Казка на Ніч: Дружній кит і маленька рибка
Глибоко в океані жила маленька рибка на ім'я Ліна. Вона була жвавою і цікавою, але водночас дуже обережною. Ліна завжди трималася ближче до коралових рифів, бо боялася великих океанських мешканців. Вона вважала, що всі великі риби — страшні і небезпечні.
Одного дня Ліна помітила вдалині величезну тінь. Вона злякано згорнулася в маленьку кульку і сховалася за коралом, тихо спостерігаючи за незнайомцем. Це був величезний кит, який неквапливо пропливав повз неї. Його плавці легко рухалися у воді, а з кожним його помахом здіймалися маленькі бульбашки.
— О ні, ще один страшний велетень, — прошепотіла Ліна, пригортаючись до рифа.
Кит помітив Ліну і, зупинившись, обережно нахилився до неї.
— Привіт, маленька рибко! Ти така крихітна і тендітна, чому ти тут одна? — лагідно запитав він.
Ліна здивовано глянула на кита, не очікуючи від нього такої доброзичливості.
— Я... Я боюся великих риб, — зізналася вона, намагаючись подолати страх. — Вони можуть мене з'їсти.
Кит усміхнувся і запевнив Ліну:
— Не всі великі риби небезпечні, знаєш? Багато хто з нас хоче лише допомагати і дбати про океан.
Ліна задумалася, але все одно залишалася трохи наляканою. Проте вона вирішила довіритися киту і трохи попливла вперед.
— А як тебе звати? — запитала вона, набравшись сміливості.
— Моє ім’я Фін, — відповів кит, обережно рухаючись поруч із нею, щоб не налякати. — Я тут для того, щоб слідкувати за порядком у нашій частині океану.
Так Ліна і Фін попливли разом. По дорозі Фін розповідав їй про таємничі куточки океану, де живуть корали, світяться планктони та дивовижні рослини. Вони побачили різнокольорових рибок, великих черепах і навіть невеличких восьминогів, які дружньо махали їм щупальцями.
Раптом Ліна помітила небезпеку – неподалік них пропливала велика акула, що рухалася швидко і здавалося, не мала добрих намірів. Вона на мить завмерла від страху, але Фін спокійно став перед нею, затуляючи своїм тілом.
— Не хвилюйся, Ліно, я тут, — запевнив кит, м'яко розмовляючи з нею, щоб заспокоїти.
Акула пропливла повз, не звернувши на них уваги, і Ліна відчула себе в повній безпеці.
— Дякую, Фіне, — тихо сказала вона, вдячно дивлячись на кита. — Я помилялася щодо великих риб. Ти виявився добрим другом.
Фін усміхнувся і відповів:
— Ми всі маємо свої страхи, Ліно. Але важливо давати іншим шанс, адже зовнішність — це ще не все. Кожен з нас може бути другом, незалежно від того, великий він чи маленький.
Ліна кивнула, розуміючи, наскільки важливо бачити в інших не лише те, що лежить на поверхні. З того дня Ліна більше не боялася великих мешканців океану. Вона знайшла в них друзів, і разом вони подорожували, захоплюючись красою підводного світу.
Фін став її вірним захисником і другом, а Ліна зрозуміла, що справжня дружба не залежить від розміру чи зовнішності. Вони продовжували свої пригоди, радіючи кожному дню в безмежному океані.
Мораль казки:
Зовнішність часто оманлива. Важливо вчитися дивитися в серце і не судити інших лише за тим, що видно на перший погляд. Навіть найбільші та найсильніші можуть бути добрими друзями, якщо ми дамо їм шанс.
🦉 Мерітейл
Глибоко в океані жила маленька рибка на ім'я Ліна. Вона була жвавою і цікавою, але водночас дуже обережною. Ліна завжди трималася ближче до коралових рифів, бо боялася великих океанських мешканців. Вона вважала, що всі великі риби — страшні і небезпечні.
Одного дня Ліна помітила вдалині величезну тінь. Вона злякано згорнулася в маленьку кульку і сховалася за коралом, тихо спостерігаючи за незнайомцем. Це був величезний кит, який неквапливо пропливав повз неї. Його плавці легко рухалися у воді, а з кожним його помахом здіймалися маленькі бульбашки.
— О ні, ще один страшний велетень, — прошепотіла Ліна, пригортаючись до рифа.
Кит помітив Ліну і, зупинившись, обережно нахилився до неї.
— Привіт, маленька рибко! Ти така крихітна і тендітна, чому ти тут одна? — лагідно запитав він.
Ліна здивовано глянула на кита, не очікуючи від нього такої доброзичливості.
— Я... Я боюся великих риб, — зізналася вона, намагаючись подолати страх. — Вони можуть мене з'їсти.
Кит усміхнувся і запевнив Ліну:
— Не всі великі риби небезпечні, знаєш? Багато хто з нас хоче лише допомагати і дбати про океан.
Ліна задумалася, але все одно залишалася трохи наляканою. Проте вона вирішила довіритися киту і трохи попливла вперед.
— А як тебе звати? — запитала вона, набравшись сміливості.
— Моє ім’я Фін, — відповів кит, обережно рухаючись поруч із нею, щоб не налякати. — Я тут для того, щоб слідкувати за порядком у нашій частині океану.
Так Ліна і Фін попливли разом. По дорозі Фін розповідав їй про таємничі куточки океану, де живуть корали, світяться планктони та дивовижні рослини. Вони побачили різнокольорових рибок, великих черепах і навіть невеличких восьминогів, які дружньо махали їм щупальцями.
Раптом Ліна помітила небезпеку – неподалік них пропливала велика акула, що рухалася швидко і здавалося, не мала добрих намірів. Вона на мить завмерла від страху, але Фін спокійно став перед нею, затуляючи своїм тілом.
— Не хвилюйся, Ліно, я тут, — запевнив кит, м'яко розмовляючи з нею, щоб заспокоїти.
Акула пропливла повз, не звернувши на них уваги, і Ліна відчула себе в повній безпеці.
— Дякую, Фіне, — тихо сказала вона, вдячно дивлячись на кита. — Я помилялася щодо великих риб. Ти виявився добрим другом.
Фін усміхнувся і відповів:
— Ми всі маємо свої страхи, Ліно. Але важливо давати іншим шанс, адже зовнішність — це ще не все. Кожен з нас може бути другом, незалежно від того, великий він чи маленький.
Ліна кивнула, розуміючи, наскільки важливо бачити в інших не лише те, що лежить на поверхні. З того дня Ліна більше не боялася великих мешканців океану. Вона знайшла в них друзів, і разом вони подорожували, захоплюючись красою підводного світу.
Фін став її вірним захисником і другом, а Ліна зрозуміла, що справжня дружба не залежить від розміру чи зовнішності. Вони продовжували свої пригоди, радіючи кожному дню в безмежному океані.
Мораль казки:
Зовнішність часто оманлива. Важливо вчитися дивитися в серце і не судити інших лише за тим, що видно на перший погляд. Навіть найбільші та найсильніші можуть бути добрими друзями, якщо ми дамо їм шанс.
🦉 Мерітейл