ЦДСП


Channel's geo and language: Ukraine, Ukrainian
Category: Law


Актуальна судова практика

Related channels  |  Similar channels

Channel's geo and language
Ukraine, Ukrainian
Category
Law
Statistics
Posts filter


✅Відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов`язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат
🔥Постанова КЦС ВС від 31.01.2025 № 758/5917/21 (61-1515св24):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/124833838


✅Звертаючись із позовом в інтересах держави, прокурор є суб`єктом сплати судового збору та самостійно здійснює права та виконує обов`язки, пов`язані з розподілом судових витрат. Приймаючи додаткову постанову, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про покладення на Київську міську раду обов`язку з відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. При цьому склалася суперечлива ситуація, коли судовий збір суд правильно стягнув із Київської міської прокуратури (врахувавши, що Солом`янська окружна прокуратура статусу юридичної особи не має), а витрати на правничу допомогу – із Київської міської ради
🔥Постанова КЦС ВС від 22.01.2025 № 760/18179/23 (61-7732св24):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/124717900


✅Відмова в задоволенні позову з підстав неналежного суб`єктного складу, не перешкоджає повторному зверненню до суду із позовом до належних відповідачів
🔥Постанова КЦС ВС від 22.01.2025 № 760/18179/23 (61-7732св24):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/124717900


✅Сам по собі факт не відібрання письмових пояснень у позивача за умови обізнаності роботодавця про причини його відсутності на роботі не свідчить про незаконність наказу про звільнення за прогул
🔥Постанова КЦС ВС від 31.01.2025 № 699/687/23 (61-8671св24):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/124833839


✅Звернення працівника, який у день звільнення не працював, до суду з позовом про стягнення сум, які належать йому до виплати від підприємства, установи, організації станом на день звільнення, а також середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, слід вважати пред`явленням вимоги про розрахунок, яка передбачена ст. 116 КЗпП України (якщо така вимога раніше не пред`являлась). У такому випадку відповідальність роботодавця на підставі ст. 117 КЗпП України настає після звернення звільненого працівника до суду та невиплати після пред`явлення вимоги роботодавцем всіх сум, які йому належать
🔥Постанова КЦС ВС від 31.01.2025 № 699/687/23 (61-8671св24):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/124833839


✅За порушення трудових прав працівника при одному звільненні неможливо одночасно застосувати стягнення середнього заробітку як за ст. 117 КЗпП України, так і за ст. 235 цього Кодексу, тобто подвійне стягнення середнього заробітку, оскільки це буде неспівмірно з правами працюючого працівника, який отримує одну заробітну плату. У правилах ст.ст. 117, 235 КЗпП України йдеться про відповідальність роботодавця у вигляді стягнення середнього заробітку за час одного й того ж прогулу працівника задля компенсації йому втрат від неотримання зарплати чи неможливості працевлаштування, тому застосовуються правила тієї норми, яка регулює більш тривале порушення трудових прав позивача
🔥Постанова КЦС ВС від 31.01.2025 № 699/687/23 (61-8671св24):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/124833839


✅Доводи про те, що відповідач не могла знати про претензії інших осіб на це нерухоме майно або про те, що воно може бути спірним, є необґрунтованими з огляду на те, що особа мала можливість належним чином перевірити правовий статус майна перед його придбанням, зокрема, перевірити наявність судових обмежень чи претензій інших осіб. Крім того, обставини, що майно було предметом судових спорів, не могли залишитися непоміченими при належній перевірці документів та юридичної історії майна, зокрема у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (щодо накладення арешту)
🔥Постанова КЦС ВС від 03.02.2025 № 185/10500/21 (61-14539св23):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/125005250


✅За змістом ст. 103 ЦПК судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування. З урахуванням наведеного суд правомірно залишив без розгляду клопотання заявника про проведення почеркознавчої експертизи його підпису на поштовому повідомленні про отримання судової повістки у справі
🔥Постанова КЦС ВС від 03.02.2025 № 185/10500/21 (61-14539св23):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/125005250


✅Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення
🔥🔥Постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.12.2024 № 910/21682/15 (910/17038/21):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/124381177


✅Стандарт доказування «вірогідності доказів» на відміну від «достатності доказів» підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Стандарт «вірогідності доказів» не передбачає автоматичного нехтування судом обов`язку надання оцінки допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності
🔥🔥Постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.12.2024 № 910/21682/15 (910/17038/21):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/124381177


✅Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування – спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою
🔥🔥Постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.12.2024 № 910/21682/15 (910/17038/21):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/124381177


✅Оскільки право на позов, спрямований на захист володіння держави, належить саме державі, то суб`єкт права постійного користування не має права звертатися до суду з таким позовом від власного імені. Закон не передбачає права постійного користувача на звернення з похідним позовом на користь держави, чиє право порушене незаконним заволодінням земельною ділянкою шляхом державної реєстрації права власності за порушником
🔥🔥Постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.12.2024 № 910/21682/15 (910/17038/21):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/124381177


✅Два різних суб`єкти права не можуть мати права на один і той же позов (в матеріальному значенні), оскільки це призвело би до можливості дублювання судових процесів з тим же предметом позову за тих самих обставин з можливістю ухвалення протилежних судових рішень у судових процесах за позовами нібито різних позивачів
🔥🔥Постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.12.2024 № 910/21682/15 (910/17038/21):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/124381177


✅Розгляд заяви та вжиття заходів забезпечення позову здійснюються виключно судом компетентним розглядати спір по суті. Це зумовлює обов`язок суду першої інстанції при надходженні заяви про забезпечення позову перевіряти її відповідність приписами ст. 20 ГПК України. Водночас у разі застосування заходів забезпечення позову така ухвала не може бути оскаржена з підстав порушення судами правил юрисдикції окремо від рішення суду в цій справі, ухваленого за результатами розгляду справи по суті
🔥🔥Постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.01.2025 № 903/497/24:
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/124484775


✅Ухвала суду про забезпечення позову не може бути оскаржена з підстав порушення судами правил юрисдикції окремо від рішення суду в цій справі, ухваленого за результатами розгляду справи по суті
🔥🔥Постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.01.2025 № 903/497/24:
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/124484775


✅Для розгляду заяви про забезпечення позову та вирішення питання про відкриття провадження у справі встановлені різні процесуальні строки: два та п`ять днів, відповідно; першочерговим при надходженні на розгляд суду заяви про забезпечення позову є надання оцінки щодо порядку звернення з нею до суду, за умови дотримання якого здійснюється її розгляд по суті; у випадку одночасного подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову, розгляд заяви про забезпечення позову не залежить від вирішення питання про відкриття провадження у справі, у разі повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження у справі передбачений процесуальний механізм скасування заходів забезпечення позову
🔥🔥Постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.01.2025 № 903/497/24:
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/124484775


✅Вжиті заходи забезпечення позову у виді заборони відповідачам вчиняти дії з виконання укладеного між ними договору, визнання якого недійсним є предметом позову, мають ознаки часткового вирішення спору по суті, оскільки фактично зводяться до застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину та повністю припиняють виконання сторонами договору своїх зобов`язань за цим договором ще до ухвалення судом рішення по суті спору, ставлячи при цьому під сумнів правомірність вчинення оспорюваного правочину та спонукаючи сторони до невиконання умов договору, що в силу положень ч. 11 ст. 137 ГПК України є неприпустимим
🔥🔥Постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.01.2025 № 916/4954/23:
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/124484806


✅В спорі про визнання недійсним договору про закупівлю вжиття такого заходу забезпечення позову, як заборона сторонам оспорюваного договору виконувати договірні зобов`язання, не відповідає вимогам розумності, обґрунтованості та адекватності заходу забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, порушує збалансованість інтересів сторін такого договору, є неспівмірним із негативними наслідками, що можуть настати в результаті вжиття судом такого заходу забезпечення позову, спрямоване на втручання в господарську діяльність сторін оспорюваного договору та фактично підмінює собою судове рішення у справі, яке має ухвалюватися за результатами розгляду справи по суті заявлених позовних вимог
🔥🔥Постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.01.2025 № 916/4954/23:
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/124484806


✅Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Вжиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, необхідно визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети
🔥Постанова КЦС ВС від 31.01.2025 № 638/8634/23 (61-10325св24):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/124833834


✅Хоча висновок експертизи у справі про визнання правочину недійсним з підстав, передбачених ст. 225 ЦК України, є лише одним із доказів і йому слід давати належну оцінку в сукупності з іншими доказами, будь-які зовнішні обставини (показання свідків про поведінку особитощо) мають лише побічне значення для встановлення того, чи була здатною особа в конкретний момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними
🔥Постанова КЦС ВС від 31.01.2025 № 755/9717/22 (61-9699св24):
📎https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/124833832

20 last posts shown.