Машинний викладач ∆ | #УкрТґ

Всіх з Луперкаліями

Виникло відчуття, немов епопея, почата в 2021, нарешті добігла свого щасливого завершення. Завершення, після якого не настає той самий ранок, бо кожен наступний ранок є його втіленням. Ведення цього каналу думок, роздумів, ділень і поширень, яке незграбно почалось одного стресового квітня, було сповнене купи хорошого і часом не дуже, щоб надати хорошому цінности чи просто так.

Я віднайшов свій голос у ледь не кожній його іпостасі, і навіть уявити не міг, що через 3-4 роки він лунатиме зі сцени перед кількома десятками людей. Від спілкування у бесіді каналу під час соціальних івентів на роботі я перейшов до спілкування де завгодно наживо аби тільки не в бесідах цифрових, в тому числі в Теології. Текст перетворився на розмови, промови, виступи, висловлення, і остаточно полишив цифровий простір, опиняючись там з необхідности і як засіб для появи вищенаведених його виражень.

Люди, які були поряд на цьому довгому шляху у коментарях каналу і зрештою в його бесіді, себто Теології, замінились до невпізнаваності, або ж лишились вірними собі старим. Там майже не полишалось старожилів, а поточні імена настільки ж відображають зміну мене самого і мого власного життя, наскільки заміну старих імен. Переконаний, що вони теж були рушієм цих змін, і радий, що нерідко влаштовують зустрічі без мене! Приємно і тепло, що цифрова комуна живе, хай і себе я там зарідко бачу.

Зрештою, життя обернулось з оглядання назад у буття в моменті, і сподіваюсь на шляху до заглядання в майбутнє. Ностальгія і постійне прагнення повернення до витоків замінилось на створення цих витоків тут разом з наживними спогадами теперішнього. Хочу, аби майбутній я не спостерігав за мною через спогади, а гнався за ще майбутнішим, ба навіть забувши про мене. Я не знаю як нарешті цілковито відкрився цей канал взаємодії з життям, про це певно доведеться писати ще один безінформативний пост.

Тож яка доля цього каналу звʼязку із чим би це не було? Наразі це гарне місце робити перекладальні вкиди, і досі лишається теплицею чи меланхолійною скринькою для монологів. Щось є у тому аби робити це напоказ замість в стіл, проте гадки не маю що. Можливо універсальна потреба бути почутим? Зрозумілим?

Можливо.

Пес Патрон — Bullet Dog

Життя багато

Utility function has no utility beyond mathematical exercise of one’s ego in claiming they understood how humans make decisions. Knowing numerous cases of preferences possessive of no transitivity (a > b > c > a) makes ordering of decision outcomes impossible, given that outcomes themselves are in any way computable.

Yet the utility function, claiming the ability to condense everything in one number, inherently implies ordering; if real numbers can be ordered, so can utilities, which is not observable as stated above. And no ad-hoc hypotheses of environmental influences could salvage the idea.

Making the utility function double or more valued immediately loses ordering property. Complex numbers have no ordering, and so do not vectors.

За визначені випадковості і невипадкові невизначеності