S.S.Lazio | Лаціо

Усі продаються, нема таких, хто не продається. Клуб оцінює заміну Ісаксену: якщо вона хороша та краща, то це предмет обговорення. Інакше - ні.

Лаціо має дві пропозиції щодо продажу Ісаксена (одна від Олімпіакоса, щодо іншої не пишуть). Наразі римський клуб їх оцінює.

На зміну данцю може прийти бельгієць Сіріль Нгонге з Наполі, знайомий Бароні по Вероні. Відхід Ісаксена дасть можливість взяти когось не тільки з молодняка.

Перемовини між Лаціо та Вероною щодо Реда Белах'яна просуваються добре, як і було сказано вранці.

Розмови тривають, пропозицій від Марселя нема.

Минуло 25 хвилин, коли наш плеймейкер Антоніо Еліа Асербіс отримав м'яч від захисника, Паоло Беруатто на половині поля Роми. Асербіс наблизився до середини, праворуч наліво, і віддав діагональний пас Рубену Сосі, який знаходився прямо у штрафному майданчику, ліворуч від воріт. Соса приймав м'яч спиною до воріт і здавалося, що він збирається зберігати його в себе, а замість цього він одразу ж виконав передачу. Я почав бігти одразу, як усвідомив це. Коли я добіг - м'яч уже був у штрафному майданчику.  Танкреді витяг обидві руки у напрямку до нього, але міць і шаленство мого удару не залишали йому шансів відбити м'яч.

Я просто біг і біг, прямо до Курви Суд, де стояли фанати Роми. Крик за моєю спиною, з Курви Норд, підганяв мене. Я пробіг прямо під фанатами, з піднятим пальцем, моє обличчя спотворилося від суміші екстазу, полегшення та люті.

Це не було заздалегідь сплановано, це просто було спонтанний спалах. Коли забиваєш гол, подібний до цього, в ситуації, яка так багато означає для тебе, то не думаєш - все відбувається природнім чином. А якщо ти пристрасна та емоційна людина, як я, то такий момент навіть посилюється та примножується. Я щасливий, що ніколи не викинув нічого подібного на Айброксі, коли грав за Селтік. Інакше мене напевно вже не було би в живих.

Лише один гравець в історії підбігав до фанатів Роми та показував їм однопальцевий жест. Це сталося роками раніше, коли центрфорвард Джорджо Кіналья зробив подібний салют у бік романістів, спровокувавши національний скандал. Різниця була в тому, що Кіналья був ветераном національної збірної Італії, у той час як я був двадцятирічним хлопцем, який грав лише дев'ятий матч за Лаціо.

Кіналья потім поїхав до команди Нью-Йорк Космос з Північно-Американської Соккер Ліги, де грав пліч-о-пліч з Пеле і Францом Бекенбауером. Пізніше він став президентом Лаціо. Він жива легенда, людина, яка назавжди залишиться у серцях фанатів Лаціо. Забивши той гол я одразу зрозумів, що теж залишуся назавжди в їхніх серцях.

Навіть зараз у мене пробігають мурашки по шкірі, коли думаю про це. Забити переможний гол у римському дербі означало щось неймовірне, це не можна описати словами. Особливо для мене, дитини, яка провела своє дитинство, подорожуючи країною, щоб підтримувати свій клуб.

Зізнаюся, якби я закінчив з футболом прямо в той момент і в тому місці, я все одно відчував би себе щасливчиком. Радість була настільки велика, що мені було все одно, чи доторкнуся я до м'яча ще раз у моєму житті.