Держекоінспекція Online

​​🔻Інформація УкрНЦЕМ щодо розповсюдження нафтопродуктів у Чорному морі після аварії російських танкерів: прогнозування щодо поширення забруднення до 13 січня 2025 року

15 грудня 2024 року в умовах шторму в районі Керченської протоки сталася аварія танкерів "Волгонефть-212" та "Волгонефть-239", яка спричинила потрапляння значної кількості мазуту в морське середовище. Подальший моніторинг засвідчив активне розповсюдження забруднюючих речовин у водах Чорного моря.

📡Згідно з останніми супутниковими знімками Sentinel-1 — підтверджено значне поширення мазуту вздовж південного до південно-західного узбережжя Криму. У районах м. Севастополь та м. Кача зафіксовано мазутні плями протяжністю до 15 км, а загальна площа забруднення чорноморської акваторії сягнула близько 1000 км².

💢З огляду на ймовірність подальшого розповсюдження мазуту у західному напрямку Чорного моря УкрНЦЕМ виконав прогноз його поширення у морських водах до 13 січня 2025 року.

Для моделювання використовувалася система NOAA GNOME (General NOAA Operational Modeling Environment). Результати розрахунків демонструють динаміку поширення забруднення у часовому та просторовому аспектах.

💢Так, згідно з моделлю, мазутні плями під впливом метеорологічних і гідродинамічних факторів досягають прибережних зон західного узбережжя Криму. При цьому, течії, що переважають та напрямок вітру, сприяють дрейфу плям у північно-східному напрямку. Разом з тим, спостерігається продовження забруднення кавказького узбережжя, зокрема в районі від мису Панагія до Анапи.

💢За прогнозом, станом на 8 січня 2025 року, узбережжя Одеської області перебуває поза загрозою забруднення мазутом, та на даний час відсутні передумови його забруднення.

💢Для оцінки екологічного впливу та контролю за поширенням забруднення Міндовкілля спільно з УкрНЦЕМ здійснюють регулярний моніторинг супутникових знімків, аналіз отриманих даних моделювання, а також враховуються повідомлення медіа. Цей комплекс заходів спрямований на забезпечення своєчасного реагування та розробку стратегій для мінімізації наслідків забруднення в чорноморському регіоні. Про будь-які зміни у прогнозу поширення забруднення буде проінформовано відповідні служби та громадськість.

⏹️Також Державна екологічна інспекція Південно-західного округу буде здійснювати щоденний моніторинг за станом вод та узбережжя Чорного моря на території Одеської та Миколаївської областей для оперативного реагування на випадок виявлення забруднення.

💬Державна екологічна інспекція України ініціювала звернення до Одеської та Миколаївської ОВА щодо ініціювання скликання позачергових засідань комісій ТЕБ та НС для планування заходів із локалізації та ліквідації можливих мазутних забруднень вод та узбережжя.

​​📢ДО УВАГИ суб’єктів господарювання та громадськості: розпочинаються термінові технічні роботи у Єдиному реєстрі ОВД

Міндовкілля повідомляє, сьогодні, 8 січня 2025 року розпочинається проведення термінових технічних робіт щодо усунення помилок у функціонуванні Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля (згідно пункту 5 Порядку ведення Єдиного реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 № 1026).

ВАЖЛИВО! У період проведення технічних робіт внесення будь-якої інформації до Реєстру буде неможливим для суб’єктів господарювання, уповноважених органів та громадськості.

У той же час документація по процедурах з ОВД, по яких триває громадське обговорення, буде доступна для перегляду.

❕ Звертаємо увагу, що зауваження і пропозиції до планованої діяльності мають надсилатися не засобами Реєстру, а на адреси уповноважених органів, що зазначені в Повідомленні про плановану діяльність та в Оголошенні про початок громадського обговорення Звіту з ОВД.

❕ Про завершення цих робіт та про відновлення функціонування Реєстру буде поінформовано додатково.

Приносимо вибачення за тимчасові незручності та дякуємо за розуміння.

💻 Уряд затвердив вимоги до висновків щодо видачі інтегрованого довкіллєвого дозволу в Україні

Надання таких висновків - один з етапів процедури видачі підприємствам інтегрованих довкіллєвих дозволів у рамках реформи зменшення та контролю промислового забруднення.

Зокрема, свої висновки надаватимуть Міндовкіллю Держекоінспекція, Держводагентство, ДСНС, МОЗ, Держенергоефективність, обласні військові адміністрації та інші органи влади. На їх основі Міністерство прийматиме рішення щодо видачі інтегрованих довкіллєвих дозволів.

Для того, щоб уникнути неоднозначності тлумачення і заповнення різними органами цих документів, Кабінет Міністрів затвердив уніфіковану форму та вимоги до змісту висновків.

“Це перша постанова, яка схвалена на виконання Закону про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення та є складовою великої реформи. Загалом плануємо прийняти ще близько 20 нормативно-правових актів. Всі вони проходитимуть обговорення, забезпечуючи прозорість і залучення громадськості. Реформа поступово набирає обертів і ми продовжуємо працювати над її реалізацією”, - прокоментувала Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Світлана Гринчук.

З усіма етапами процедури видачі інтегрованого довкіллєвого дозволу можна ознайомитися за посиланням https://bit.ly/3BDONRP

Нагадаємо, на шляху до ЄС у липні цього року в Україні прийнято Закон “Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення”. Він імплементує глави 1, 2 та 7 Директиви 2010/75/ЄС і створює базис для отримання промисловими підприємствами інтегрованого довкіллєвого дозволу на кожну установку. Це сприятиме зменшенню промислових викидів, а отже зниженню рівня забруднення довкілля. Кожне підприємство, яке буде отримувати інтегрований дозвіл, має працювати відповідно до європейських найкращих доступних технологій та методів управління. Така процедура показала свою ефективність у ЄС. І цим шляхом крок за кроком рухається Україна.

📁 Також Кабмін схвалив рішення, яке спрощує обмін інформацією між Держлісагентством, Нацкомісією з цінних паперів, Державною податковою службою та Держмитслужбою щодо операцій з лісоматеріалами та виробами з деревини. Це рішення дозволить налагодити ефективний електронний обмін даними між цими органами, що, своєю чергою, значно підвищить прозорість та контроль на ринку деревини, а також допоможе запобігти нелегальним операціям.

​​❗️ Щодо розливу рослинної олії на Миколаївщині через влучання російського БПЛА

28 грудня 2024 року внаслідок влучання російського безпілотника в резервуар із рослинною олією на території Миколаївської області сталася аварія, що спричинила забруднення ґрунтів і акваторії заток Бузького лиману орієнтовно 1800 тоннами соняшникової олії.

Зафіксовано пляму олії на площі 1000 кв. м шаром близько 1 см. 2 січня площа забруднення зросла до 9000 кв. м, а товщина шару на деяких ділянках досягла 10 см.

Фахівці Держекоінспекції провели відбір 13 проб води та ґрунту для лабораторних досліджень. У деяких точках відбору проб вміст забруднюючих речовин по жирах та маслах становить 189,7 мг/дм³.

Фахівці ДСНС вже здійснили бонування двох заток Бузького лиману, щоб не допустити подальшого поширення забруднення. Також проводяться роботи зі збору олії, відбору проб води та ґрунту для лабораторних досліджень. Вже зібрано близько 45 тонн рослинної олії з двох заток Бузького лиману. Крім того, триває збір та опрацювання матеріалів для розрахунку завданих збитків довкіллю.

За попередніми розрахунками, орієнтовна сума збитків складає 45 млрд гривень. Посадові особи Миколаївської філії ДП АМПУ, органів ДСНС та Держекоінспекції продовжують роботи з ліквідації наслідків забруднення.

​​🌡️ Кліматична криза у 2024 році: світ отримав шість додаткових тижнів екстремальної спеки

🔥 Майже половина країн світу цього року зіткнулася щонайменше з двома місяцями небезпечної спеки, а для деяких регіонів цей період перевищив чотири місяці. Навіть у країнах із помірним кліматом, таких як Великобританія та США, додаткові три тижні спеки стали викликом для інфраструктури та систем охорони здоров’я.

📊 Середньостатистичній людині на планеті кліматична криза принесла шість додаткових тижнів екстремальної спеки. Експерти World Weather Attribution (WWA) і Climate Central зазначають, що найгірших наслідків зазнали острівні держави, жителі яких пережили приблизно 150 додаткових днів небезпечної спеки. У Європі, зокрема в Україні, ситуація теж стає дедалі критичнішою: кількість днів із ризиковано високими температурами зростає щороку. Екстремальні теплові хвилі – це один з найбільш відчутних наслідків кліматичної кризи.

📈 За прогнозами вчених, наступного року очікується збільшення тривалості теплових хвиль, що матиме руйнівні наслідки для інфраструктури, сільського господарства, водних ресурсів і здоров’я населення. Крім того, посилюються інші екстремальні погодні явища. Повені в Європі та Африці, посуха в Амазонії – це лише кілька прикладів. Урагани теж отримують додатковий імпульс. Аналіз показав, що кожен атлантичний ураган цього року став значно сильнішим через зміну клімату. Урагани «Берил» і «Мілтон» не досягли б такого рівня, якби не глобальне потепління.

🇺🇦 Україна, як і більшість країн світу, відчуває наслідки зміни клімату: часті екстремальні погодні явища, деградацію екосистем, зміни у водному балансі.

🧑‍🔬Науковці закликають негайно і радикально скорочувати обсяги спалювання вугілля, нафти та газу. За словами доктора Фрідеріке Отто, співкерівника WWA, «наслідки потепління, спричиненого викопним паливом, ще ніколи не були настільки очевидними і руйнівними».

🤝 Зміна клімату – це глобальний виклик, що потребує термінових дій як на міжнародному, так і на національному рівнях.