Манчестер Юнайтед мав тягнути із звільненням Еріка тен Гага хоча б для того, щоб Маурісіо Почеттіно та Томас Тухель знайшли собі роботу.
Вони б обидва могли стати гарним варіантом та, можливо, допомогли б команді покращити турнірне становище, якість гри та все таке інше. Але й до них як до іменитих тренерів вимоги були б іншими, сподівання іншими та їхні вимоги також.
Можна хоча б пригадати, що Тухель та Почеттіно робили в своїх попередніх клубах, коли мова заходила про нових гравців. Вони просто вимагали конкретних футболістів та конкретні позиції, тому що хотіли результат прямо зараз.
Манчестер Юнайтед не потрібен результат прямо зараз, тому що це означає, що за фундамент потрібну використовувати теперішню команду, яка є відверто погано зібраною.
Для футбольного симулятора це був би грандіозний склад з футболістами, багато з яких мають певні якості топ-рівня. Але в справжньому футболі, в командному футболі так не праюцює. І воно не спрацювало.
Манчестер Юнайтед потрібно перезапускати проєкт.
Для цього якраз не дуже підходять теперішні Тухель та Почеттіно, тренери моуріньювського чи контевського типу, у яких немає ні часу, ні бажання на тривалий період роботи десь. Їи давайте зробимо все по-бистрому.
Юнайтед потрібен молодий тренер із системним підходом як в побудові команди, так і в побудові гри. Те, чим точно не вирізняється Тухель, наприклад.
Або яким не став тен Гаг. Як виявилось, він тренер абсолютно не системний, а просто поганий пристосуванець до обставин. Поганий в сенсі - гірший за Сульшера.
Рубен Аморім точно підходить. У моєму списку нон-інгліш варіантів були ще Себастьян Гьоннес та Абел Феррейра. Серед англійських тренерів теж багато варіантів, але, звичайно, в Ман Юнайтед обрали найкращий та найбільш очевидний варіант.
Було б дивно, щоб пішли на ризик іншими двама, або ж з Расселлом Мартіном, Кіраном Маккенною, Майклом Карріком чи Лі Карслі. Вони - системні тренери, але ж не гарні знайомі Гвардьоли.
Але тепер треба час. Бо це, мабуть, не секрет, але Ман Юнайтед не стане чемпіоном в цьому сезоні.
Вони б обидва могли стати гарним варіантом та, можливо, допомогли б команді покращити турнірне становище, якість гри та все таке інше. Але й до них як до іменитих тренерів вимоги були б іншими, сподівання іншими та їхні вимоги також.
Можна хоча б пригадати, що Тухель та Почеттіно робили в своїх попередніх клубах, коли мова заходила про нових гравців. Вони просто вимагали конкретних футболістів та конкретні позиції, тому що хотіли результат прямо зараз.
Манчестер Юнайтед не потрібен результат прямо зараз, тому що це означає, що за фундамент потрібну використовувати теперішню команду, яка є відверто погано зібраною.
Для футбольного симулятора це був би грандіозний склад з футболістами, багато з яких мають певні якості топ-рівня. Але в справжньому футболі, в командному футболі так не праюцює. І воно не спрацювало.
Манчестер Юнайтед потрібно перезапускати проєкт.
Для цього якраз не дуже підходять теперішні Тухель та Почеттіно, тренери моуріньювського чи контевського типу, у яких немає ні часу, ні бажання на тривалий період роботи десь. Їи давайте зробимо все по-бистрому.
Юнайтед потрібен молодий тренер із системним підходом як в побудові команди, так і в побудові гри. Те, чим точно не вирізняється Тухель, наприклад.
Або яким не став тен Гаг. Як виявилось, він тренер абсолютно не системний, а просто поганий пристосуванець до обставин. Поганий в сенсі - гірший за Сульшера.
Рубен Аморім точно підходить. У моєму списку нон-інгліш варіантів були ще Себастьян Гьоннес та Абел Феррейра. Серед англійських тренерів теж багато варіантів, але, звичайно, в Ман Юнайтед обрали найкращий та найбільш очевидний варіант.
Було б дивно, щоб пішли на ризик іншими двама, або ж з Расселлом Мартіном, Кіраном Маккенною, Майклом Карріком чи Лі Карслі. Вони - системні тренери, але ж не гарні знайомі Гвардьоли.
Але тепер треба час. Бо це, мабуть, не секрет, але Ман Юнайтед не стане чемпіоном в цьому сезоні.