Архітектурний Гід України

Каплиця Боїмів
Львів

«Перехожий, зупинись і подумай, чи твоє страждання є більшим, ніж моє», – саме такі слова написані у підніжжя статуї скорботного Ісуса на каплиці Боїмів. Збудована вона у 1609–1615 роках на міському цвинтарі, який на той час був біля Латинського кафедрального собору.

Георгій Боїм був протестантом, а коли переїхав до Львова, прийняв католицизм. Він й замовив будівництво родинної усипальниці, а закінчив будівництво вже його син Павло Боїм. У каплиці знайшли вічний спокій 14 членів родини Боїмів.

У другій половині 18 століття за розпорядженням австро-угорської влади всі поховання з центру міста було перенесено на нові цвинтарі, а ключі, за заповітом Георгія Боїма, передали на зберігання до катедри (Латинського собору).

Каплиця збудована у стилі нідерландського маньєризму. Цікавим та загадковим є інтер'єр каплиці: розп'яття Ісуса і Таємна вечеря зображена не у центрі каплиці. Напевно, коли створювали композицію інтер'єру, то вкладали у це глибокий зміст.

Архітектурний Гід

Палац Потоцьких
Тульчин

Це була резиденція графа Станіслава Щенського-Потоцького, яку почали будувати 1782 року, а завершили у 1785 році.

«Тульчинський Версаль» – так називали його маєток. Навіть польський король Станіслав-Август, який гостював у Потоцького, був вражений багатством графа.

Стіни прикрашали прекрасні картини всесвітньо відомих митців: Рафаеля; Рембрандта; Тиціана; Рубенса; Ван-Дейка. Граф пишався своєю багатою колекцією нумізматики, живопису і порцеляни. У палаці була величезна бібліотека, де зберігалися найцінніші шедеври світової класики.

Багатство Потоцького, за деякими історичними джерелами, не поступалося імператорському. Нікому не вдавалось пояснити походження цих скарбів. За однією версією, палац мав підземні ходи, у яких ченці-алхіміки робили золото для графа. Кажуть, що одне із підземель з’єднувало палац і розташований на пагорбі костел. Тунель був настільки просторим, що Станіслав їздив ним до храму своєю каретою.

Архітектурний Гід

Кафедральний собор Непорочного зачаття Пресвятої Діви Марії
Тернопіль

Існують відомості, що на місці сучасного собору колись стояла православна Марійська церква. Це підтверджено документом 1652 року, де й було вказано, що існувала така святиня. Однак вона не зуміла вистояти під час татарських набігів на українські землі. Тогочасний дідич Юзеф Потоцький заборонив відбудовувати церкву, тож 1749 року на цій землі звели римо-католицький монастир, яким опікувалися 12 ченців домініканського ордену.

Будівництво тривало 30 років. Новостворений храм нарекли на честь святого з Валенсії – Вінсента Феррера.

У 1944-ому костел зазнав значних руйнувань внаслідок боїв за Тернопіль. Уже після війни 1959 року, відбулася реставрація. 1989 року храм отримав нову назву.

Архітектурний Гід

Свято-Преображенський кафедральний собор
Вінниця

Побудовано у 18 столітті за проектом Паоло Фонтана. Споруда не одразу стала собором, і саме приміщення, яке він сьогодні займає, колись мало інший вигляд.

Спочатку це був католицький костел із дерева у стилі бароко. Пізніше, 1758 року, собор перебудували, у результаті чого утворилась масивна кам’яна споруда. Перетворення католицького костелу в православний храм відбулося 1832 року. Цю подію було ознаменовано установленням куполів на даху, бічних веж, які знесли після революції 1917 року. Уже 1855 року тут відбулася перша реконструкція, в результаті якої створили нижню церкву, освячену на честь Козьми і Даміана.

Прихід радянської влади на терени Вінничини для храму означав пограбування, руйнацію, закриття.

У 1980х роках у приміщенні облаштували зал органної та камерної музики, тут проводили концерти. Зокрема, незадовго до смерті у соборі виступив Святослав Ріхтер.

1990 року собор передали православній церкві.

Архітектурний Гід

Свято-Михайлівський собор
Черкаси

Собор є одним з найбільших православних храмів у світі. Його розміри просто вражають: висота становить 72 метри, ширина – 53, а довжина – 58 метрів. До цього списку можна додати ще й храмову дзвіницю, заввишки 134 метри. Святиня здатна одночасно вмістити 12 тисяч вірян. Всередині погляд притягують майстерно розписані відомим черкаським художником Миколою Дзвоником стелі, стіни, колони. Ілюзію чарівного сяйва створює світло, яке проникає крізь вікна у верхньому ярусі собору.

Головною святинею Свято-Михайлівського собору вважаються мощі мученика Макарія Овруцького і Канівського, який у 17 столітті прийняв мученицьку смерть від турків, що напали на Канів.

Поблизу встановлено пам'ятник у вигляді ченця, який стоїть на колінах біля розбитого дзвону. Він символізує спомин про зруйнування всіх міських храмів у 20-30-ті роки минулого століття, а також про жертви сталінських репресій, зокрема черкаського духовенства.

Архітектурний Гід