Моє коріння : генеалогія


Channel's geo and language: Ukraine, Ukrainian


🔍генеалогічні дослідження, цікавинки з історії та робочого процесу🔎
Inst: mk.genealogy
З усіма питаннями сюди: @Azx0887

Related channels  |  Similar channels

Channel's geo and language
Ukraine, Ukrainian
Statistics
Posts filter


До речі, я постійно поповнюю публікації з описом джерел, особливо по землі. Якщо не дивились/давно не дивились - саме час ознайомитись🤓


Два брати з різними прізвищами, але по-батькові однакове🤔
Варіантів може бути декілька:
1) мова йде про двох різних Федорів
2) батько один, матері різні (тому в одного з них прізвище матері/відчима)
3) один з них примак і взяв прізвище тестя
Може знаєте ще варіанти?✍️
1740 рік, сповідний розпис села Протасівка (присілок Смілого) Лубенського полку


Побував сьогодні в читальному залі ДАКО після відкриття доступу до справ із сховища на Володимирській - такого ажіотажу ще не бачив😁
Приємно, що людям не байдуже і робота кипить😎
Дивився земельні документи по кільком селам Черкаського повіту - відшукались уставні грамоти, подворові списки, є чимало приговорів сільських сходів, документів мирових посередників та інших цікавинок - згодом з'являться на Wikisource👌

148 0 1 12 17

Не переставайте вірити в чудеса - наткнувся у фейсбуці на таку схованку з документами (наскільки я розумію, в Тернопільській області) - зі слів автора там є і метричні книги і сповідні розписи
Дуже хотілося б такі знахідки і по Полтавщині😁


Отак живеш з прізвищем Українець, не сумніваєшся у своїй національності, а потім виявляєш друге прізвище Креденсер😁
Вчергове знаходимо приклад сюрпризу при дослідженнях✍️
Волинська губернія, Рівненський повіт, 1910ті роки, село Симонів


"...Пьянство, отсюда семейныя несогласія, мельчанія полевых участков от разделовъ, невежество, еврейская эксплуатація и тяжбы, суть язвы недающія подняться крестьянину..."✍️

Так про соціально-юридичний побут прихожан пише священник села Самчиків Старокостянтинівського повіту Волинської губернії у Церковному літописі за 1895 рік
ЦДІАК 2205-1-286


Окрім простого перегляду документів у деяких читальних залах можна також сканувати документи (якщо сканер вільний, мені пощастило😎) та дивитись плівки з документами (якщо в оригіналі не видають, оце вже навпаки зайва морока - налаштувати різкість, правильно вставити плівку в апарат, скоріше за все одну сторінку доведеться фотографувати у 2-3 частинах).
Ось трохи світлин із ЦДІАК для розуміння як що виглядає✍️
P.s. це не баночки з аналізами, так видаються плівки😁

322 0 1 10 17

Дослідників з досвідом не здивуєш подвійним прізвищем чи його зміною, а як Вам подвійне ім'я?😁
1886 рік, Полтавська губернія


Вдова у 16 - реалії життя наших предків. 1768 рік, Лубенський полк


Сьогодні переуступка асоціюється з договірними відносинами, а-от двісті років тому переуступити можна було навіть людей. На цьому записі 1816 року хлопчик та його батько дістались новому власнику "по переуступці".


Оффтоп - генеалогія переслідує мене навіть у вільний час😁
Читаючи книгу "Цифрові громадяни. Як виробити здорові диджитал-навички у ваших дітей", знайшов згадки про Familysearch та його аналоги, а також аргументи на користь дослідження родоводу - поділюсь з Вами, бо погоджуюсь з написаним🤓


Впертість, яка увійшла в історію - саме так можу охарактеризувати наступний запис😁
Епітимія - церковне покарання. Тож, припустимо таке - маючи спір з односельцями чи церковнослужителями, Данило Федорович Пушенко замість розкаяння обрав шлях відстоювання своєї правоти🤷


Продовжуємо поповнювати свій генеалогічний словничок. Сьогодні на черзі - баламутка у сповідному розписі 1740 року. Можна подумати, що це прізвище, але ні - у цьому сповідному розписі прізвище завжди вказується в кінці, а не спочатку.
Отож, «баламутка» може мати кілька значень, залежно від контексту:
1. Грішниця, що порушувала моральні норми. У церковному контексті «баламут» часто означав людину, що вводить інших в оману, підбурює або поводиться негідно. Якщо жінку записали так у сповідному розписі, це могло означати, що її вважали спокусницею, розпусною або такою, що вчинила перелюб. Можливо, вона мала стосунки поза шлюбом, або ж її підозрювали в чомусь подібному.
2. Чаклунка. У XVIII столітті в народній свідомості баламутство могло асоціюватися з відьомством або будь-якою незвичайною поведінкою. Жінка, яка займалася ворожінням, народною медициною чи поводилася не так, як прийнято, могла отримати таку характеристику.


Зазвичай самогубців ховали окремо від інших і без християнських обрядів, бо вважалося, що вони вчинили страшний гріх.
Однак, бували виключення, як-от на цьому записі - якщо самогубство вчинила душевнохвора людина і цей факт буде підтверджено, то поховання відбуватиметься за загальною процедурою.


Джерела : приговори сільських сходів📜
Чи була демократія в селах Російської Імперії? Щось віддалено схоже можемо подивитись за посиланням нижче:
https://telegra.ph/Dzherela--prigovori-s%D1%96lskih-shod%D1%96v-02-18

Більше публікацій по джерелам тут

#джерела


"Михайлов спольник Матвей Демьянов" - то хто ж такий спольник?🤔
Спольник:
1) власник/користувач невеликої ділянки землі між двома полями
2) той, хто обробляє чужу земельну ділянку, віддаючи власнику половину ділянки чи врожаю✍️
Такі відносини між людьми не гарантують їх рідство, до речі.


Часто можна зустріти записи про народження дітей у батьків - представників різних конфесій, як-от на наведеному фрагменті з метричної книги села Самчики Волинської губернії 1889 року.
Так, Костянтин Василь Острозький був православним, а його дружина - католичка. Подружжя домовилось, що сини будуть представниками однієї віри, а доньки - іншої:
- сини Януш і Олександр були православними. Януш згодом перейшов у протестантизм, а Олександр залишався прихильником православ’я.
- доньки були католичками.


усіх причетних зі святом🙃


Знайшов і такий екзотичний запис про смерть - від удару блискавки⚡️
Чорнухи, 1911 рік.

474 0 3 11 17

Джерела : акти по збиткам нацистської окупації📜
За посиланням нижче:
https://telegra.ph/Dzherela-akti-po-zbikam-nacistskoi-okupac%D1%96i-02-10

Більше публікацій по джерелам тут

#джерела

20 last posts shown.