Criminal Law Upgrade

​Неналежне реагування працівників патрульної поліції на конфлікт і невжиття необхідних для його припинення заходів, що призвело до смерті людини, є службовою недбалістю – ККС ВС
 
Такого висновку дійшов Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи № 751/626/22.
 
У цьому кримінальному провадженні двоє працівників патрульної поліції обвинувачувались у тому, що без поважних причин залишили місце події після того, як потерпілий повідомив їм про застосоване до нього насильство з боку групи осіб, яка перебувала поруч із ним. Патрульні залишили місце події, а група нападників заподіяла потерпілому смерть. 
 
Детальніше – https://is.gd/5spvvy.

​​📌📚Науковці Університету презентували колективну монографію «Колабораціонізм на тимчасово окупованих територіях: проблеми правової оцінки, гарантування прав і свобод людини та реінтеграції територій»

🔹Протягом 2023-2024 рр. колективом науковців Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого виконувався науковий проєкт «Колабораціонізм на тимчасово окупованих територіях України: проблеми правової оцінки, гарантування прав і свобод людини та реінтеграції територій». Реалізація дослідження стала можливою завдяки грантовій підтримці Національного фонду досліджень України.

🔸До складу колективу Проєкту увійшли:
д.ю.н., професор Іван Яковюк (науковий керівник)
к.ю.н., доцент Микола Рубащенко (відповідальний виконавець)
д.ю.н., професор Сергій Харитонов
к.ю.н., доцент Олексій Зайцев
к.ю.н., доцентка Надія Шульженко

🔹“Чим глибше ми пірнали в цю проблематику, тим більше проблемних та невирішених питань виникало. Як наслідок, знайшов прояв і парадокс, нерідко властивий науковим розвідкам: попри те, що всі, з поставлених на початку дослідження питань, нам удалося вирішити (принаймні для себе), по його завершенню питань без відповідей залишилося ще більше. Розвиток збройного конфлікту, потреби реінтеграції населення та трансформація судової практики надають цьому дослідженню ніби нескінченного характеру. Однак як би не хотілося охопити та дослідити всі проблемні питання, цього a priori не можливо досягти” - зазначив Микола Рубащенко

🔸Робота буде цікавою для науковців, експертів, викладачів, правозахисників, практичних працівників, здобувачів освіти і всім, хто цікавиться проблематикою колабораціонізму.

🔹Пдф-версію можна завантажити з репозитарію Наукової бібліотеки НЮУ ім. Ярослава Мудрого

​​📌 Розпочато відбір учасників до Школи професійного розвитку для викладачів кримінального права "Актуальні питання кримінального права: сучасність і майбутнє".

🖇 Традиційно кафедра кримінального права Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого спільно з OSCE projects in Ukraine / Проєкти ОБСЄ в Україні організовують Школу професійного розвитку для викладачів кримінального права, яка відбудеться 3-5 лютого 2025 року в м. Вінниця.

🖋До участі в Школі запрошуємо викладачів та викладачок дисциплін кримінального права з різних закладів вищої освіти, які прагнуть дізнатись про нові ідеї в кримінальному праві, удосконалити методику викладання та поспілкуватись з розробниками нового Кримінального кодексу України.

🔎Викладачами Школи будуть відомі професори кримінального права, які в рамках авторських лекцій розкажуть про сучасні тенденції в науці кримінального права, обговорять проєкт Кримінального кодексу України, особливості імплементації Директив ЄС щодо кримінальних правопорушень, трансформацію системи кримінально-правових засобів, а також інші актуальні питання кримінального права, які впливають на його викладання у сфері вищої юридичної освіти.

📎Для участі в конкурсному відборі, до 25 січня 2025 року (включно), необхідно заповнити через Google Form [заявку та зазначити свою мотивацію

На черзі новий випуск, у межах якого Євген Письменський плідно та щиро обговорили з Юрієм Бауліним Проєкт нового Кримінального кодексу України.

Юрій Васильович є унікальним фахівцем, адже він брав участь у підготовці чинного Кримінального кодексу 2001 р., і водночас на сьогодні він очолює Робочу групу, яка опікується підготовкою нового кодексу.


📚До речі, нещодавно розробники Проєкту нового Кримінального кодексу видали монографію, яка присвячена обґрунтуванню передумов розроблення, визначенню концептуальних засад та описанню основних положень нового Кримінального кодексу України.

​​Всеукраїнська науково-практична конференція «Наукова спадщина професора В. Я. Тація і актуальні проблеми кримінального права»

Кафедра кримінального права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого запрошує взяти участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції «Наукова спадщина професора В. Я. Тація і актуальні проблеми кримінального права», яка присвячена 85-річчю від дня народження професора Василя Яковича Тація.

🔷Конференція відбудеться у змішаному форматі: офлайн у м. Харкові та онлайн в ZOOM.
🔷Коли: 16 січня 2025 року, початок о 10:00.
🔷За результатами конференції буде опубліковано збірник тез доповідей.
🔷Буде надана можливість виступити на конференції: регламент – до 15 хв.
🔷Робочі мови конференції: українська та англійська.

Про своє бажання виступити на конференції просимо повідомити супровідним листом на зазначену нижче електронну адресу для подання тез доповідей.

Тези можна надіслати до 05 січня 2025 року на електронну адресу: nauka_2025@ukr.net

ZOOM-посилання на конференцію буде надіслане за декілька днів до її початку на ті електронні адреси, з яких від авторів надійдуть тези.

Вимоги до оформлення та подання тез за лінком

​​Пропонуємо до вашої уваги черговий огляд судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_KKS_VS_10_2024.pdf

В огляді відображено найважливіші правові позиції і висновки з кримінального та кримінального процесуального права, що містяться в постановах ККС ВС, ухвалених у жовтні 2024 року, які матимуть значення для формування єдності судової практики.

Серед цих висновків слід виокремити такі.

У сфері кримінального права:

✅ зроблено висновок про застосування відповідних частин статей 185, 190, 191 КК України з урахуванням положень Закону України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів»;

✅ звернуто увагу на те, що закриття кримінального провадження за ст. 49 КК України є нереабілітуючою підставою, оскільки може бути застосоване лише щодо тієї особи, яка вчинила кримінальне правопорушення. Суд не може скасувати судові рішення і закрити кримінальне провадження з нереабілітуючих підстав у кримінальному провадженні, у якому був ухвалений виправдувальний вирок;

✅ зазначено, що військовослужбовець набуває статусу військової службової особи внаслідок призначення на посаду, яка покладає на нього обов'язки командира (начальника) або інші обов’язки, передбачені у примітці 1 до ст. 425 КК України, або внаслідок отримання спеціального доручення повноважного командування, пов’язаного з виконанням таких функцій. При цьому саме по собі військове звання не може вважатися ознакою військової службової особи.

У сфері кримінального процесуального права:

✅ зроблено висновок про застосування норми, передбаченої ч. 3 ст. 233 КПК України, та вказано, що слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи в невідкладних випадках, зокрема з метою врятування матеріальних об’єктів (майна), що потенційно можуть мати значення як речові докази у кримінальному провадженні, від прогнозованого знищення, втрати;

✅ акцентовано, що у кримінальних провадженнях, внесених у ЄРДР до 16 березня 2018 року, а також у тих провадженнях, що були об'єднані або виділені з інших, у яких початок строку досудового розслідування мав місце до вказаної дати, продовження строків досудового розслідування належить до компетенції прокурора відповідного рівня, але якщо такий строк було продовжено слідчим суддею, то таке продовження відповідає гарантіям, визначеним кримінальним процесуальним законом.

Упродовж жовтня 2024 року ККС ВС висловлював також інші, не менш актуальні правові позиції, які висвітлено в огляді судової практики.

​​Верховний Суд зазначив, що за встановлених судом першої інстанції фактичних обставин є повністю доведеним той факт, що особа після вчинення ДТП не надала будь-якої допомоги потерпілому, який унаслідок отриманих тілесних ушкоджень її потребував, не викликала карету швидкої медичної допомоги, не впевнившись у тому, чи прибула швидка допомога, чи було надано потерпілому медичну допомогу, самовільно покинула місце пригоди, при цьому, хоч і неодноразово поверталася, залишила потерпілого в небезпечному для життя стані.

Колегія суддів ККС ВС вказала, що для кваліфікації злочину не має значення, чи відвернула б надана винною особою допомога завдання шкоди життю або здоров’ю особи. Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях ВС, навіть у випадках, коли через несумісну з життям травму будь-яка допомога не була здатна відвернути смерть людини, особа, яка залишила потерпілого в небезпеці, несе відповідальність за ст. 135 КК України. Для кваліфікації дій винного за цією нормою кримінального закону не має значення і те, що хтось інший надав чи намагався надати допомогу залишеному в небезпеці.

Детальніше – https://is.gd/I3IFQG

Науково-популярний подкаст «Кримінально-правова політика у час війни: розмова з експертом».

Відео-версія подкаста професора Євгена Письменського за участі доктора юридичних наук, професора, Заслуженого юриста України Миколи Хавронюка.

У випуску про:
👉Про кримінально-правовий популізм в Україні
👉Чому Україні потрібний новий Кримінальний кодекс?
👉Про потребу забезпечення системного реформування законодавства про публічні правопорушення
👉Щодо розвитку кримінального законодавства України в умовах євроінтеграційних процесів
👉Кримінально-правовий футуризм, або які головні законодавчі рішення у сфері формування кримінально-правової політики ухвалив би Микола Хавронюк, якби був парламентарем
👉Які поради Ви дали б сучасним здобувачам вищої освіти, котрі опановують правничу спеціальність, і зокрема вивчають кримінальне право

У цьому кримінальному провадженні засуджений, будучи заступником начальника відділу кас ТОВ «Епіцентр К», тобто службовою особою, за попередньою змовою з іншим засудженим, у період із 2 травня 2018 року по 12 лютого 2019 року здійснив 1865 операцій щодо фіктивного повернення товарів та заволодів коштами ТОВ на загальну суму 6,9 млн грн, спричинивши матеріальну шкоду в особливо великому розмірі.

Залишивши рішення судів попередніх інстанцій без зміни, Верховний Суд вказав, що об'єднання тотожних діянь єдиним злочинним наміром означає, що до вчинення першого з низки тотожних діянь особа усвідомлює, що для реалізації її злочинного наміру необхідно вчинити декілька таких діянь, кожне з яких спрямоване на реалізацію цього наміру. На відміну від продовжуваного злочину, при повторності тотожних злочинів кожен із них має свою суб'єктивну сторону, зокрема самостійний умисел, який виникає щоразу перед вчиненням окремого злочину. Неодноразове незаконне вилучення чужого майна, що складається з тотожних діянь, які мають загальну мету і з самого початку охоплюються єдиним злочинним наміром на заволодіння конкретним майном, треба розглядати як один продовжуваний злочин.

Детальніше – https://is.gd/oHNj7h

​​Міжнародний форум адвокатів «Харків незламний 2024»

Запрошуємо науковців, адвокатів, суддів, працівників правоохоронних органів та інших практикуючих юристів, громадських діячів та здобувачів освіти взяти участь у Міжнародному форумі адвокатів «Харків незламний 2024», який буде проходити 5 та 6 грудня 2024 року на базі Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого та проводиться спільно із співорганізаторами та партнерами Форуму.

Міжнародний форум адвокатів створений у 2024 році як міцна платформа для професійної комунікації міжнародних та вітчизняних науковців і практиків в обговоренні й вирішенні актуальних проблем адвокатури в Україні з урахуванням трансформації сфер суспільного та політичного життя, а також сприяння підвищенню престижності професії адвоката у сучасній державі та суспільстві для зміцнення національної правової системи на засадах верховенства права, справедливості та демократичності.

Мета Форуму:
🟡 створення науково-освітньої платформи для обміну професійними знаннями та практичним досвідом між адвокатами, представниками правоохоронних органів, суддями всіх інстанцій, представниками державних та міжнародних інституцій у контексті євроінтеграції України;
🟡 дослідження міжнародних кейсів та передових правових практик, спрямованих на адаптацію до європейських правових стандартів у сфері забезпечення незалежної професійної діяльності адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги;
🟡 сприяння процесу подальшої гармонізації законодавства України, що регулює діяльність інституту адвокатури, із європейськими стандартами за активної підтримки українських науковців та практиків, а також провідних міжнародних експертів та інституцій.

Теми панельних дискусій Форуму:
🔷 Подальше вдосконалення діяльності адвокатури України відповідно до найкращих світових та європейських стандартів;
🔷 Адвокатура в умовах війни та перспективи її розвитку в період післявоєнного відновлення України;
🔷 Роль адвокатури в протидії корупції: стратегії та інновації;
🔷 Цифрова трансформація адвокатури: актуальні ризики та перспективи розвитку.

✅Форум передбачає проведення чотирьох панельних дискусій та організацію батл-румів;
✅ Форум акредитовано Вищою школою адвокатури Національної асоціації адвокатів України

Долучитися до участі у якості партнера Форуму або слухача можна пройшовши реєстрацію за посиланням.

Міжнародний форум адвокатів проводиться на базі факультету адвокатури Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого спільно із Національною асоціацією адвокатів, Радою адвокатів Харківської області, Німецько-українським обʼєднанням юристів у партнерстві юридичною компанією «Прасолов та партнери, адвокатськими об'єднаннями «Мельник та партнери», “Відсіч”, “Квашин і партнери”, «Яковлєви і партнери», «Шкребець і партнери».

Контакти:
Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого:
вул. Григорія Сковороди, 84-А, 61024 Харків, Україна
Сторінка форуму.
e-mail: advocates.forum@nlu.edu.ua
тел.: (057) 757-76-31
Facebook.

​​Пропонуємо до вашої уваги черговий огляд судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду – https://is.gd/IhcnIF.

В огляді відображено найважливіші правові позиції і висновки з кримінального та кримінального процесуального права, що містяться в постановах ККС ВС, ухвалених у вересні 2024 року, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків слід виокремити такі.

У сфері кримінального права:

✅ зроблено висновок про те, що днем початку перебігу строку давності притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинення триваючого кримінального правопорушення є день припинення або переривання вчинення особою відповідного триваючого суспільно небезпечного діяння. Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 197-1 КК України, є триваючим злочином. Склад вказаного кримінального правопорушення є закінченим з початку ведення самовільного будівництва на самовільно зайнятій земельній ділянці, і з цього часу особа безперервно перебуває в злочинному стані до моменту припинення або переривання кримінального правопорушення;

✅ звернуто увагу на те, що заміна в диспозиції ст. 361 КК України терміна «електронно-обчислювальні машини (комп’ютери)» на термін «інформаційні (автоматизовані) системи» не свідчить про декриміналізацію несанкціонованого втручання в роботу комп’ютера, оскільки комп’ютер відповідає визначенню інформаційної (автоматизованої) системи;

✅ зазначено, що період утримання обвинуваченого в таборі для тримання військовополонених не є попереднім ув’язненням і не зараховується у строк відбування покарання.

У сфері кримінального процесуального права:

✅ вказано, що прокурори вищого рівня (Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, керівник окружної прокуратури, їхні перші заступники та заступники) наділені повноваженнями скасувати постанову прокурора нижчого рівня про закриття кримінального провадження, у якому особі було повідомлено про підозру, у межах строків досудового розслідування, передбачених ст. 219 КПК України. Період з моменту прийняття прокурором постанови про закриття кримінального провадження, у якому особі було повідомлено про підозру, до моменту скасування такої постанови прокурором вищого рівня не зараховується до строку досудового розслідування;

✅ встановлено, що ухвала слідчого судді про встановлення строку для вчинення дій, необхідних для закінчення досудового розслідування, підлягає апеляційному оскарженню;

✅ констатовано, що застосування згідно з положеннями статей 96-1, 96-2 КК України судом апеляційної інстанції спеціальної конфіскації не є тим «іншим випадком», передбаченим ч. 1 ст. 421 КПК України, що погіршує становище обвинуваченого. Відповідно до статей 408, 420 та 421 КПК України рішення апеляційного суду, яким застосовується спеціальна конфіскація, постановляється у формі ухвали;

✅ акцентовано на тому, що суд у конкретному кримінальному провадженні на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, у тому числі в разі часткового заперечення винуватості особи у вчиненні окремого кримінального правопорушення в сукупності кримінальних правопорушень, яке має окрему кваліфікацію або є окремим епізодом кримінального правопорушення чи невизнання цивільного позову, та в такому випадку щодо цих оспорюваних обставин провести судовий розгляд у загальному порядку, дослідивши докази, які підтверджують або спростовують ці обставини. Такий порядок розгляду кримінального провадження не звільняє суд від обов’язку встановити обставини, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні, визначені в ч. 1 ст. 91 КПК України.

Упродовж вересня 2024 року ККС ВС висловлював також інші, не менш актуальні правові позиції, які висвітлено в огляді судової практики.

​​⚖️ Юридична компанія Міллер запрошує студентів до свого закритого молодіжного клубу «Краса кримінальної юстиції»

🤩 Мета клубу — надихати й дивувати. Юристи та юристки Міллер прагнуть посіяти любов, пристрасть і жагу до вдосконалення у світі кримінальної юстиції.
Вони знають, що одних підручників та аналізу судових рішень недостатньо, тому хочуть допомогти тобі зазирнути в реальну практику та відчути всю красу кримінального процесу.

Що чекає на тебе?
📍Офлайн-зустрічі в атмосфері, де народжуються професіонали: 1 раз на місяць буде живе спілкування з нешаблонними практикуючими адвокатами, слідчими, суддями та прокурорами, серед яких судді м. Києва, прокурор Офісу Генерального прокурора.
📍практичні кейси, що допоможуть розвивати аналітичні навички та критичне мислення 
📍можливості для безперервного професійного розвитку в ексклюзивному колі колег, де важливі сенси.

🗣️Куратор клубу
Артем Крикун-Труш, адвокат, партнер і керівник практики White-Collar Crime, комплаєнсу та розслідувань. Він має унікальний досвід роботи як в державних органах (НАБУ, військова прокуратура), так і в міжнародних юридичних фірмах і Big 4.

Для кого цей Клуб? 
Курс навчання не має значення: можуть податися на відбір як першокурсники, так і майбутні випускники.

Як приєднатися до клубу?
У тебе є часу до 01 листопада включно, щоб підготувати CV і мотиваційний лист — надсилай їх на hr@millerlawfirm.ua з темою «Хочу в молодіжний клуб від Міллер».

📍У компанії відберуть 10 найцікавіших студенток і студентів, з якими будуть працювати в закритому форматі для розвитку їхніх навичок. 
📍Результати оголосять — 11 листопада.
📍Перша зустріч відбудеться наприкінці листопада. 

Мрієш стати крутим кримінальним адвокатом чи адвокаткою? Не проґав свій шанс та долучайся до молодіжного клубу Міллер «Краса Кримінальної юстиції»!

​​Члени Робочої групи з питань розвитку кримінального права Комісії з питань правової реформи презентували монографію «Проєкт нового Кримінального кодексу України: передумови розробки, концептуальні засади, основні положення».

Автори намагалися висвітлити основні, найбільш принципові підходи під час аналізу положень того чи іншого розділу Проєкту КК, класифікувати певні правові приписи, пояснити позицію Робочої групи з дискусійних питань кримінально-правового регулювання. Обов’язковим елементом викладення матеріалу часто є порівняння положень Проєкту КК з чинним КК, пояснення того, у чому полягають відмінності та яке це має значення для правозастосування. За потреби автори посилаються на міжнародні зобов’язання України, які врахувала Робоча група, формулюючи певні положення Проєкту КК.

Аналізуючи положення окремих книг або розділів Особливої частини, автори спочатку, як правило, дають загальну характеристику складів кримінальних правопорушень, що містяться у цьому розділі; вказують на відмінності, які існують у Проєкті КК порівняно з чинним КК, пояснюють, чим ці відмінності викликані та які вони мають переваги; описують систему складів кримінальних правопорушень, розміщених у розділі; визначають родовий, а за необхідності видові та безпосередні об’єкти. Потім аналізують наскрізні терміни, що вживаються у розділі; наводять основні склади злочинів, деякі їх характеристики, ступінь їх тяжкості та ознаки, які її знижують та підвищують. Наприкінці характеризують склади проступків і на завершення (де це доцільно) акцентують на особливостях застосування певних положень Загальної частини до кримінальних правопорушень, передбачених розділом, що аналізується.

Монографію підготовлено на основі тексту Проєкту КК станом на 1 серпня 2024 року.