Лісіч пише…

в Тані, громадяни, зараз драма,
вчора з нею трапився кошмар –
хлопець їй сказав доволі прямо:
«се ля ві, пардон, оревуар»

Таня не піде у терапію,
в неї є своє інформбюро.
не існують більш надійні дії,
ніж класичний розклад на таро.

«подивлюся зараз у арканах,
може хтось наврочив на любов?
вчора ще казав мені «кохана»,
а сьогодні втік і будь здоров!»

з виразом обличчя наче в Ванги
Таня перемішує картки -
стимулює мозок та фаланги,
щоб над «і» розставити крапки.

«я гадала в нас десятка кубків!
не веди себе як паж мечів!» -
галасує Таня хлопцю в трубку
нетверезим тоном уночі -

«я тобі ніколи не пробачу!
що за карта Жриці - як ти міг?»
у сльозах минуло три роздачі -
у розкладі знову дивний збіг.

«шістка жезлів каже - він вагітний,
все стає потроху на місця»
а тим часом тихо й непомітно
ніч дійшла логічного кінця.

сонце піднімається на сході,
видає будильник гострий звук.
Таня відлипає від колоди,
відкриває сонно ноутбук.

хоч повіки в Тані і набрякли
від нічного стресу та плачу,
бути королевою пенктаклів –
виклик, що не кожній по плечу.

несумісна із нормами ГОСТу,
незамінна за внутрішнім змістом –
ти займаєш без дозволу простір
переливами, дзвоном та свистом.

хтось говорить «з тобою непросто»
і зникає у натовпах міста…
я би став би для тебе форпостом,
якби, звісно, зустрів особисто.

у кожної тварі, як кажуть, є пара.
на те, вони, певно і тварі.
зустрілись водійка й водій блаблакара
колись на якомусь Сокарі.

ця зустріч була приурочена Богом –
вони це одразу відчули.
вона готувала йому у дорогу
рагу з часника та цибулі.

на честь їхніх рейтингів в списку додатку
він кликав її «моя зірка».
от-от пасувало б робити печатку
під радісні вигуки «гірко».

що сталося далі? така сама справа.
що кожному добре знайома -
вони скасували до РАГСУ заяву
за десять хвилин до прийому.

шукаю хату у Львові 🫡

кожна пані, коли під шафе, має список ганебних розваг,
і мені для заманливих дій, якщо чесно, не треба багато:
двісті грамів просекко натще - і зриває від захвату дах,
коли бачу між купи авто вдалині силует самоката.

знаю - є ще багато речей, щоб підвищити адреналін:
хтось влаштовує в барі аншлаг, хтось ночує в колишніх коханців.
може досить розбитих сердець? краще пара розбитих колін,
кілька плям на штанах або штраф за парковку в додатку уранці.

сконцентрований погляд - вперед, кучеряве волосся - назад,
шлейф парфумів та запах розé липне в скло водіїв конденсатом.
для щурів на узбіччі доріг - я спонтанний безжалісний кат,
а для ліній проїжджих частин - «недалека вівця з самокатом».

памʼятай, самурай, на шляху не адреса - кінцева мета,
важливіше той вир почуттів, що приносить в процесі мандрівка.
я сьогодні - не пʼяний митець, а сміливий гравець в GTA.
що хрумтить під маневром колес? сподіваюсь, це просто бруківка...

перехожі плюють на пальто, безперервно сигналять таксі,
із трамваїв жбурляють сміттям - я сьогодні персона нон ґрата.
але, попри обурення мас, з нетверезих аттракцій усіх
я лишаю свій вибір таким - металевий хребет самоката.