goodmoodbook

“Різдвяні кружляння” - Крістіна Лорен❄️

Залітаю в останній вагон новорічних відгуків🤓

В сімʼї головної героїні Мейлін прийнято зустрічати Різвяні свята в гарному будинку, разом з друзями батьків з університету. Нажаль, це свято станнє останнім в цьому гарному та затишному будинку, але це не всі проблеми Мейлін, вона працює на роботі, яку не любить, в особистому житті також відбувається безлад. І ось вже позакінченню свят, коли родина повертається додому в машині головна героїня просить у всісвіта показати їй, зо може зробити її щасливою, і наступної миті машина потрапляє в аварію, а Мейлін прокидається в літаку, в якому вона тільки летить на свята. І так починається її “день бабака” і намагання зробити своє життя щасливим та наповненним.

Вперше читаючи книгу, зрозуміла опис, який раніше читала серед відгуків на інші книги, що персонажі картонні, ось саме так і є. Хотілось казати кожному з них - я вам не вірю!

Мені не вистачило кількості цих повторень, бо здається головна героїня майже одразу зрозуміла, що їй треба робити і не було чогось загадкового. Приблизно третина книги це повтори, а вся рештка історії в одній часовій шкалі. А ще мені не сподобалось, що умовна післямова затягнулась на так багато сторінок, приблизно 20-30.

Похвалити книгу хочеться за дійсно святкову атмосферу, Різдво відчувається в усьому. (атмосфері я більше довіряла ніж кожному з персонажів) А ще прекрасна атмосфера саме сімʼї та дружби, так тепло від їх любові один до одного.

Насправді, якби це не була книга на книжковий клуб, навряд би її дочитала. А так дочитала спеціально, щоб потім казати аргументовано, чому вона мені не сподобалась.

Моя оцінка 5 з 10.

“Пройти крізь стіни” - Марина Абрамович

Чи може людина бути мистецтвом? Після прочитання цієї книги, моя відповідь так. Важливо зазначити, до того, як взяла книгу в руки, я знала дуже обмежений обсяг інформації про Марину, виключно, що займалась вона перформансом, і що дозволяла людям на одному з них робити з нею будь що.

Цю книгу можна розглядати з настільки великої кількості ракурсів - тут тобі і історія Югославії, і історія напрочуд важкої сімейної драми, і кохання зі зрадами, і мистецтво в усій його красі, і віра та релігії, пригоди та подорожі.

Це автобіографія жінки, яка зробила так багато для мистецтва загалом, та перформансу зокрема. Вона досліджує можливості людського (свого) тіла, психіки а також проблеми людей та проблеми створені людьми.

Найбільше мене тронули два моменти:

1. Щирість та честність, з якими написана книга. Наче Марина такий близькій людині переповідає історію свого такого складного життя, чесно, без образ чи марафету. Всі відчуття, почуття та емоції оголені перед читачем.
2. Наскільки незвично працює мозок та думки людини мистецтва (якщо що тут я порівнала з собою), мені так важко було зрозуміти ті сенси, які вона закладала в перформанси і навіть з детальним описом, моєї глибини розуміння було недостатньо.

Бували моменти, коли під час читання затамовувся подих, наче в музеї, ось вона сила мистецтва. Мені було дуже цікаво читати, незважаючи, що вважаю себе дуже далекою від мистецтва перформансу, тому взагалі не обовʼязково бути експертом, щоб оцінити неймовірний життєвий шлях Абрамович. Вона прохойшла пішки половину Великого китайського муру (2500 км), щоб по середині зустрітись з коханням її життя та розпрощатись з ним, і це в 19988 році, після 8 років узгодження дозволів з Китаєм. (Перформанс «Коханці»).

Моя оцінка книги: 10 з 10, раджу дуже!

дорогі мої, вітаю вас з наступаючим новим роком🎄

бажаю вам багато цікавих книжок, часу щоб на все вистачало, здійснення ваших заповітних мрій💕

✨Підсумки річного челенджу✨

Ну я прям радію, це напевно найбільша кількість книг прочитана мною за рік - аж 50 штук. Чи багато це? Для мене точно так!

Але найбільше я радію не цифрі, а тому скільки всього для себе відкрила - письменників і жанрів, великих і малих книжок, скільки емоцій пережила, скільки чудових та затишних вечорів (а інколи і ночей) провела за улюбленим заняттям.

Займайтесь тим, що вам приносить задоволення, те що допомагає справитись з тяжким часом і на забувайте, що щастя можна знайти навіть в найтемніші часи, якщо не забувати звертатися до світла.🪄

А як у вас з книжковими результатами за рік?

Чи все вдалось, що планувалось?

Ну перейдемо до другої частини переможців в моєму особистому списку номінацій.

Номінація - “Відкриття року (українська література)”

Це точно буде В. Домонтович, та три його романи. Для мене це стало таким приємним сюрпризом, такою несподіванкою. Не втомлюсь радити його романи, особливо, якщо досі залишилось ставлення до української літератури, як в школі, що це нудно та не цікаво. ❤️

Номінація - “Відкриття року (іноземна література)”

В цій номінації я би хотіла відмітити не книгу, а жанр, а саме ромфентезі. Влітку завдяки подрузі прочитала серію книг “Двір шипів та троянд”, а також дві книги з серії “Четверте крило” і мені дуже сподобалось, вперше читала книги цього жанру і розумію їх популярність, ідеально для легкого єкскапізму, а скільки всього можна з подругами обговорити, чудово.💫

Номінація - “Найкращий ромком”

- “9 листопада” - Колін Гувер
- “Not in Love” - Алі Хейзелвуд
- “Краще ніж у фільмах” - Лінн Пейнтер
- “Це Різдво” - Емма Гезерінґтон

Переможець: “Краще ніж у фільмах”. 🍿

Окремо хотіла відзначити книги, для котрих не змогла придумати номінацію, а саме:

📚 “Викрадач тіней” - Марк Леві, взагалі не очікувала, що книга менше ніж на 200 сторінок спроможна викликати таку кількість щирих ємоцій, така чиста на наївна історія.

📚 “Невеличка драма” - Валерʼян Підмогильний, роман про кохання та революцію, про очікування, про “нову жінку”. Чудова сатира, описи Києва, філософія. Не ставтесь, прошу, до цього твору, як до “інший роман від автора “Міста””.

📚 “Царівна” - Ольга Кобилянска. Українська версія творів від Джейн Остін. Роман викликає захоплення. Головна теза: «Бути собі ціллю».

А які книги прочитані у цьому році у вас назавжди залишаться в памʼяті?

Час підсумків (частина 1).✨

Прийшов час підбивати читацькі підсумки року і хочеться в цьому році зробити не просто топ прочитаного, а дещо нове. Тому цього року будуть книжкові номінанти та переможці. Отже, частина перша:

Номінація - “Найскладніша книга року”:

- “Ерос і Психея. Кохання і культура в Європі” - Володимир Ярмоленко
- “Амадока” - Софія Андрухович
- “Марсіани на Хрещатику. Літературний Київ XX століття” - Віра Агеєва

⭐️ Перемога: “Амадока”.
_____________________________

Номінація - “Розчарування року”:

- “Бріджертони” - Джулія Квін
- “Добрі новини з Аральського моря” - Ірена Карпа
- “Жовтолика” - Ребекка Кван
- “Недуга” - Євген Плужник

🤷🏼‍♀️ Перемога: “Бріджертони”.

_____________________________

Номінація - “Книга, що викликала найбільше співпереживань”

- “Царівна” - Ольга Кобилянська
- “Черевички Божої Матері” - Марія Матіос
- “Без Грунту” - В. Домонтович
- “Амадока” - Софія Андрухович

❤️ Перемога: “Черевички Божої Матері” - Марія Матіос
_____________________________

Номінація - “Книга, як витвір мистецтва”

- “Ерос і Психея. Кохання і культура в Європі” - Володимир Єрмоленко
- “Пройти крізь стіни” - Марина Абрамович (скоро буде огляд)

🔥 Тут я не можу визначити кращу книгу, кожна з них викликала такий захват, який буває коли дивишся на картину в музеї і затамовуєш подих. 🔥
_____________________________

Номінація - “Приємна несподіванка року”

- “Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швайцарію” - Майк Йогансен
- “Убік” - Філіп Дік
- “Пʼятеро” - Ґай Морпасс (випадково виявила, що не написала про неї, вибачте)

🎊 Переможець: “Убік” - Філіп Дік

_____________________________

Буду рада дізнатись, а які у вас книги посіли б призові місця в цих категоріях?

Дорогі, вітаю вас з Різдвом.🎄

Бажаю кожному з вас світла в ці часи, затишку та тепла.
Зичу вам щасливих новорічних свят.✨✨

🎄Різдвяні фільми🎄

Книги це все добре, але ж куди без новорічних фільмів, які так зігрівають. Сьогодні хочу поділитись своїми традиційними фільмами до новорічних свят. Сподіваюсь, щось зі списку стане в нагоді до свят.

І так, в цьому списку не буде Гаррі Поттера та Кевіна, бо це і так зрозуміло.🌲

1. “The Holiday” (”Відпустка за обміном”, 2006 р.) - Дві жінки, одна з США, інша з Англії вирішують обмінятись своїми помешканнями на Різдво, і кожна з них знайде на іншій частині світу своє кохання. Обожнюю це фільм.🎄

2. “While You Were Sleeping” (”Поки ти спав”, 1995 р.) - Люсі працює на касі в метро, кожного дня бачить одного незнайомця, за якого хотіла б вийти заміж. Напередодні Різдва на цього чоловіка здійснюється напад і він опиняється без свідомості на рейках, Люсі його врятує. А у лікарні його сімʼя прийме її за наречену. Настільки теплий і затишний фільм, обовʼязково подивиться чи передивіться.☃️

3. “Four Christmases” (”Чотири Різдва”, 2008 р.) - Кейт і Бред разом вже довгий час, і зазвичай на Різдво вони вирушають на відпочинок в теплі краї. Цього ж разу через непогоду вони залишаються та вирішують провести свято з батьками, тільки батьки кожного з них розлучені і треба відвідати аж 4 будинки. Чудова різдвяна комедія.🎄

4. "New Year's Eve" ("Старий Новий рік", 2011 р.) - герої фільму жителі Нью-Йорку, сюжет складається з 8 історій, персонажі повʼязані сімейними чи дружніми звʼязками, але головне що поєднує та це віра в те, що в святкову ніч їх мрії здійсняться. Добрий та мрійливий фільм.❄️

А які ваші улюблені святкові фільми? Буду дуже вдячна за рекомендації

“Це Різдво” - Емма Гезерінгтон🎄

“Завжди памʼятай про силу простий речей”

✨Чудова і тепла історія. Який би був складний період в житті на Різдво стаються дива і кохання приходить в ті моменти, коли найменше його чекаєш.✨

В цьому романі добре все. Гарно прописані емоційні персонажі (у кожного з них свої, реалістичні особисті драми) зимова, холодна Ірландія, а ще два неймовірні песики головних героїв. Мені подобається троп “одне ліжко”, в цьому випадку це скоріш один будинок. У головних героїв випадково сталось подвійне бронювання котеджу на різдвяні свята, кожен з них хотів усамітнитись, подумати над минулими подіями та вирішити, як жити далі, проте у долі були інші плани.

Роуз - успішна жінка, яка намагається пережити смерть коханого, яка сталась три роки потому саме на Різдво. Вона звинувачує в цьому себе і не дає собі права проводити свята з сімʼєю. Чарлі, в свою чергу, переживає розставання зі своєю любою дочкою, колишня дружина його вирішила переїхати до Іспанії з їх дитиною. Роуз і Чарлі зустрінуться і допоможуть один одному прожити втрати, зцілитися, відкрити своє серце знову.🤍

Початок роману так сильно в стилі ромкомів. Але далі мені сподобалось, як реалістично кожен з них переживає своє горе, як розвиваються стосунки головних героїв. Чудово прописані не тільки головні герої, а і другорядні персонажі. Що Чарлі, що Роуз мають песиків і вони їх найкращі друзі. За це хочеться сказати окреме дякую авторці, за те що показала цю милу та безмежну дружбу.

В романі багато простого та щирого добра - нічні пошуки собаки, перша медична допомога, ввечері та сніданки, важливі та відкриті розмови.🎄

❄️❄️❄️Деякі сцени змушують сміятись, інші співчувати, а загалом просто насолоджуватись гарною книгою до Різдва.❄️❄️❄️

Моя оцінка 7 із 10.

“Ерос і Психея. Кохання і культура в Європі” - Володимир Єрмоленко

Коротко: найкращий нон-фікшн за останні роки; важкий, але він точно того вартує.

Детально: Книга складається з окремих лекцій, в кінці кожного розділу є списки рекомендованої літератури, подкастів та фільмів. Кожен розділ хронологічно перетікає в інших, тут і мистецтво і література Італії, і релігія, і авжеж українськи митці. Частини про інші країни було досить важко читати, через те, що не вистачало обізнаності, але не менш цікаво. Особливо хочу порадити почитати глави про Марко Вовчок та Лесю Українку, вони мої улюблені. Незважаючи на лекційний формат, книга читається як захопливий роман (правда з великою кількістю нових термінів). Естетика та краса в кожному слові.

Ця книга - подорож у часі в культурі та коханні. Для мене було особливо цікаво читати про те, як в різні часи розуміли та відчували кохання ну і авжеж як саме кохали.

Для мене ця книга суцільна насолода, як стилістична, так і інтелектуальна та естетична. Шкода, що не прочитала цю книгу перед подорожжю до Італії.

Далі хочу навести декілька цитати, що сподіваюсь, заохотять до читання вас ще більше ніж мій опис:

Усе починається з історії про те, як юний Сократ дізнався про суть любові. (перше речення)

Рим навчає почуттів - але він також навчає форми. Від його краси часом хочеться плакати - але вона містить в собі великий порядок.

Гедонізм та аскетизм - дві підпільні течії европейської культури. Вони завжди живуть поруч …

Арентіно (Pietro Aretino, італійський письменник 16 ст.) був не тільки порнографом - він також намагався бути хорошим католиком. … У його репертуарі не тільки історії про оргії монахинь і сонети про сексуальні пози; він також автор релігійних трактатів і новел “Про людськість Христа”, про життя Марії.

Перспектива означала, що відтепер людина дивитиметься на світ не очима Бога, а власними очима. Світ тепер відкривався для неї. Бароко ж цю перспективу радикально помножило. Світ не просто відкривається для моїх очей - він ставить для них виставу.

Творчість як феніксове самоспалення, як саморуйнація, - в якій насправді самостворення, народження заново, принаймні народження великого твору: ми не зрозуміємо Лесиних (Леся Українка) драм без розуміння того, як вона писала і що для неї це означало.

Моя оцінка: 10 з 10, максимальна з усіх можливих.