Основою всіх проблем виявилось планування, я не буду тут крити (хоча є за що й дуже хочеться)..

Ч.1 CASEVAC

CASUALTY EVACUATION в Україні вже не має якихось кордонів виконання, але я спираюсь на літературу і реальність, реальність це те що далеко не кожен підрозділ може посадити в кейсевак реального бойового медика та забезпечити його устаткуванням як на medevac, а тактична ситуація з місцевістю не завжди дасть надати допомогу.

Зазвичай типовий кейс це ЩОСЬ, що возить не тільки поранених, а рутинно займається перевезеннями чого/кого завгодно, але щоб цей транспорт міг стати в певний момент кейсеваком я дуже рекомендую командирам іноді читати книжки, бо ні солдат ні БМ, не завжди мають той рівень відповідальності/доступу/віддання наказу, щоб виконати вашу роботу.

На мій погляд, це могло не бути проблемою, але:

- Особовий склад не завжди розуміє чи влізе він весь у транспорт який приїде за ним
- Відкриття закриття дверей є проблемою, їхнє розташування (входи/виходи) в капсулі є іноді невідомими
- Не розуміння екіпажем кейсеваку наявності в транспорті ІЧ-підствітки, використання засобів нічного бачення інтуітивне, відсутня попередня підготовка машини для їзди у нічний час (все що в середені машини миготить і заважає водію не заклеяне)
- Очевидна відсутність тренувань загрузки/погрузки десанту, тим паче з пораненим
- Під великим питанням розуміння екіпіжем маршруту пересування
- На 100% впевнений, що плану при підриві чи ураженні кейсу фпв НЕ існувало, різноманітних маршрутів виходу не існувало, тільки один на всі випадки.
- Одноманітність виконання у часі та маршруті евакуації (чим єбать як користувався ворог)

Невеликий відео-приклад моїх слів, "чому такий кіпіш?" - спитаєте ви, відповідаю, підорський дрон вже над нами, від моменту погрузки до перших прильотів по перехрестю, що далі по нашому маршруту 1,5 хв

ТВО Бойового Медика 🫡