубліковано)
Суд задовольнив позов повністю та зробив наступні висновки:
👉"Аналізуючи повноваження медико-соціальної експертної комісії, передбачені Положенням №1317, є підстави для висновку, що вона визначає потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі особам з інвалідністю, а також особам, яким визначена ступінь втрати професійної працездатності.
Щодо осіб, які не відносяться до цих категорій, але які за станом здоровя нездатні до самообслуговування і потребують постійно стороннього догляду, то на переконання суду, такі повноваження віднесені до ЛКК закладу охорони здоровя, які мають право приймати, зокрема: 1) висновок або рекомендації щодо догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, а в разі, коли дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), - до досягнення дитиною 16-річного віку; 2) висновок про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі (за формою №080-4/о), з рекомендаціями щодо отримання відповідних послуг; 3) висновок про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціального послуги з догляду на непрофесійній основі (за формою №080-2/о), з рекомендаціями щодо отримання відповідних послуг; 4) висновок щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу за формою бланка, затвердженого наказом Міністерства охорони здоровя України від 31.07.2013 №667.
Такий правовий підхід відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 21.02.2024 у справі №120/1909/23, а також у постанові від 13.06.2024 у справі №520/21316/23 за подібних обставин справи, суті спору і правового регулювання.
Таким чином, у спірному випадку необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною може підтверджуватися відповідним медичним висновком ЛКК.
З урахуванням вищенаведеного, суд доходить висновку про неналежний розгляд рапорту від 22.08.2024 року про звільнення з військової служби відповідно до абз. 11 п. 3 ч. 12 статті 26 Закону України “Про військовий обовязок і військову службу”, а саме: у звязку з необхідністю здійснювати постійний догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, відтак відмова у звільненні є протиправною.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача буде зобовязання відповідача повторно розглянути рапорт згідно вимог законодавства та прийняти мотивоване та обґрунтоване рішення за результатами розгляду рапорту позивача про звільнення з військової служби згідно абз. 11 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України “Про військовий обов’язок та військову службу”, з урахуванням висновків суду."
🥳Вітаємо нашого адвоката Миколу Михальчука з чудовим результатом!
✅Неодноразово вже вам повідомляли, що так, можна, і Наказ Міноборони 495 підтверджує нашу позицію.
Тепер можемо підтвердити це і нашою судовою практикою.
👨⚖️Наш адвокат Микола Михальчук отримав рішення суду на користь клієнта.
Військова частина вимагала запис про потребу в постійному догляді саме в довідці МСЕК і відмовила у звільненні, відмову ми оскаржили до суду.
Позов подали 30 вересня, судове рішення отримано 04 грудня.
Номер справи 200/6854/24 (рішення в реєстрі на сьогодні ще не опубліковано)
Суд задовольнив позов повністю та зробив наступні висновки:
👉"Аналізуючи повноваження медико-соціальної експертної комісії, передбачені Положенням №1317, є підстави для висновку, що вона визначає потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі особам з інвалідністю, а також особам, яким визначена ступінь втрати професійної працездатності.
Щодо осіб, які не відносяться до цих категорій, але які за станом здоровя нездатні до самообслуговування і потребують постійно стороннього догляду, то на переконання суду, такі повноваження віднесені до ЛКК закладу охорони здоровя, які мають право приймати, зокрема: 1) висновок або рекомендації щодо догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, а в разі, коли дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), - до досягнення дитиною 16-річного віку; 2) висновок про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі (за формою №080-4/о), з рекомендаціями щодо отримання відповідних послуг; 3) висновок про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціального послуги з догляду на непрофесійній основі (за формою №080-2/о), з рекомендаціями щодо отримання відповідних послуг; 4) висновок щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу за формою бланка, затвердженого наказом Міністерства охорони здоровя України від 31.07.2013 №667.
Такий правовий підхід відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 21.02.2024 у справі №120/1909/23, а також у постанові від 13.06.2024 у справі №520/21316/23 за подібних обставин справи, суті спору і правового регулювання.
Таким чином, у спірному випадку необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною може підтверджуватися відповідним медичним висновком ЛКК.
З урахуванням вищенаведеного, суд доходить висновку про неналежний розгляд рапорту від 22.08.2024 року про звільнення з військової служби відповідно до абз. 11 п. 3 ч. 12 статті 26 Закону України “Про військовий обовязок і військову службу”, а саме: у звязку з необхідністю здійснювати постійний догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, відтак відмова у звільненні є протиправною.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача буде зобовязання відповідача повторно розглянути рапорт згідно вимог законодавства та прийняти мотивоване та обґрунтоване рішення за результатами розгляду рапорту позивача про звільнення з військової служби згідно абз. 11 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України “Про військовий обов’язок та військову службу”, з урахуванням висновків суду."
🥳Вітаємо нашого адвоката Миколу Михальчука з чудовим результатом!